Системність у дослідженні людської психіки – Методологічні аспекти психології
ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА
1. Психологія як наука
1.3. Методологічні аспекти психології
1.3.2 Системність у дослідженні людської психіки
Аналітичний підхід до вивчення людської психіки, за якого психічну реальність розглядають ізольовано, відірвано від її носія, можливий (а іноді й необхідний) лише на першому етапі пізнання. Загалом він є малопродуктивним, бо будь-яка психічна якість, взаємодіючи з іншими якостями в процесі діяльності людини, розкриває свої нові аспекти й можливості. Цю обмеженість аналітичного методу долають за
У науці проблема людини є комплексною: людину вивчають як продукт біологічної еволюції і як елемент виробничих відносин. Вона належить багатьом системам дійсності, тому дуже
У філософії всі взаємопов’язані властивості поділяють на три основні види: матеріально-структурні, функціональні й системні.
Численні намагання розглядати психічні властивості як матеріально-структурні, характерні для вульгарного матеріалізму, не привели до розкриття їх суті. Так, німецький фізіолог і філософ Якоб Молешотт (1822-1893) стверджував, що мозок виділяє думку, як печінка жовч. Граничним вираженням такого вульгаризму була френологія Ф. Галля, який намагався вивести психічні властивості людини з будови мозку.
Функціональний підхід до аналізу психічних властивостей виявився продуктивнішим. Психічні явища почали вивчати не як сталі властивості мозку, а як його функцію, що розкривається у динамічній взаємодії організму і середовища, в різних відношеннях до тих систем, в яких вона живе і з якими пов’язано її буття.
Функціональні якості невідривні від системних, бо будь-яку функцію об’єкта не можна зрозуміти, якщо його вивчати ізольовано від системи, елементом якої він є.
Серед різноманітних систем, в яких людина існує і які визначають її буття, найважливіші соціальна, біологічна і фізична.
1. Соціальна система. Вона є основою у формуванні соціальних якостей людини. Для індивіда основною системою, в якій реалізуються його зв’язки з іншими індивідами, що необхідні для його існування, є суспільство. Поза ним індивід не може розвиватися. Закони розвитку суспільства виявляються і втілюються в діях конкретних людей. Позиція людини в суспільстві визначає спрямованість, зміст і способи її діяльності та спілкування, тобто спосіб її життя, який впливає на розвиток психічних процесів і властивостей та становлення її як особистості.
2. Біологічна система. Про належність до неї свідчать походження людини та її біологічний розвиток протягом життя. Біологічні закони не відміняються соціальним буттям людини, але змінюються під його впливом. Питання про співвідношення біологічних і психічних процесів є одним із найважливіших, і в історії науки на нього давали різні відповіді: в одних випадках психічне ототожнювали з нейрофізіологічним, в інших – вважали прямим продовженням нейрофізіологічного. Такі спроби нічого не дали. Перспективнішим виявився підхід, за яким психічне відносно нейрофізіологічного розглядали як системну якість, що реалізується у функціонуванні мозку як цілісної системи. Отже, психічне не можна віднести ні до соціальних, ні до біологічних явищ. Водночас відокремлювати його від них теж недоцільно. Соціальні й біологічні якості людини реалізуються в її поведінці й діяльності через якості психічні.
3. Фізична система. Оскільки людина є фізичним тілом, вона водночас належить і до системи, що має свої фізичні властивості. Потреби орієнтування організму у фізичному середовищі зумовили формування в процесі біологічної еволюції органів чуття, які відображають найважливіші механічні та фізичні якості предметів і явищ світу. Подібних анатомічно спеціалізованих апаратів для безпосереднього відображення біологічних, і тим більше соціальних явищ немає. Отже, при аналізі механізмів психічної регуляції дії потрібно враховувати і фізичні якості людини. Однак, оскільки вони є специфічними, психічні якості не належать до фізичних, біологічних чи соціальних. Природу психічного можна зрозуміти лише на основі системного підходу, розглядаючи психічне у тій множині зовнішніх і внутрішніх відносин, в яких воно існує як цілісна система.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...