СИЛОС

Related posts:

1. ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ – ділянка, яка виділяється урядовим рішенням і призначена для зберігання в її межах прир. умов з наук, або рекреаційною метою....
2. ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
3. ЄМНІСТЬ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ УГІДДЯ – число свійських чи диких тварин (іноді тих і ін.), які здатні жити і норм, розмножуватись на одиниці площі цього угіддя протягом не визначено тривалого часу. Іноді виділяють сезонну Є. у. – число тварин, які можуть жити на одиниці площі або в межах усього угіддя в певний сезон без […]...
4. САД ЗООЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи САД ЗООЛОГІЧНИЙ – колекція диких тварин, розміщених у клітках або просторих вольєрах, часто в межах невеликого парку. Використовується з культ.-просвітницькою метою. Може Використовуватись для рекреації, а також з наук, метою, наприклад для розведення зникаючих видів тварин у неволі. Див. також Зоопарк....
5. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
6. ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах....
7. ПРИКОРМЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИКОРМЛЮВАННЯ – підгодовування, розкладання корму з метою приваблювання тварин до певного місця (для подальшого спостереження чи здобування)....
8. ОКЕАНАРІЙ Екологія – охорона природи ОКЕАНАРІЙ – прир. водойма, басейн, обладнаний для утримування мор. тварин з метою наук, досліджень або спостережень за ними....
9. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
10. МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з річок у море (напр., вугрів)....
11. ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ – заказник, створений з метою охорони певної групи тварин або всієї їх сукупності (місцевої фауни)....
12. ПРИРОДА ДРУГА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДРУГА” – перетворені людиною екосистеми – лани, сади тощо, які не здатні до самопідтримання протягом тривалого часу....
13. МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з морів у річки (напр., деяких лососевих риб)....
14. ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
15. БІОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНІЯ – активний цілеспрямований вплив людини на дику природу з метою збільшення ємності угідь для мисливських тварин, птахів, які живуть на волі, включаючи сукупність заходів, спрямованих на збільшення чисельності диких мисливських тварин і поліпшення їх якості шляхом розведення в природних умовах. Основні розділи Б.: охорона й розведення корисних тварин, птахів у […]...
16. АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ – екосистема із штучно створеним біотичним угрупованням для отримання с.-г. продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без підтримування людиною....
17. ІНТОКСИКАЦІЯ ПЕСТИЦИДАМИ Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПЕСТИЦИДАМИ – отруєння організму пестицидами, що може статися внаслідок контакту людини з пестицидами під час їх транспортування, зберігання, застосування в С.-г. виробництві. Найшкідливішими є ртуть-, хлор-, фосфорорг. та арсеновмісні сполуки, а також похідні карбамінової кислоти, нітрофеноли тощо. Профілактика – чітке дотримання чинних сан. норм і правил роботи з пестицидами як […]...
18. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
19. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
20. ЗАКАЗНИК МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК МИСЛИВСЬКИЙ – заказник, на території якого охороняється один чи кілька видів мисливських тварин з метою підтримування та відновлення їх чисельності (з проведенням регламентованого полювання чи без нього)....
21. ПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди року або підтримує їх високу продуктивність....
22. СЛІТЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЛІТЕРИЗАЦІЯ – скам’яніння грунту, втрата ним пухкої структури. Спостерігається при зрошенні на чорноземних та ін. грунтах в умовах посухи. Підсилюється внаслідок тривалого використання потужної с.-г. техніки....
23. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
24. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
25. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА – кількість рослинної маси, що може бути використана на корм худобі під час її випасання; відноситься до одиниці площі. Іноді виражається кількістю голів худоби, які можуть цілорічно випасатися на одиниці площі (100 або 1000 га)....
26. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
27. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА – відносно оборотні або необоротні зміни біотичних угруповань, зумовлені, як правило, не зовсім цикл, (періодичними) зовн. або внутр. чинниками, які відбуваються протягом тривалого часу (багатьох віків)....
28. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
29. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
30. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....