Екологія – охорона природи
ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин. Наявність і дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити стан і придатність її як джерела питної води, для зрошення тощо. Так, в Україні спостереження за якістю води станом на 1993 р. проводилось на 50 річках, 7 водосховищах, в 113 пунктах та 203 створах.
Якісний і кільк. стан зоопланктону та фітопланктону
басейну Зх. Бугу свідчить про високий рівень забруднення його вод. Зоопланктон перебуває в стані екол. напруги з елементами регресу. Стан фітопланктону Дунаю загалом задовільний, проте домінування на багатьох ділянках організмів зоопланктону, здатних витримувати велике антроп. навантаження, свідчить про високий рівень забруднення вод Дунаю. Стан планктоценозу Тиси вказує на екол. напругу з елементами регресу на окремих ділянках, а річки Уж є також нестабільним.
Екосистеми р. Прут загалом характеризувалися також екол. напругою з елементами регресу. Нестійкий та нестабільний також стан планктоценозу
Дністра. Забруднення дна Дністровського водосховища продовжує залишатися високим. Екосистема річок Пд. Буг, Інгул перебуває в стані екол. напруги. Стан планктонного ценозу р. Дніпро характеризується екол. напругою з підвищенням її в нижній частині річки. Розвиток біоти на контрольованих ділянках р. Рось був нестійким. Великою екол. напругою з елементами регресу характеризувався стан планктоценозу р. Десна на ділянці м. Чернігова. Погіршення умов прир. сезонного розвитку планктоценозу відмічено на водосховищах басейну Дніпра. Найбільш значного антроп. впливу зазнає планктоценоз басейну Сіверського Дінця, особливо в районі м. Харкова. Дещо поліпшився розвиток планктоценозу в річках Приазов’я, зокрема річок Кольміус, Кальчик. Стан фітоценозу річок Криму свідчить про екол. напругу.
Загалом з 59 контрольованих водних об’єктів України станом на 1993 р. немає жодного водотоку або водойми, які характеризувалися б як “чисті води”. На 35 водних об’єктах екосистеми перебували в стані екол. напруги, на 22 – спостерігалася екол. напруга з елементами регресу. Екосистеми 4 водойм (річки Полтва, Латориця, Тисьмениця та водойма-охолоджувач Пд. – Української АЕС) перебували в стані регресу.