Системний підхід у навчанні мови
4.6. Системний підхід у навчанні мови
Навчання мови – складне педагогічне явище, яке має розглядатися як система. Її компонентами є: мета, зміст, методи, засоби, форми і результати навчання. Усі вони тісно пов’язані між собою, взаємодіють і взаємозумовлюють один одного. Головним серед них є мета навчання, що пронизує всі інші компоненти і, насамперед, зміст навчання. Зміна одного чи кількох компонентів може вплинути на характер усієї системи навчання. Наприклад, зміна змісту будь-якого компонента викликає зміну методів, способів і форм
Системний підхід – це важливий методологічний засіб наукового пізнання, який дає змогу використати принцип системності як мислительну технологію, що реалізує на практиці принцип цілісного розгляду явищ у складному взаємозв’язку їх розвитку. Загальні вимоги системного підходу такі:
– поділ складних явищ дійсності (систем) на частини або елементи;
– вивчення способів організації окремих частин та елементів системи в єдине ціле;
– урахування взаємодії елементів системи одного з одним і з усією системою; їх взаємопідпорядкування;
– дослідження
Системою називається будь-яке складне явище, до якого входять численні елементи, які утворюють певну сукупність завдяки наявності між ними внутрішніх в’язків. Кожна система має свою структуру. Кожний елемент, що входить до цієї структури, розглядається як підсистема. Ієрархічна залежність підсистем визначаться супідрядністю їх функцій: кожна з них і всі разом спрямовані на досягнення результативності навчання.
Системний підхід і аналіз як методи дослідження передбачають врахування всіх істотних ознак системи: склад компонентів, загальні якості, динамічну структуру характер взаємодії з середовищем.
Отже, система – це цілісний об’єкт, у якому діють взаємозв’язані елементи. Стійкий порядок їх утворює внутрішню структуру, зумовлену певними цілями.
Основою системи навчання мови є змістовий і процесуальний компоненти, а межами – мета і результати навчання. До їх складу входять зміст і процес навчання мови, які мають свою структуру і взаємодіють між собою, тобто забезпечують певне функціонування. Побудова системи навчання мови зумовлюється закономірностями навчання і принципами, що випливають з них.
На думку Г. Кирилової, розгляд уроку як цілісної системи дає змогу глибоко розкрити теорію і практику уроку в умовах розвивального навчання, оскільки її компонентам властиві внутрішні зв’язки. Внаслідок цього виникає нова якість, не характерна для окремих її компонентів. Наприклад, такою інтегративною якістю є вільне володіння мовою, яке можна забезпечити тільки всією системою, а не окремими її компонентами. Таким чином, у певній системі ціле не дорівнює сумі його частин.
К. Плиско вважає, що системний підхід тісно пов’язаний з моделюванням і сприяє створенню необхідної понятійної бази для опису об’єкта, яка дає змогу за певних умов отримати нові знання про об’єкт.
За визначенням В. Штоффа, систему збагнути без моделювання неможливо, оскільки моделювання, або “модель – це така система, яка, відображаючи і відтворюючи об’єкт дослідження, здатна реалізувати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про об’єкт”.
У методиці пропонуються різні підходи до моделювання теми або розділу. Важливо, щоб під час моделювання теми або розділу забезпечувалися: 1) свідоме вивчення мовних понять, визначень і правил при повному їх розумінні; 2) реалізація принципів наступності і перспективності у навчанні; 3) розгляд виучуваного явища повно і всебічно.
Для прикладу подаємо зразки моделювання теми “Класифікація голосних (не наголошених) звуків” з використанням узагальнювальних схем, таблиць. До того ж тему пропонуємо вивчати блоками, які виокремлено в схемі 1.
Схема 1.
Класифікація голосних (не наголошених) звуків
Далі поетапно пояснюється теоретичний матеріал кожного блоку. Учні переконуються, що кожен із блоків має свою систему правил, як-от:
Блок 1 Вимова не наголошеного
1. У деяких словах на місці о перед постійно наголошеним а(я) маємо у вимові і на письмі а. У більшості слів після г, к, х давній звук змінився на переважно перед складом з наголошеним:
Блок 2 Вимова не наголошеного
1. Голосний перед складом з наголошеними та вимовляються наближено до – .
1. У не наголошеній позиції голосні, звучать невиразно, наближаючись один до одного, . У складах із не наголошеним та пишеться та сама літера, що й під наголосом:
1. Звук в наголошеному і не наголошеному складі не наближається до і: кисіль, письменник, сильце, холодильник, будильник, кубинець, бакинський.
Проте спостереження показують, що учні все ж таки припускаються не лише у вимові, а й на письмі великої кількості помилок у словах з и та і: кисіль (кісіль), письменник (пісьменник), сильце (сільце), будильник (будильник) тощо.
Очевидним є те, що засвоєння системи правил написання и – і в коренях слів викликає в учнів значні утруднення. Тому системний підхід до групування цих правил із використанням зорових опор сприятиме формуванню в учнів навичок розрізняти способи перевірки написання слів з літерами на позначення не наголошених и та і у коренях власне українських слів та слів іншомовного походження, усвідомленому засвоєнню в цілому. Подаємо зразки узагальнювальних схем.
Після ознайомлення з теоретичною частиною кожного із блоків учні виконують тренувальні вправи та завдання, працюють над текстом, оскільки саме в них розкривається функція фонем, виявляється темп мовлення, сила голосу, виражальні засоби фонетики.
Так, з’ясування відношень між написанням і вимовою слів з літерами на позначення наголошених і не наголошених голосних може знайти втілення в багатьох прийомах.
Після ознайомлення учні записують зміст таблиці, добираючи за орфографічним словником аналогічні приклади.
Кожен блок передбачає вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, зіставляти, конкретизувати, систематизувати матеріал, виділяти головне, істотне, застосовувати набуті знання на практиці, а також сприяє виникненню належної творчої атмосфери у процесі навчання. У структуру кожного блоку входять насамперед дидактичні прийоми – конкретні дії вчителя або учня, які зумовлені методами і прийомами, формами роботи й забезпечують досягнення мети, розв’язання завдань уроку.
Отже, системний підхід на уроках мови забезпечує усвідомлене розуміння мовних фактів та явищ у їх взаємозв’язках і цілісній системі, спонукає учнів бути уважними у виборі мовних засобів для передачі певного змісту, системи кожного блоку й цілісної системи розділу і теми, що вивчається, формує в учнів уміння й навички вибирати з ряду співвідносних, взаємозамішованих граматичних форм і конструкцій найдоцільніші, сприяє розумінню логіки предмета, дає змогу простежити наявні зв’язки між різними рівнями мови (фонетика – орфоепія – орфографія – лексика – морфологія – синтаксис – стилістика тощо), а також простежити не лише будову системи та її частин, а й їхню зміну, взаємодію й розвиток.
Related posts:
- СИСТЕМНИЙ ПІДХІД Соціологія короткий енциклопедичний словник СИСТЕМНИЙ ПІДХІД – спосіб наук, пізнання та практ. діяльності, що вимагає розгляду частин у нерозривній єдності з цілим. Сформувався шляхом конкретизації принципів діалектики при вивченні складних об’єктів природи та суспільства. Особливого поширення набув у др. пол. XX ст. як заг. наук. метод дослідження. Як знаряддя підвищення ефективності різних сфер управлінської діяльності […]...
- Комунікативне спрямування у навчанні української мови 1.6. Комунікативне спрямування у навчанні української мови Проблема комунікативного аспекту в навчанні рідної мови не нова. Вона тісно пов’язана з практичною спрямованістю, на яку орієнтують концепції мовної освіти, чинні програми з української мови. Вважається, що учні можуть засвоїти рідну мову як систему на основі засвоєння словникового складу, фонетичної і граматичної системи тощо. Набуті знання вони […]...
- Проблемність у навчанні 4.7. Проблемність у навчанні Теоретичні розробки проблемного навчання досить різнобічні. Поняття “проблемне навчання” вчені відносять до різних категорій, укладаючи в нього різний зміст. Так, одні з них вважають його принципом дидактики (Т. Кудрявцев, З. Калмикова), інші – методом навчання (В. Оконь, А. Брушлинський), треті – типом навчального процесу (А. Алексюк), четверті – психолого-педагогічною системою в […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Системний аналіз чинників безпеки праці – Системний аналіз безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності 1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці В процесі трудової діяльності можна виділити, з одного боку, людину, котра працює, а з другого – виробництво (простір, де відбувається трудова діяльність, виникає небезпека і людина зазнає її впливу), куди включається предмет та знаряддя праці, а також навколишнє середовище. […]...
- Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
- Сценарний підхід у політиці Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів, провідними з яких є моделювання, програмування та прогнозування. Об’єктивною основою для застосування сценарного підходу у політиці та політології є суперечливість та неоднозначність (поліваріантність) тенденцій розвитку політичної реальності. Особливо відчутною потреба […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Особистісний підхід – базова цінність, орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння О. п. (або особистісно-центрованого підходу) визначили в 60-ті роки ХХ […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Програмно-цільовий підхід у державному управлінні Державне управління Програмно-цільовий підхід у державному управлінні. Найпоширеніший на сьогодні засіб реалізації державної політики, який пов’язує цілі політики (плани, проекти) з ресурсами за допомогою цільових програм. Такі програми створюються для ефективного вирішення завдань у галузі державного, економічного, екологічного, соціального і культурного розвитку відповідно до визначених цілей. П-ц. п. д. у. охоплює, наступні етапи і дії: […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Технологія сучасного уроку мови 3.4. Технологія сучасного уроку мови Основною формою організації навчального процесу в усіх типах шкіл був і залишається урок. Учені-методисти і вчителі-практики шукають відповідь на питання: яким має бути сучасний урок рідної мови? Які його критерії? Досвід свідчить, що сучасний урок рідної мови – надзвичайно багатогранний процес педагогічної діяльності. Найголовніше в уроці – єдність форми і […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. synchromos – одночасний) – порівняння матеріалів різних племен, народів, націй, що одночасно існували на різних (сусідніх або віддалених) територіях....
- ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. dia – наскрізь і chronos – час) – порівняння матеріалів культур, народів, націй, які існували на одній і тій самій території у різні історичні періоди; як правило, проводиться в історичній послідовності цих періодів....
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- Дидактичні основи навчання рідної мови Дидактичні основи навчання рідної мови В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, забезпечують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови і формування комунікативних умінь і навичок. Принципи навчання мови – це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- Частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 3 Тема. Частини мови Мета: пригадати і поглибити відоме учням про самостійні й службові частини мови; формувати вміння розпізнавати їх у реченнях; розвивати творчу уяву учнів; виховувати ввічливість, чемність. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ IІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- Стиль мови і культура мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і культура мовлення Наявність стилів мови в сучасних літературних мовах, зокрема і в українській, є одним з найвагоміших показників їх високого розвитку, прогресу, повноцінного функціонування. Обсяг і багатство кожного стилю визначаються обсягом і станом розвитку тієї сфери життя, яку обслуговує мова в параметрах певного стилю з його своєрідними мовним засобами. […]...
- Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
- Художній стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Художній стиль мови і мовлення Художній стиль, як і всі інші мовні стилі, одночасно є і стилем мови (певним комплексом своєрідних стилетвірних засобів – тропеїчно, передусім метафорично, вживаних слів, синонімів, омонімів та ін.), і стилем мовлення, тобто писемним і усним використанням усіх стилетвірних засобів художнього стилю як особливої мовної комунікативної підсистеми. Художньо-літературний […]...
- Офіційно-діловий стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Офіційно-діловий стиль мови і мовлення За нинішніх умов суспільного життя в Україні офіційно-діловий стиль української літературної мови у найтиповішій для нього писемній формі представлений у розгалуженій системі сучасних документів: в оформленні автобіографій, актів, довідок, договорів, доповідей, записок, доручень, заяв, звітів, інструкцій, квитанцій, листів, наказів, посвідчень, постанов, правил, пояснювальних записок, протоколів, рапортів, розписок, […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
- Методи і прийоми навчання української мови 4.1. Методи і прийоми навчання української мови Сучасні методи і методичні прийоми навчання мови створювалися і вироблялися багатовіковими традиціями вітчизняної школи, тому для вчителя-словесника сьогодні необхідним є всебічний аналіз усієї системи методів навчання предмета, виявлення ще не використаних резервів для розв’язання завдань, що стоять перед школою. Методи навчання – це складна педагогічна категорія, завдяки якій […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...
- Роль рукописних книг у вихованні й навчанні Історія педагогіки України Розділ II ОСВІТА Й ВИХОВАННЯ В УКРАТНІ-РУСІ 3. Роль рукописних книг у вихованні й навчанні У школах підвищеного й вищого типу рукописні книги, перекладені й оригінальні, були і підручниками, і посібниками. За літературними пам’ятками, що збереглися, можемо уявити напрями, за якими здобували високу на той час освіту, та як формувався світогляд освіченої […]...
- ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ ПРИСЛІВНИК 1. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ У лінгвістичній літературі донедавна побутувала думка, що прислівник належить до кардинальних частин мови і виділяється в окрему і повнозначну частину мови переважно за набором трьох різнорідних ознак. До них зараховували лексичне значення ознаки, морфологічну невідмінюваність і синтаксичну функцію обставини. Вказувалося також на своєрідне словотворче оформлення прислівників: їх основи […]...
- Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 2. Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму 10. Мова, культура, відродження, мовні права, семантика мови, народ, лексика, фразеологія, екзотизми, асоціативні зв’язки, старослов’янська мова, засоби комічного, мовний етикет, самобутність. 11.1. Загальнолюдська скарбниця духовності, чуттєвий зв’язок, колисанки, монотонний тихесенький наспів, пестливі лагідні слова, муркотливий котик, сон дрімота, Сонко, Дрімота. II. 1) […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- Системно-структурний підхід в економічному дослідженні Системно-структурний підхід в економічному дослідженні – загальний принцип пізнання економічних систем, що передбачає виділення основних підсистем та їхніх елементів (а в межах останніх – компонентів і комплексу внутрішніх і сталих зв’язків між ними (а отже, структури, що визначає закони розвитку певної системи). Відповідно до певних вимог, головною з яких є цілісність, системно-структурний аналіз є конкретизацією, […]...
- Концептуальні засади навчання української мови 1.2. Концептуальні засади навчання української мови Мовна освіта в Україні передбачає удосконалення технології навчального процесу, наближення його до вимог сучасного суспільства, що потребує високоосвічених, інтелектуальне розвинених і відданих державі громадян, які легко і вільно можуть спілкуватися між собою, утверджуючи статус української мови як рідної і державної. Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня […]...
- Конфесійний стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Конфесійний стиль мови і мовлення Мовлення в межах конфесійного (лат. confesio – визнання, сповідь) стилю, або конфесійне мовлення, обслуговує культово-професійні потреби священнослужителів – дияконів, священиків, єпископів, інших духовних осіб, а також (меншою мірою) парафіян, тих, хто вірить у Бога. Розумово-мовленнєву основу конфесійного стилю становить Біблія (грец. biblia – книги) – найпоширеніша у […]...