СИСТЕМАТИКА – ПРИРОДА

Related posts:

1. СИСТЕМАТИКА РОСЛИН – НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ Біологія – універсальний довідник БІОРОЗМАЇТТЯ На планеті існує величезна кількість різних живих організмів. Різноманітність живих організмів називають біорозмаїттям. НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ Рослини поділяють на дві групи, або два підцарства: нижчі рослини і вищі. Нижчими називають такі рослини, вегетативне тіло яких не розчленоване на органи, а вищими – рослини зі спеціалізованими вегетативними органами, які складаються […]...
2. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
3. ТАКСОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАКСОНОМІЯ – розділ біол. науки систематики, завданням якого є визначення і теор. обгрунтування класифікаційних одиниць – таксонів, їх системи, субпідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т. іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ....
4. Метод групувань Метод групувань – один з найважливіших методів обробки економічної інформації, який полягає в розчленуванні статистичної сукупності на групи, однорідні за істотною ознакою, що вивчається (групованою). Так, у процесі групування підприємства за розміром домінують ознаки обсягу продукції що виробляється або розміру основних фондів), над кількістю робітників. Важливо при цьому обгрунтовано вибрати сутнісну ознаку групування і чітко […]...
5. ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
6. АЛОХОРІЯ Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія), води (гідрохорія). Рослини, яким властива А., наз. алохорами....
7. ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
8. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
9. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
10. ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
11. ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
12. ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
13. АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
14. Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний порядок, систематизувати або класифікувати їх. Це має сенс не лише тому, що легше оглянути ціле і розкрити зв’язки між його частинами, до чого взагалі прагне теоретичне пізнання, але й тому, […]...
15. Розумові дії та операції мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Розумові дії та операції мислення Предметом мислення людей є актуальні проблеми їхньої життєдіяльності. Розкриття суті предметів і явищ, істотних зв’язків і відношень між ними відбувається за допомогою низки розумових і практичних дій. Розумові дії – це дії з предметами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них. Вони відбуваються […]...
16. КЛАСИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ – система підпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або системами об’єктів; умовний розподіл сукупності суб’єктів, індивідів, предметів, явищ і процесів на групи за будь-якою подібною ознакою або за кількома ознаками незалежно від значущості і прир. характеру […]...
17. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
18. ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ (К. Ф. РУЛЬЄ) – істор. розвиток живих організмів (а також усіх ін. прир. систем) зумовлює ускладнення їх організації шляхом наростаючої диференціації (розподілу) функцій та органів (підсистем), що виконують ці функції. Поширення 3. у. о. о. прир. систем закономірне, оскільки таке саме ускладнення спостерігається і в розвитку […]...
19. ДИКА ПРИРОДА Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини....
20. ПРИРОДА ДРУГА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДРУГА” – перетворені людиною екосистеми – лани, сади тощо, які не здатні до самопідтримання протягом тривалого часу....
21. Фізіологічна природа мислення – БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Фізіологічна природа мислення Мислення – це одна з найголовніших функцій мозку, яка дає змогу людині за допомогою слів і образів (символів) уявити та виразити своє ставлення до реально існуючих і уявних предметів, явищ навколишнього середовища, стану свого організму. В результаті […]...
22. ПРИРОДА ТРЕТЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ТРЕТЯ” – штучно створені системи середовища, що оточує людину, – урбокомплекси, середовище житла тощо. П. “т.” не здатна до самопідтримання навіть на короткий термін....
23. ХОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХОРОЛОГІЯ – розділ біогеографії, що вивчає закономірності просторового розміщення організмів та їх угруповань. Розподіляється на фітохорологію і зоохорологію. Об’єктами вивчення X. є конкретні види або роди груп організмів, які вивчаються....
24. СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно....
25. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
26. АНАГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АНАГЕНЕЗ – тип еволюційного процесу орг. світу, близький до біол. прогресу. У 1866 р. термін “А.” запровадив амер. палеонтолог А. Хайатт, позначивши ним початкову стадію розвитку великих систематичних груп організмів, для якої характерні виникнення нового типу організації та розквіт групи. У 1947 р. австр. біолог Б. Ренш терміном “А.” позначив появу […]...
27. ПРИРОДА ДИКА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДИКА” – ділянки природи-4, що не порушені госп. діяльністю людини, ті, на які людина впливає лише як біол. істота або тільки опосередковано через глобальні зміни світу; Поняття суб’єктивне: з точки зору мешканця міста, П. “д” не уявлятиметься такою мисливцю-промисловику....
28. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
29. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ПРИРОДА ТА ЕКОЛОГІЯ” СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 24 ТЕМА. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ПРИРОДА ТА ЕКОЛОГІЯ” Мета: перевірити й оцінити знання учнів з теми, розвивати самостійність мислення, вміння висловлювати власну точку зору, аргументувати свої відповіді, виховувати екологічну культуру. Тип уроку: урок контролю та оцінки знань. Форма проведення: письмова контрольна робота. Хід уроку I. Організаційний момент II. […]...
30. ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ, філоцено – генез – істор. процес формування та розвитку фітоценозів. Термінологічний аналог “філогенезуале відносно рослинних угруповань....
31. ІНАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНАДАПТАЦІЯ – сукупність в окремих груп тварин таких пристосувань, які в процесі еволюц. розвитку виявляються недосконалими і згодом зумовлюють вимирання цих груп. Прикладом І. є недосконалі зміни в скелеті кінцівок, зокрема в суглобах багатьох копитних. Інадаптивні ознаки протягом певного часу можуть забезпечувати існування тварини чи рослини, однак з появою організмів із […]...
32. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
33. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
34. ПАЛЕОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПАЛЕОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає рослинні та тваринні організми минулих геол. епох в їх істор. розвитку та взаємозв’язку з довкіллям за викопними рештками та слідами їх життєдіяльності....
35. ФОТОТАКСИС Екологія – охорона природи ФОТОТАКСИС, геліотаксис – пересування нижчих рослинних і тваринних організмів, а також окремих клітин тваринних організмів, що вільно рухаються, викликане світловим подразненням....
36. ПРИРОДА Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе” (матеріаліст.) матерії (фактично Людство – також частина П.); 2) природа (з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства, на […]...
37. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
38. АДАПТАЦІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОГЕНЕЗ, адаптіо-генез – виникнення, розвиток і перетворення пристосувань (адаптацій) організмів у процесі еволюції орг. світу. Пов’язаний з мінливістю, спадковістю і природним добором. Основні шляхи А. певної групи організмів – підвищення чи інша різка зміна рівня їх організації (ароморфоз, арогенез, анагенез) або розвиток без зміни рівня організації (ідіоадаптація, кладогенез, адаптивна радіація). Найважливішою […]...
39. ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ (К. Ф. РУЛЬЄ) – 1) закон взаємозв’язку тварини з зовн. світом, або закон подвійності живих елементів: “для поліпшення повного кола розвитку потрібна взаємна участь двох різних елементів: тих, що належать тварині, і тих, які є для неї зовн.”; 2) закон поступового утворення всього сущого – в природі немає нічого […]...
40. ВАГІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВАГІЛЬНІСТЬ, рухливість – природжена здатність дорослих організмів або організмів, що перебувають на личинкових етапах розвитку, активно переміщуватись у просторі....