Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ШКОДА
ШКОДА
Екологія – охорона природи
ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА – екон. або розраховані в грошовому виразі неекон. збитки суспільства, яких можна було б уникнути за оптим. стану прир. середовища, що виводиться з нього техногенними впливами....
- ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
- ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – оцінка певних явищ, подій, ресурсів, об’єктів, яка однаковою мірою враховує важливість екол., соц. та екон. їх складових. Поняття застосовується відносно як прир., так і матер. цінностей. Часто одна зі складових оцінки може домінувати, напр. в оцінці пам’ятки природи переважає її соц. цінність....
- РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
- ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ, – 1) потрава – об’їдання бруньок молодих рослин, що порушує відновлення хвойних та листяних дерев, стає перешкодою для розвитку підліску змішаних лісів; 2) обгризання взимку кори дерев, особливо плодово-ягідних; 3) транспортні аварії, спричинені наїздами на тварин....
- КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
- ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, – шкідливі речовини у вигляді пилу, аерозолів забруднюють повітря й ушкоджують рослинний організм. Гази агресивно діють на продиховий апарат листків, паралізуючи його. Оксид сірки(ІV) знижує морозостійкість, озон руйнує хлорофіл. Розчиняючись у воді дощів чи туману, шкідливі речовини випадають у вигляді кислотних дощів, підкислюють грунти, агресивно […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
- ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
- ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
- ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
- ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
- ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. оцінок, які будуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених прир. ресурсів різної якості і місцезнаходження. Зміна Ц. п. р. у часі характеризується переважно U-подібною кривою....
- ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
- УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання прир. ресурсів, упровадження маловідходних технологій, очищення викидів, виділення коштів для будівництва очисних споруд), так і шляхом управління безпосередньо об’єктами довкілля (меліорація, […]...
- ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ – визначення втрат у пром. виробництві, кількості та якості с.-г. продукції, працездатності й стані здоров’я населення тощо, причиною чого є фіз., хім. та біол. забруднення довкіл ля. Слід пам’ятати, що О. з. в. з. середовища можлива лише в певних кінцевих величинах, у той час як шкода може […]...
- КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
- ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....
- ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
- ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
- Моральна шкода Моральна шкода – фізичні і моральні страждання, заподіяні фізичній особі або організації протиправними діями іншої особи. М. ш. відшкодовується особою, що заподіяла шкоду, і лише у разі її вини. Форми і розміри відшкодування визначає суд. Підстави відшкодування моральної шкоди зазначені в ст. 440 Цив. К. України. М. ш. відшкодовується за рішенням суду незалежно від відшкодування […]...
- ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
- РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
- СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – сукупність взаємозв’язаних соц.-екон., організаційних, агротехн., меліоративних та ін. заходів щодо освоєння та використання прир. територій для одержання с.-г. продукції....
- ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
- ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
- КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
- РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ – види прир. ресурсів, кількість яких зменшилась під впливом людської діяльності до такої міри, що подальша експлуатація їх екон. нерац. або загрожує повним зникненням....
- ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
- МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. […]...
- ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
- ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
- НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність прир. системи типу біогеоценозу практично безкінечно функціонувати (у межах неминучих прир. флуктуацій) без різких змін структури і функції. Напр., Н. п. с. ліс. типу забезпечує збереження і діяльне функціонування лісу, у разі втрати властивості надійності ліс змінюється на пн. тундрою, на пд. – луками, степом або […]...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
- ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – розділ науки, що вивчає взаємозв’язки між прир.-ресурсним потенціалом та формуванням територіальної організації життя суспільства. Г. с.-е. включає екон. географію, соц. географію, географію населення та ін....
- ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
- ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ – напрям у ландшафтній архітектурі, що розглядає цілеспрямоване проектування фрагментів архіт.-ландшафтного середовища, у т. ч. шляхи зміни прир. об’єктів за певними правилами з метою найповнішого їх пристосування до потреб людини....