Склад злочину

Related posts:

1. Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину. Уявіть, що громадянин вирішив убити людину. Йому потрібно купити зброю, з’ясувати місця можливого перебування жертви, передбачити шляхи відступу після скоєння злочину. Крім того, він має приїхати на місце події, зробити постріл і спробувати непомітно зникнути. Чи буде […]...
3. Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
4. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
5. Кваліфікація злочинів Кваліфікація злочинів – кримінально-правова оцінка злочинного діяння, яка містить точну відповідність його ознак ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом. К. з., по-перше, розумовий процес, у ході якого в діях конкретної особи встановлюються ознаки того чи іншого злочину. По-друге, це результат діяльності працівників дізнання, слідства, прокуратури і суду, який одержав юридичне закріплення в офіційному документі (постанові […]...
6. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
7. Вік для притягнення до кримінальної відповідальності Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з 14 років. Перелік цих злочинів наведено у ч. 2 ст. 10 К К України. Особи, які скоїли злочин у віці від […]...
8. Співучасть Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 3.Співучасть Багато злочинів скоюють не одноособово, а за участю кількох злочинців, які діють спільно. Кожний з учасників злочину в разі скоєння його кількома особами є співучасником. Кожний із співучасників відповідає за злочин, який скоїла вся група, хоча суд обов’язково врахує конкретні дії кожного з них. […]...
9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...
10. Злочин Злочин – передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші, права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок (ч. 1 ст. 7 КК України). З цього поняття З. […]...
11. Множинність злочинів Множинність злочинів – вчинення особою одного чи кількох діянь, які становлять два або більше самостійних злочини. Юридичні наслідки М. з.- це, по-перше, кваліфікація діянь за кількома статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК. По-друге, кваліфікація діянь за тією частиною однієї статті, яка передбачає склад злочину з обтяжуючими обставинами. По – третє, зміна порядку призначення […]...
12. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
13. Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
14. Поняття кримінальне право”. Злочин Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 1. Поняття кримінальне право”. Злочин. З передач телебачення і газетних повідомлень ви можете почути про пограбування, убивства, крадіжки та інші надзвичайні події, які, на жаль, трапляються в різних регіонах нашої держави. Галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за ско­єння злочинів, їх види й покарання […]...
15. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
16. Співучасть у злочині Співучасть у злочині – умисна спільна участь двох або більше осіб у скоєнні злочину. За загальним правилом скоєння злочину кількома особами становить більшу суспільну небезпеку, ніж скоєння злочину однією особою. С. у з. характеризується сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак. До об’єктивних ознак слід, по-перше, віднести участь у скоєнні одного й того самого злочину двох або […]...
17. Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
18. Неосудність Неосудність – властивість, що виключає осудність особи. Ст. 12 КК України встановлює, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані Н., не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи за призначенням суду можуть вживатися примусові заходи медичного характеру, передбачені ст. 13 КК України. Особа, яка діяла в стані Н., не є злочинцем, а вчинене нею […]...
19. Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано кримінально-правові норми. КК передбачає загальні положення кримінального права щодо визначення суспільно небезпечних діянь як злочинних та встановлює покарання щодо осіб, які скоїли злочини. Кримінальний закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється також на діяння, вчинені до його видання. Кримінальний […]...
20. Алібі Алібі (лаг. alibi – в іншому місці) – перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Наявність А. підозрюваного чи обвинуваченого перевіряється за допомогою свідків, письмових документів тощо. А. виключає можливість притягнення особи до відповідальності як безпосереднього виконавця злочину, але не знімає можливої відповідальності її за […]...
21. Вина Вина – психічне ставлення правопорушника до своїх дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. В. є одним з елементів суб’єктивного боку будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без В. можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві […]...
22. Екологічне правопорушення Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок. Е. п. є підставою для застосування до винних у його скоєнні фізичних і юридичних осіб юридичної відповідальності – адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної. Різновидами Е. п. є відповідні адміністративні проступки і кримінальні злочини. Зміст Е. п., що тягне за собою […]...
23. Замах на злочин Замах на злочин – умисна дія, безпосередньо спрямована на скоєння злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. З. на з. безпосередньо загрожує суспільним відносинам (ч. 2 ст. 17 КК України). Дії, що становлять замах, є об’єктивною стороною злочину. При цьому замах може виражатися у […]...
24. Підслідність кримінальних справ Підслідність кримінальних справ – сукупність встановлених законом ознак справи, за якими вона належить до відання того чи іншого органу розслідування. Розрізняють п’ять видів П.: предметна (родова), персональна, альтернативна, за зв’язком справ, територіальна. За предметною (родовою) П. орган, який розслідуватиме справу, визначається за характером скоєного злочину, його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовується компетенція в частині розслідування […]...
25. Порушення кримінальної справи Порушення кримінальної справи – перша, початкова стадія кримінального процесу. На цій стадії компетентні органи повинні з’ясувати наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав до П. к. е., а також обставин, що виключають провадження у справі, і залежно від цього прийняти рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с., яке оформляється […]...
26. Поняття й підстави кримінальної відповідальності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 1. Поняття й підстави кримінальної відповідальності. Якщо людина скоїла злочин, то виникає питання про притяг­нення її до відповідальності за скоєне. Невідворотність покарання, неможливість уникнути його – один із найкращих засобів запобі­гання скоєнню злочинів. Пригадайте, які види юридичної відповідальності вам відомі, до якого з них може […]...
27. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
28. Попереднє розслідування Попереднє розслідування – стадія кримінального процесу, на якій органи дізнання і попереднього слідства здійснюють у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку діяльність, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів, з метою з’ясування наявності чи відсутності події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Основними завданнями П. […]...
29. Міжнародні санкції Міжнародні санкції (лат. sanctio – найсуворіша постанова) – термін для позначення: структурного елемента норми міжнародного права; примусових заходів за Статутом ООН; політичної форми відповідальності держави внаслідок скоєння нею міжнародного злочину; індивідуальних і колективних примусових заходів, які є відповіддю на правопорушення....
30. Розбій Розбій – напад з метою заволодіти майном, поєднаний з насильством, небезпечним Для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосувати таке насильство. Відповідальність за Р. передбачено у ст. 86 КК України (Р. з метою розкрадання державного або колективного майна) і ст. 142 (Р. з метою розкрадання приватного майна). Пленум Верховного Суду України […]...
31. Адміністративне правопорушення (проступок) Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, винна дія або бездіяльність, яка посягає на відносини, що охороняються законом, і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Протиправність означає, що дія чи бездіяльність передбачена нормами законодавства про А. п. Аналогії закону у зв’язку з А. п. не існує, отже, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з […]...
32. Обставини, які враховуються під час призначення покарання Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 3. Обставини, які враховуються під час призначення покарання. Кримінальний кодекс України передбачає для кожного злочину можливість застосування різних видів покарань, можливість призначення покарання різного розміру. Суддя, обираючи вид і визначаючи розмір (тривалість) покарання, ураховує різні обставини. Запропонуйте, які обставини й фактори мають бути враховані під […]...
33. Нюрнберзькі принципи Нюрнберзькі принципи – загальновизнані міжнародно-правові норми, закріплені у Статуті Міжнародного військового трибуналу 1945 р. (ст. 6), який став правовою основою для винесення вироку німецьким воєнним злочинцям 10.Х.1946 у Нюрнбергзі. Н. п. знайшли підтвердження також у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, у Конвенції ООН про незастосування строку давності щодо військових злочинів, злочинів проти людства (1968), у проекті […]...
34. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – відповідальність громадян і службових осіб через застосування до них у судовому порядку кримінально-правових санкцій за суспільно небезпечні правопорушення – екологічні злочини. Склади цих злочинів і санкції за їх скоєння передбачені Кримінальним кодексом України. Встановлена кримінальна відповідальність зокрема за: самовільне займання земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 199); забруднення водойм […]...
35. Злочини міжнародного характеру Злочини міжнародного характеру – протиправні діяння, об’єктом посягань яких є: мирне співробітництво і нормальне функціонування міжнародних відносин (за винятком міжнародних злочинів) – тероризм, угон повітряних суден; економічний та соціально-культурний розвиток держав і народів – контрабанда, фальшиво монетництво, торгівля наркотичними засобами; фізичні особи, державне, громадське або особисте майно, моральні цінності – торгівля людьми, піратство, поширення порновидань […]...
36. Випадок у праві (casus) Випадок у праві (casus) – суспільно небезпечна подія, яка виключає наявність елемента вини тієї чи іншої особи, а тому не супроводиться кримінальною або іншою юридичною відповідальністю. Кваліфікація події як В., а не правопорушення (злочину) залежить від того, чи усвідомлювала і передбачала особа можливі наслідки свого діяння (дії чи бездіяльності). Висновок про випадковість настання суспільно небезпечної […]...
37. Карний розшук Карний розшук – проведення оперативно-розшукових та інших передбачених законодавством заходів з метою виявлення злочинів та осіб, що скоїли їх, а також розшук злочинців, які переховуються від слідства та суду. Службу К. р. очолює Головне управління карного розшуку МВС України. Відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, містах та районах створено управління, відділи та відділення карного розшуку. […]...
38. Доказування судове Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для обгрунтування їх. У кримінальному процесі обов’язок Д. покладено на суд, прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання. Вони не мають Права перекладати цей обов’язок на обвинуваченого […]...
39. Цивільний позивач у кримінальному процесі Цивільний позивач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які зазнали матеріальної шкоди від злочину, пред’явили вимогу про відшкодування збитків і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про визнання їх Ц. п. Ц. п. є учасником процесу і має право: подавати докази; заявляти […]...
40. Військові злочини Військові злочини – передбачені кримінальним законом винні суспільно небезпечні дії (або бездіяльність) проти встановленого порядку несення військової служби, скоєні військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних зборів. Суспільна небезпека В. з. виникає внаслідок того, що вони порушують встановлений у Збройних силах України військовий правопорядок. Відповідальність за скоєні В. з. передбачено у гл. XI […]...