Що розумів Фома Аквінський під “справедливою ціною”, багатством країни
Історія економічних вчень
ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ
Що розумів Фома Аквінський під “справедливою ціною”, багатством країни?
Італійський єпископ Фома Аквінський (1225-1274) – автор великого твору з теології, де узагальнювались канонічні погляди католицької церкви. Провідне місце в цих канонах займають економічні погляди, що спираються насамперед на праці Аристотеля.
У період середньовіччя точилися суперечки про те, яку ціну варто вважати “справедливою”.
За твердженням
У ціні мають враховуватись і витрати на збереження, доставлення товарів, а також страховка на випадок можливих втрат товару.
Канонік визнає справедливим одержання добавки до первісної ціни і прибутку, що виникає
Фома Аквінський засуджував лихварство. Стягування відсотка він порівнював із продажем того, чого немає в природі. Але грошові позички на утримання найманої армії, державні видатки припустимі. У такому разі стягування відсотка – компенсація за ризик втрати грошової позички.
Фома Аквінський вважав, що гроші виникають у результаті домовленості, для зручності обміну. Гроші створюються за вказівкою королівської влади; вона карбує монету і позначає її цінність. Він виступає проти “псування” грошей, рекомендує збирати і зберігати грошовий запас. Канонік прихильник приватної власності, її множення і захисту.
Канонічні рецепти і розпорядження визначають етику поведінки (це – “гріховно”, а це – “треба Богу”). Вони відповідають становій ієрархії, інтересам церковної і королівської влади.
“Справедливі ціни”, за Фомою Аквінським, можуть бути джерелом зростання особистої власності та створення “помірного” багатства, що не є гріховним. Однак визначення “справедливої ціни” як витрат Фома Аквінський вважає недостатньо вичерпним для характеристики цього терміна. На його думку, необхідно визнати, що “продавець має право продавати речі дорожче, ніж вони коштують самі по собі” і при цьому річ “не буде коштувати дорожче, ніж коштує власнику”, в іншому випадку продавець зазнає збитків, бо не отримує винагороду, яка відповідає його соціальному статусу.