Що таке політична партія? Які її основні функції?

63 Що таке політична партія?

Які її основні функції?

Політичні партії – один із найважливіших компонентів політичного життя суспільства. Як суб’єкти формування владних відносин вони значною мірою зумовлюють характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, її утримання, політичну стабільність суспільства.

Термін “партія” (від лат. partis – частина) означає політичну організацію, яка виражає інтереси певної соціальної групи та керує нею для досягнення певної мети. Сучасні політичні партії

з’явилися у період ранніх буржуазних революцій. Партія – своєрідний інститут, визначальною ознакою якого є особлива структура і організація, що має програму і мету завоювати владу; це суб’єкт політичного життя, політичний рух, який має високий ступінь організації й намагається реалізувати свої цілі шляхом боротьби за владу і програмно не обмежується впливом на спосіб їх здійснення.

Структурний та інституціональний підходи дають змогу визначити сутність, характерні ознаки та функції політичних партій у зіставленні із суспільними організаціями та рухами. На відміну від суспільного руху, який є

вільним, спонтанно виникає й органічно зникає з політичної арени, далекий від ідеологічної єдності і чітких організаційних меж, партія, як правило, передбачає довготривалі дії, має чітку ідеологію та програму, яка декларує цілі боротьби й засоби їх досягнення, має свій статут (принципи побудови, права й обов’язки членів). Головними завданнями політичної партії є:

– визначення власного ставлення до суспільно-політичного устрою, до правлячого режиму;

– заявка на проведення власного політичного курсу або на своє місце у реалізації існуючого курсу;

– пошук підтримки в масах, намагання схилити на свій бік електорат і водночас поповнити свої лави новими членами, домагатися їх згуртування;

– цілеспрямовані зусилля з метою знайти свою політичну нішу, своє місце або в урядових колах, або в опозиції.

Окрім того, будь-яка легальна партія намагається набути правового статусу, оскільки без цього вона не зможе виконувати свої головні функції, зокрема:

– представництво інтересів (партія є виразником інтересів соціальних груп, відбираючи, раціоналізуючи й упорядковуючи їх);

– комунікативну функцію – зв’язок між тими, хто здійснює політичне керівництво, й тими, на кого воно поширюється;

– формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Партії – головний механізм у комплектуванні та поповненні еліт, за допомогою якого кандидати на політичні посади готуються і відбираються на всіх рівнях партійної піраміди;

– вироблення політики та здійснення політичного курсу;

– функції соціальної інтеграції, що є своєрідним “лакмусовим папірцем” – соціальним індикатором, інтегрувальним чинником для певних соціальних верств.

Таким чином, ми можемо запропонувати таке визначення політичної партії.

Партія – це добровільне об’єднання громадян, що має стійку структуру і постійний характер діяльності, виражає політичну волю своїх членів та прибічників, ставить основними завданнями участь у виборі політичного курсу, формуванні органів державної влади й управління, здійсненні влади через своїх представників в органах влади.

Численність політичних партій потребує знання чітких критеріїв класифікації, які необхідно згрупувати у певні блоки. Західні вчені пропонують вісім параметрів, що утворюють парадигму партії:

1) інституціалізація (тобто міра “вростання” партії у політичну систему – тривалість існування, зміна назви);

2) статус в уряді (керівництво урядом або лише участь у ньому);

3) соціальна підтримка (хто підтримує, які сили, їх кількісний склад);

4) політичні орієнтації (наприклад, ставлення до власності, ролі держави в житті суспільства, соціального захисту тощо);

5) цільова орієнтація (відкрите або обмежене суперництво, руйнування чи модернізація політичної системи);

6) структурна незалежність (ступінь автономності, життєве забезпечення, тобто джерела поповнення доходів);

7) внутрішня організація (ступінь структурованості, географічна поширеність, періодичність зборів, інтенсивність пропаганди, централізованість влади);

8) згуртованість фракції, активність, вимогливість до членів, вірність доктрині.

Існують й інші підходи до типологізації політичних партій. Наприклад, за ставленням до політичного режиму вони бувають легальні та нелегальні; за статусом у політичній системі – урядові, опозиційні, консервативні, радикальні; за метою діяльності – ідеологічні (що грунтуються на певному світогляді) та “ділових інтересів”; функціонально – “індивідуального представництва” (добір кандидатів на виборні посади) або “соціальної інтеграції” (що діють на підставі статуту, мають постійне членство).

Кадрові партії об’єднують у своїх лавах невелику кількість впливових професійних політиків і спираються на фінансову підтримку верхніх прошарків суспільства. Масові партії орієнтуються на соціально-політичні інтереси широких верств населення і на залучення до своїх лав якнайбільшої кількості членів. Фінансуються вони за рахунок членських внесків. Правляча партія – це партія, яка має таку кількість портфелів в уряді та мандатів у парламенті, яка дає їй змогу успішно проводити в життя власну політику. Парламентською називають партію, яка орієнтується на парламентську роботу, на функціонування в межах парламентаризму.

Іще один підхід до типологізації грунтується на ставленні до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких відносин. Ліві виступають за колективну власність, праві – за приватну. Ліві – за рівність результатів та їх перерозподіл, праві – за рівність можливостей та заохочення індивідуальної ініціативи.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Що таке політична партія? Які її основні функції?