Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ
СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ
Екологія – охорона природи
СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
- ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище природно-антропогенне....
- ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення (1 і 2), що виникає внаслідок госп. діяльності людини, в т. ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність прир. забруднення, напр. гідробудівництво, нанесення шляхового покриття. Катастрофічним є 3. а., пов’язане з воєнними діями. Наслідком війни із застосуванням ядерної зброї може стати апокаліпсис – “ядерна […]...
- ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
- ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ ЯВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ ЯВИЩЕ – див. Явище природно-антропогенне....
- СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною....
- ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
- КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
- ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних змін виробничих сил (техн., пром. революція)....
- ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
- УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ Екологія – охорона природи УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ – сукупність прир. умов та прямих і непрямих впливів діяльності людини на природу....
- АНТРОПОГЕННЕ РАДІАЦІЙНЕ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННЕ РАДІАЦІЙНЕ ЗАБРУДНЕННЯ – всі види забруднень йонізуючим випромінюванням, викликаним діяльністю людини....
- ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене госп. діяльністю людини або її поведінкою....
- Навантаження антропогенне Навантаження антропогенне – ступінь прямого та опосередкованого впливу людської діяльності (передусім виробничої) на навколишнє природне середовище, в т. ч. ступінь його забрудненості, який визначається рівнем хімічного, радіаційного, теплового, шумового та інших видів забруднення (техногенного забруднення). Техногенне навантаження на довкілля в Україні у 4-5 разів вище, ніж в європейських країнах, а щорічно його обсяги на територію […]...
- НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – прямий і опосередкований вплив людей та їхньої госп. діяльності на природу загалом або на її окремі екол. компоненти чи елементи. Н. а. зазнають насамперед ландшафти, прир. ресурси, певні види рослин і тварин....
- СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....
- СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ – поєднання прир. умов та буд.-архіт. форм, які разом створюють передумови для госп. та побут, діяльності людини....
- ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
- ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
- АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ – див. Навантаження антропогенне....
- АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див. Забруднення антропогенне....
- СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
- ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення природних об’єктів і живих організмів, які входять до складу біосфери. Забезпечується цілісністю та ефективним функціонуванням екол. систем планети. В. п. р. відбувається успішно за умов, коли масштаби і швидкість використання ресурсів не перевищують їхньої здатності до відтворення. В. п. р. здійснюється також за допомогою комплексу заходів […]...
- ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або в разі безпосередніх контактів, укусів тощо. 3. п.-о. передається людям та домашнім тваринам тими самими переносниками, іноді через воду та їжу. […]...
- МЕЗОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90 °С), що сприяє розвитку турбуленції....
- ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
- ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД – сукупність природних об’єктів та комплексів, наділених режимом заповідності....
- ВІДНОВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ – повне або часткове самовідновлення живих чи біокосних об’єктів унаслідок перебігу природних процесів і (або) з допомогою людини. Безперервний процес В. ценопопуляцій у біоценозах забезпечується розмноженням....
- ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
- ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
- КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
- ЕКОКЛІН(А) Екологія – охорона природи ЕКОКЛІН(А) – 1) градієнт структури рослинності, пов’язаний з одним або кількома чинниками середовища, що поступово змінюються; 2) серія біотипів, ген. пристосованих до середовища, які в межах ареалу виду змінюються поступово, відповідно до градієнта будь-якого чинника, а тому не розділені на екотипи....
- СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ – все те, що знаходиться поза даним об’єктом....
- ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ, фонд заповідний – 1) сукупність усіх ділянок прир. охоронних територій та об’єктів; 2) сукупність усіх заповідників країни або конкретних регіонів....
- ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
- ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ ЧИННИК – див. Чинник природно-антропогенний....
- ЧИННИК ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ – прир. чинник, який змінюється людиною настільки, що він кількісно та якісно відрізняється від вихідного. Може бути прямим, безпосереднім (напр., клімат міста має свої особливості) та опосередкованим (середовище, що створюється вторинною рослинністю, не ідентичне середовищу, що створюється первинною рослинністю)....
- ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС – див. Комплекс природно-територіальний....
- ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ПАРК – див. Парк природно-історичний....
« ФРИГАНА