СЛИВА – КІСТОЧКОВІ КУЛЬТУРИ
Сад і город (енциклопедія)
КІСТОЧКОВІ КУЛЬТУРИ
СЛИВА
Слива є розповсюдженим кісточковим деревом, плоди якого використовуються як у свіжому, так і консервованому вигляді. Дерева сливи бувають заввишки від 4 до 8 м, хоча існують і чагарникові форми сливи. Тривалість життя дерева – 30-70 років, а продуктивний період використання становить 20-25 років. Сливу вирощують на підщепі культурних сортів або на аличі. Якщо слива вирощується на підщепі аличі, її коренева система розташовується на глибині 60 см. В інших випадках основна маса коріння
Слива характеризується непоганою зимостійкістю, поступаючись із кісточкових порід тільки вишні та кизилу. Слива вимагає доброго зволоження грунту, погано переносить посуху. Найкраще її вирощувати на суглинних грунтах, з гарною вологоємністю та структурою. Однак слива чутлива до перезволоження й тривалого стояння грунтових вод.
Квіткові бруньки сливи можуть витримувати морози до -25 °С, але часто ушкоджуються при нестійкій погоді взимку, коли відлиги перемежовуються морозами.
Плодоносить слива на приростах поточного року, на букетних гілочках і шпорках, причому останні
За формою плодів сорти сливи поділяються на: угорки, у яких плоди овальні, забарвлення синє та фіолетове; ренклоди, у яких плоди округлі, забарвлення зелене, жовте, рожеве, світло-фіолетове; мірабелі, у яких плоди дрібні, округлої форми, забарвлення жовте; яєчні сливи, у яких плоди овальні, дуже великі, забарвлення жовте, рожеве, червоне.
Сорти сливи можуть належати до самоплідних, частково самоплідних, самобезплідних. Останні вирощуються тільки ра30м із сортами-запильниками. які цвітуть одночасно із сортом, який запилюють. Але й самоплідні сорти дають високий урожай тільки за наявності в саду сортів-запильників.
Анна Шкет. Досить розповсюджений сорт, характеризується високою зимостійкістю, посухостійкістю. Плоди дуже великі, світло-фіолетового забарвлення, приємного смаку, але визрівають і мають високі якості тільки в умовах теплого літа.
Блюфрі. Сорт виведений у США. Вік плодоносіння дерева – 3-4 роки, сорт належить до частково самоплідних, урожайних. У період повного плодоносіння одержують 45-65 кг із дерева. Середня вага плодів – 60 г, овальної форми, темно-фіолетового
Забарвлення. М’якоть тверда, кислувато-солодка, приємна на смак. До переваг сорту належить висока зимостійкість, несхильність плодів до опадання.
Угорка Альбаха. Сорт виведений у Німеччині. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 4-5 років. Сорт належить до моро30стійких, але не занадто добре переносить посуху. Урожайність у період повного плодоносіння – 30-40 кг із дерева. Середня вага плодів – 35 г, забарвлення темно-фіолетове, м’якоть соковита, чудового смаку. Сорт належить до самобезплідних.
Угорка ажанська. Дуже розповсюджений сорт, який, проте, може вирощуватися лише в регіонах із відносно теплою зимою. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 4 роки, сорт має високу врожайність, середня вага плодів – 20 г, забарвлення темно-фіолетове, м’якоть соковита, кисло-солодка.
Угорка італійська. Сорт відзначається непоганою моро30стійкістю, але дуже вимогливий до родючості й регулярного зрошення грунту. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 4-5 років. Середня вага плодів – 25-30 г, забарвлення темно-фіолетове, з восковим нальотом, м’якоть соковита, кисло-солодка. Плоди використовуються у свіжому вигляді та для консервування.
Угорка велика пізня. Сорт виведений у Криму. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 4-5 років. Урожайність у період повного плодоносіння становить 90-110 кг із дерева. Середня вага плодів – 40 г, забарвлення червоно-фіолетове, з восковим нальотом, м’якоть соковита, кислувато-солодка. Сорт належить до самобезплідних. До переваг сорту можна віднести непогану зимостійкість і посухостійкість.
Угорка звичайна. Один із найпоширеніших сортів на присадибних ділянках. Сорт розмножується щепленнями, кореневою порослю, тому рослини відрізняються одна від одної величиною плодів, зимостійкістю, урожайністю і т. д. В основному дерева цього сорту середньорослі.
Угорка опишнянська. Сорт народної селекції, давно й широко відомий в Україні. Розповсюджений у Прикарпатті. Через високу зимостійкість і невибагливість сорт використовується для вирощування на великій території. Розмножується як щепленнями, так і порослю, тому порослеві форми відрізняються одна від одної врожайністю та якістю плодів. Найкращі клони мають середнього розміру плоди, характерне синьо-фіолетове забарвлення, м’якоть кисло-солодка, соковита, кісточка не відокремлюється.
Віжен. Сорт виведений у Канаді. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 4 -5 років. Дуже врожайний сорт, з одного дерева в молодому віці одержують до 90 кг плодів. Середня вага плодів – 50 г, забарвлення бордово-фіолетове, з восковим нальотом, м’якоть соковита, м’ясиста, дуже смачна. Сорт належить до самобезплідних.
Волошка. Сорт вітчизняного походження. Дерева сильнорослі, вік плодоносіння – 5-6 років, урожайність у період повного плодоносіння становить до 100 кг з одного дерева. Середня вага плодів – 45-50 г, забарвлення темно-фіолетове з прозеленню, з восковим нальотом, м’якоть кисло-солодка, соковита. Сорт належить до зимостійких, засухостійких.
Гілберт. Сорт виведений у Швеції. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 3-4 роки. З молодих дерев одержують до 70 кг плодів. Середня ваг а плодів – 30 г, забарвлення бордово-фіолетове, з восковим нальотом. М’якоть тверда, кисло-солодка, приємна на смак. Сорт належить до самобезплідних.
Монфор. Сорт виведений у Франції. Дерева низькорослі, вік плодоносіння – 4-5 років. Урожайність у період повного плодоносіння становить до 50 кг із дерева. Забарвлення плодів темно-фіолетове, середня вага – 35-40 г, м’якоть соковита, дуже солодка. До переваг сорту належить моро30стійкість, стійкість до захворювань.
Ренклод Альтана. Дерева середньорослі, вік плодоносіння – 3-4 роки, урожайність у період повного плодоносіння становить 70 кг із дерева. Середня вага плодів – 45-50 г, забарвлення рожево-фіолетове, м’якоть соковита, солодка, чудового смаку. До недоліків сорту належить невисока зимостійкість.
Стенлей. Сорт виведений у США. Дерева високорослі, вік плодоносіння – 3-4 роки. Урожайність у період повного плодоносіння становить 100-120 кг із дерева. Середня вага плодів – 45 г, забарвлення темно-фіолетове, з восковим нальотом. М’якоть тверда, соковита, має чудовий смак. Сорт зимостійкий, але відзначається підвищеною вимогливістю до родючості й зволоження грунту.
Чачацька найкраща. Сорт виведений у Югославії. Дерева сильнорослі, вік плодоносіння – 3-4 роки. З молодих дерев одержують 70-80 кг плодів. Середня вага плодів – понад 50 г, забарвлення чорно-фіолетове, з восковим нальотом, м’якоть тверда, солодка, чудового смаку. До переваг сорту належить стійкість до хвороб, але вирощувати його можна тільки в регіонах з відносно теплою зимою.