СЛОВОТВІР ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВО
5. СЛОВОТВІР ДІЄСЛОВА
Дієслово характеризується найбагатшою серед інших частин мови словотвірною структурою, йому властива префіксація, суфіксація, використовуються інтерфікси, закінчення (флексії), у творення дієслівних форм втягується морфема (частка) – ся, практикується словоскладання, що виявляється або в повторі слова, або в структурному злитті слів – синонімів.
Така структурна різноманітність дієслівного словотвору пов’язана з функціональним варіюванням його семантики. Словотвір можна розглядати з кількох
З погляду морфемної структури слова;
З погляду використання певних морфем у процесах словотворення;
З погляду участі певного типу морфем у частковій модифікації дієслівної семантики;
З погляду виявлення засобів внесення емотивності в дієслівну семантику.
Морфемна структура дієслова. У кожному дієслові наявні корінь і одна чи декілька словотворчих або словозмінних морфем. Найпростіша дієслівна структура – корінь + 1 морфема: пек-ти, нес-ти, жи-ти; печ-у, нес-у, жив-у; пік-в (нульова словозмінна морфема), ніс-в, жи-в. Проте в кожній із цих форм наявна ще й третя морфема, а саме суфікс
Кореневі морфеми дієслів можуть бути власне – дієслівними (жи-ти, пи-ти, ли-ти, кур-і-ти), відсубстантивними (актор-ува-ти, вівчар-юва-ти, груп-ува-ти, кухар-и-ти, звір – і-ти), відад’єктивними (біл-и-ти, брудн-и-ти, син-і-ти, темн-і-ти, блід-ну-ти, сліп-ну-ти, горд-ува-ти, слаб-ува-ти, актив-ізува-ти, конкрет-изува-ти), відчислівникові (дво-ї-ти, тро-ї-ти, восьмер-и-ти), відприслівникові (задк-ува-ти, дарм-ува-ти), вигукового походження (агов-ка-ти, ау-ка-ти, бе-ка-ти, кукурі-ка-ти).
Як видно з уже наведених раніше прикладів, суфікси основи можуть накладатися на інші словотворчі суфікси, як власні, так і запозичені. До природних українських належать – о-ну – (стук-ону-ти, грюк-ону-ти), – от-а і – от-і – (грюк-ота-ти – грюк-оті-ти), – к-а (ах-ка-ти, трах-ка-ти); цей ряд треба продовжити сполученнями суфіксів основ з іменниковими суфіксами – еге – і – ник-: безум-ств-о – безум-ствува-ти, вільнодум-ств-о – вільнодум-ствува-ти, па-кос-ник – пакос-нича-ти. Морфемосполука – нич – частіше виступає як окрема морфема, що поєднується з іменними твірними основами, які не мають у своєму складі суфікса – ник: дипломат – дипломатничати, дармоїд – дармоїдничати; інтимний – інтимничати, манірний – манірничати.
Окремо слід відзначити, що в неозначеній формі в позиції після суфікса основи виступає показник інфінітива – суфікс – ти/-ть: каз-а-ти, ход-и-ти, смі-я-ть-ся (форма розмовна). Виняток становлять атематичні дієслова бу-ти, дати, їс-ти, вісти, які не мають суфіксів основ, а тому в них суфікс – ти (варіанта – ть вони не мають) приєднується до кореня.
До запозичених морфем належать – із-/-из-, – ір-/-ир-, – іфік-/-ифик-; на них накладається тільки один суфікс основи: гібрид – гибрид-изува-ти, каталог – каталог-ізува-ти, колонія – колон-ізува-ти: соло – сол-ірува-ти, флексія – флект-ирува-ти, код – код-ифікува-ти, персона – персон-іфікува-ти. Вживання варіантів з початковими /і/ та /и/ регулюється “правилом дев’ятки”, тобто /и/ виступає після /д/, /г/, /з/, /с/, /ц/, /ж/, /ч/, /ш/, /р/, після решти приголосних – /і/.
У позиції перед коренем виступають префікси. Переважна більшість префіксів українського (якщо точніше – то спільнослов’янського) походження. Це в-(ві-)/у-(уві-) (в-ходити, ві-йти, уві-йти, у-бігти), ви – (ви-стрибнути, вирвати), від – (віді-)/од – (оді-) (від-кусити, віді-рвати, од-кусити, оді-рвати), до – (ді-) (до-бігти, ді-йти), за – (за-кричати, за-бігти), з – (із-, ізі-, зо-(іс-) (з-робити, із-ранити, зі-бгати, ізі-бгати, зо-тліти, с-хоси-ти, іс-трясти), на – (накрити, на-кричати, на-гребти), над-(наді-) (над-лити, надібрати), о-/об-(обі-) (о-горнути, об-горнути, об-ка-тати, обіпертися), пере – (перє-хреститися, пере-їхати), перед – (передплатити, перед-чути), під-(піді-) (під-нести, піді-перти), по – (пі-) (по-їхати, no-звати, пі-знати), пвпо – (попо-їхати, попо-біг-ти), при – (при-їхати, при-тулити, при-хилити), про – (про-чути, про-бігти), роз-(розі-) (роз-гнівити, розі-гнати). Більшість українських префіксів виступає в кількох варіантах, що зумовлено, в основному, потребами евфонії (милозвучності): перед однією приголосною кореня слід очікувати появи варіанта префікса на приголосну, перед двома приголосними або складом із /р/ виступає варіант з кінцевою голосною фонемою: відкусити, зробити, скосити, обкатати, піднести, розгнівити, але увійти, одірвати, зотліти, зібгати, обіперти, підіперти і т. д. У поезії поява варіанта префікса може бути зумовлена потребами ритмічної організації тексту, напр.: “Привіт вам, тундри і ліси у снах суворої краси, і вам, о лосі круторогі, що ісходили ті дороги” (Ю. Клен).
Значна частина дієслів як окремих лексичних одиниць утворюється префіксально-суфіксальним способом, тобто до твірної основи одночасно приєднуються префікс і суфікс. Зокрема, існують такі префіксально-суфіксальні моделі: в-/у – + Т. о. + – и – + – ти (удочерити, усиновити, увиразнити, уможливити), ви – + Т. о.+-и – + – ти (вивітрити, висвітлити, висловити, вивільнити, видовжити), о-+ Т. о. + – и – + – ти (обюрократити, олітературити, озвучити, одомашнити, отоварити, ототожнити), роз – + Т. о. + – и – + – ти (розм’якшити, розсекретити, розморозити). зне – +Т. о. + – и – + – ти (знебарвити, знекровити, знецінити), обез-+Т. о. + – і-+-ти (обезводіти/обезводніти, обезволіти, обезглуздіти, обезголосіти) та ін. Тут представлені моделі, які характерні для дієслів з іменними коренями. Варто звернути увагу на те, що частина їх утворюється з допомогою спарених префіксів зне – і обез-. Серед префіксально-суфіксальних утворень з дієслівними коренями спарені префікси не зустрічаються, якщо не брати до уваги повторюваний префікс попо -. Вони в основному служать для часткової модифікації дієслівної семантики і будуть розглянуті далі.
Активну участь у творенні дієслів бере постфікс – ся/-сь. У літературній мові він завжди виступає в крайній позиції після суфікса інфінітива – ти/-ть або після особових закінчень, суфіксів минулого часу, родових і числових закінчень, що виступають після суфіксів минулого часу, а також після суфіксів дієприслівників – учи і – ши: сміятися, сміюся, сміявся, сміялася, сміялися, сміявся б, сміялася б, сміялися б, сміючись, засміявшись; пектися, печеться, пікся, пеклася, пеклися, пеклися б, пекучись, пікшись. У текстах, в які вкраплюється західноукраїнська мовна практика, можливі випадки вживання афікса ся (і його варіанта сі) перед дієсловом. Напр.: ” – Пане злотий, – скрушно похитала головою учителька,- чи я вам маю відповісти, як то ся робить?” (Ю. Винничук); ” – Пхе! І то мають бути гроші! Як я ще візьму п’ятсот, то що сі зостане?” (Ю. Винничук) .
Крім дієслів, у яких постфікс – ся становить з коренем єдине структурно-семантичне ціле (сміятися, борюкатися, змагатися, посміхатися, пузиритися, жеребитися, лікуватися, бочитися, гоноритися, куматися, гордитися, пишатися, яснитися і под.), є ще багато дієслів, де постфікс виконує функцію нейтралізації перехідності (нервувати – нервуватися, робити – робитися, писати – писатися, носити – носитися і под.). Дієслова з нейтралізованою перехідністю нерідко передають ознаку пасивності (лист пишеться, дерево тешеться).
Нові лексеми – дієслова утворюються також префіксально-суфіксально-постфіксальним способом. Корені таких дієслів переважно прикметникового походження, суфікс основи – – и-: о-сміл-и-ти-ся, за-пізн-и-ти-ся, з-милосерд-и-ти-ся, У-самітн-и-ти-ся. Інтерфікси можна виявити у складних дієсловах між двома кореневими морфемами: вільн-о-думствувати, сам-о-регулюватися і под.
Активні й пасивні словотвірні засоби. Активність суфіксів основ визначається такими показниками: перше місце за частотою вживання в текстах посідає суфікс основи – и-, – і-у-; він входить обов’язковим компонентом у більшість префіксально-суфіксальних і префіксально-суфіксально-постфіксальних словотвірних моделей, таких, як: о – + К + – и – + – ти, обез – + К+-и-+-ти, зне – + К+ – и – + – ти, збез – + К+-и – + – ти, в-/у – + К+-и – + – ти, ви – + К + + – и-+-ти, з-/с – + К+-и – + – ти, по – + К+-и-+-ти, роз – + К+ + – и-+-ти, від + К+-и – + – ти, роз – + К+-и – + – ти – + – ся та ін. Суфікси дієслівних основ, особливо високочастотні,-
Це будівельний матеріал дієслівної форми. Префікси майже завжди є носіями додаткової семантичної ознаки. Вони її втрачають (або майже втрачають), коли виконують функцію показника доконаного виду. В інших випадках вони або сприяють народженню нового слова, лише дериваційно-пов’язаного з твірною основою (ді-стати<стати, добути<бути, відкрити<крити і под.), або ж частково модифікують семантику безпрефіксного дієслова, вказуючи напрям дії стосовно якогось об’єкта (ввійти, вийти, зайти, обійти підійти і т. д.), початок і кінець дії (зацвісти – відцвісти, зазвучати – відзвучати), вплив на об’єкт з метою його зміни (заасфальтувати, заносити обписати) і т. ін.
Часткова модифікація дієслівної семантики. За допомогою префіксів утворюються моделі, що поповнюють число т. зв. родів дії – одновидових дієслів з певним, цілком окресленим лексичним значенням (про це докладно розповідається в розділі “Роди дії”). Тут же йтиметься про двовидові дієслова з модифікованою семантикою. Усі вони утворюються від безпрефіксних дієслів з дієслівним коренем. Розгляньмо ті випадки, коли модифікація семантики пов’язана з інтенсивністю виявлення ознаки: вона або посилюється, або послаблюється.
До моделей, якими реалізується ефект посилення вияву динамічної ознаки, належать:
Дієслова з префіксом в-/у – і постфіксом – ся, що мають значення “глибше пізнати що-небудь, зосередити увагу на чомусь”: думати – вдуматися/вдумуватися, дивитися – вдивитися/вдивлятися, слухати – вслухатися/вслухатися, читати – вчитатися/вчитуватися. Напр.: “І вдивлявся Юхим у сині шелюги над Дніпром, услуховувався в шепіт примерзлих пісків” (Іван Ле); “Вслухайся – шелест сюди долітає” (П. Дорошко); “Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість” (Я. Качура); “- Ага! Це – Івзі Семенівні! – вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко” (А. Головко).
Дієслова з префіксом ви – і постфіксом – ся, якими підкреслюється повнота вияву дії, доведення її до повної вичерпності: говорити – виговоритися/виговорюватися, лежати – вилежатися/вилежуватися, плакати – виплакатися/ виплакуватися, спати – і виспатися/висипатися/ висиплятися і под. Напр.: “Ранок був тихий, але холодненький, так гарно було вилежуватись на м’якому сіні” (І. Нечуй-Левицький); “- Я тебе попрошу зараз поїхати додому, лягти і добре вилежатися” (В. Собко); “- Лягай раніше, висипляйся, бо завтра чи і вночі доведеться спати” (Панас Мирний); “- Ти, Василино, завтра не буди мене рано. Хоч раз на тиждень висплюся до ладу” (С. Васильченко).
Дієслова з префіксом від – і постфіксом – ся, що передають значення “прийти в нормальний стан після якогось процесу”: кашляти – відкашлятися/відкашлюватися, лежати – ідлежатися/відлежуватися, сидіти – відсидітися/відсиджуватися, спати – відіспатися/відсипатися/відсиплятися і под. Напр.: “Бабу Оришку знову кашель напав і, тяжко хропучи… вона почала одкашлюватись” (Панас Мирний); “Орест одкашлявся і взяв цигарку” (О. Досвітній); “Поки водолази відсипалися перед спуском у воду, обслуговуючий персонал готував костюми” (М. Трублаїні); “Нарешті можна було відіспатись за все” (О. Гончар).
Дієслова з префіксом до – і постфіксом – ся, що вказують на досягнення мети внаслідок виконання якоїсь дії: копати,- докопатися/докопуватися, рити – доритися/дориватися, шкрябати – дошкрябатися/дошкрябуватися, служити – дослужитися/дослужуватися, думати – додуматися/ додумуватися і под.: Напр.: “Хому цікавило все, до всього він докопувався” (О. Гончар); “Максимов розумів, що з дівчиною діється щось недобре… а докопатися зараз до правди не міг” (В. Собко); “І там доля не кинула – дослуживсь до чину” (Т. Шевченко).
Дієслова з префіксом з-/зі – і постфіксом – ся, що вказують на те, що певна група людей чи істот збирається з різних місць в одне: бігти – збігтися/збігатися, і летіти – злетітися/злітатися, їхати – з’їхатися/з’їжджатися, іти – зійтися/сходитися і под. Напр.: “То так голосно вона кричала, що всі сусіди стали збігатися, як на який дивогляд” (М. Черемшина); “В селі знялася тривога. Проте, поки збігся народ, палії встигли втекти” (М. Руденко); “Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що зліталися сюди з монастиря для купання” (І. Вільде); “Сотні метеликів злетілись сюди, тріпочучи крильцями” (О. Донченко).
Дієслова з префіксом з-/зі-, із-/с – і постфіксом – ся, що вказують на досягнення певної злагоди у виконанні якоїсь дії або ж на звичку виконувати певну дію: грати – зігратися/зігруватися/зіграватися, жити – зжитися/зживатися, працювати – спрацюватися/спрацьовуватися, співати – зіспіватися/ зспівуватися і под. Напр.: “Петро все глибше і глибше заривався у свою працю, зживався з своєю роботою” (Панас Мирний); “Старий боявся втратити свою погану нору; він тут ізжився” (У. Кравченко); “Багач з багачем знюхається і за три милі” (І. Вільде); “-А ти що робив минулого літа? Як готувався до бою?! З ченцями знюхався!” (З. Тулуб).
Дієслова з префіксом об – і постфіксом – ся, якими передається значення дії, доведеної в своєму вияві до небажаних наслідків: їсти – об’їстися/об’їдатися, жерти – обжертися/обжиратися, пити – обпитися/обпиватися і под.
Напр.: “Німці обжирались яблуками,:груша ми, …качками, індиками” (О. Довженко); “- Нічого йому не станеться…- меду обжерся, тепер болить живіт..,” (С. Васильченко) .
Дієслова з префіксом при – і постфіксом – ся, якими передається зосередженість на якійсь дії, на якомусь процесі: слухати – прислухатися/прислухатися]прислухувати – ся, нюхати “- принюхатися/принюхуватися, дивитися – придивитися/придивлятися і под. Напр.: “До вікон подалися селяни, придивляючись, як у далекому полі почала примхливо вививатись і підростати пожежа” (М. Стельмах); “Здоровкаючись зо мною, він затримав мою руку й зблизька придивився в лице” (С. Васильченко).
Дієслова з префіксом роз – (розі-) і постфіксом – ся, що означають дії, рух яких спрямований в різні боки, або ж стани, внаслідок яких зростає певна маса: бігти – розбігтися/розбігатися, летіти – розлетітися / розлітатися, іти – розійтися/розходитися, лити – розлитися/розливатися, рости – розростися/розростатися і под. Напр.: “Гримнули постріли з “усіх боків. Розбігається черга” (О. Довженко) ; “Новаки сипнули врозтіч. Однак Хомі здалося, що вони розбіглися не досить прудко”(О. Гончар); “У Києві… розростаються нові квартали. Місто росте” (П. Загребельний); “З високої Замкової гори видко, як широко розрісся старий Львів!” (І. Цюпа).
Дієслова з префіксом в-/у – і постфіксом – ся, за допомогою яких передається значення усталення дії на тривалий час: сісти – усістися/усідатися, лягти – улягтися! улягатися, мостити – умоститися/умощуватися і под. Напр.: “- Скинь автомат, на час роботи дозволяю,- змилосердився подоляк, всідаючись зручніше в сідлі” (О. Гончар); “Перед вечором гарненько усілись вони на ганку, що виходив в невеличкий садок” (Панас Мирний).
Цілий ряд словотвірних моделей існують для того, щоб підкреслювати неповноту вияву динамічної ознаки. Сюди, зокрема, належать:
Дієслова з префіксом над – (наді-), за допомогою яких передається значення часткової поширеності дії на якийсь об’єкт: гризти – надгризти/надгризати, колоти – надколоти/надколювати, кусати – надкусити/надкушувати, рубати – надрубати/надрубувати і под. Напр.: “Дівчата брали по тістечку, намагаючись узяти найменше, надкушували його несміливо… і клали поштиво на тарілочку” (І. Вільде); “Вийняв інженер портсигар, дістав папіросу. Раз надкусив мундштучок, другий раз” (С. Журахович).
Дієслова з префіксом під-(піді-), які вказують на те, що дія відбувалася без належної інтенсивності або ж виконувалася недбало: читати – підчитати/підчитувати, будувати – підбудувати/підбудовувати, вечеряти – підвечеряти/підвечерювати, гострити – підгострити/підгострювати і под. Напр.: “Батько, не доївши свій куліш, Терпугом підгострює леміш” (П. Воронько); “Антон знайшов косу, підгострив її з кумом Семеном” (С. Чорнобривець).
Дієслова з префіксом під – (піді-), якими позначається дія, що супроводжує іншу, передавану безпрефіксним дієсловом: вити – підвити/підвивати, співати – підспівати! підспівувати, грати – підіграти/підігрувати, свистіти – підсвистіти/підсвистувати і под. Напр.: “Затенькала синичка. Станко задер голову й почав ловко підсвистувати” (П. Панч); “Шевченко заспівав пісню. Солдати спочатку слухали, потім почали непогано підспівувати” (З. Тулуб).
Засоби емоційності. На відміну від іменника, прикметника й прислівника, дієслово не володіє великим запасом морфем, що вносять у його семантику оцінну сему. Сюди слід віднести запозичений з іменних частин мови суфікс – оньк-, який виступає тільки в інфінітиві, розчленовуючи при цьому його суфікс: їс-т-оньк-и, спа-т-оньк-и, жи-т-оньк-и. Напр.: “За сонцем хмаронька пливе… І сонце спатоньки зове…” (Т. Шевченко); “І їстоньки – не їм, і питоньки-не п’ю…” (Л. Глібов); “Жити нам, житоньки треба” (М. Вороний).
На межі між інтенсивністю виявлення ознаки й емотивністю перебуває повторення однакових дієслівних форм типу будити – будити, терпіти – терпіти, ходити – ходити і под. З одного боку, редуплікація підкреслює тривалість дії, з іншого – передає певний настрій виконавця, здебільшого досаду з приводу даремної витрати часу або ледь стримуваної охоти кинути певне заняття і узятися до чогось іншого. Напр.: “Давай вона його будити: будила-будила – ніяк не добудиться” (укр. казка); “Молодший їде-їде, і захопила його ніч” (укр. казка); “Федько теж ліпить. Але раптом встане, подивиться-подивиться та й повалить усе чисто – і своє, і чуже” (В. Винниченко); “- Гріх плодиться на світі, як бур’ян на городі: поли, поли, а він росте та розкорінюється” (І. Нечуй-Левицький). Замість редуплікації можливе злиття в єдину лексичну одиницю слів – синонімів, напр.: “Все йде – минає… Як сумно-сумно” (М. Вороний); “І вже ридають – плачуть Андромахи по селах і містах” (Ю. Клен).
Інтенсивність дії, виконуваної з великою напругою, передає також протиставлення дієсловам недоконаного виду без заперечної частки спільнокореневих дієслів доконаного виду із заперечною часткою. Власне цей засіб варіювання дієслівної семантики перебуває вже поза межами словотвору, це вже сфера синтаксису, напр.: “Дід бив – не розбив, баба била – не розбила” (укр. казка). Проте за зразком цієї синтаксичної моделі виникають утворення іменникового типу, пор.: “Коли тут нагадали, що єсть один дід “їм – не наїмся” і один дід-“п’ю – не нап’юся” (укр. казка).
Очевидно, до сфери емотивного словотвору треба віднести сполучення дієслова доконаного виду у формі 3-ї особи однини чи множини із заперечною часткою, що передають стан захоплення чим-небудь, напр.: “Приходить дід І не нарадується. Повен двір худоби і птиці” (укр. казка); “Люди аж не отямляться з дива” (укр. казка).
Related posts:
- Види дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Види дієслова Дієслова, які означають дію, обмежену в часі її перебігу, – доконаного виду (заспівав, перейшов, виніс, відлетіла), а дієслова, які означають дію, не обмежену в часі, – недоконаного виду (мислити, плавати, прати, прибирати). Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? Недоконаного – що робити? Дієслова доконаного виду означають дію […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Вид. 4. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 5. Синтаксична роль. Сон, Улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський). Зразок розбору Улетівши – особлива незмінювана форма дієслова – дієприслівник; доконаного виду, […]...
- Не з дієприслівниками – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без Не не вживається або входить до складу префікса Недо-: не Укриваючись, Не розбивши, Не дослухавши до кінця, Але НеВгаваючи, НеЗдужаючи, НеХтуючи, НеНавидячи, НеПокоячись, НеДооцінюючи, НеДописавши. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид Від якої […]...
- Двовидові й одновидові дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Двовидові й одновидові дієслова В українській мові є група дієслів, здатних виражати значення обох видів тією самою формою. Видова ознака цих дієслів морфологічно не виражена і виявляється тільки в контексті. Наприклад: Не хочу я Женитися (недоконаний вид), Не хочу я братись (Т. Шевченко). Ото Женився (доконаний вид) – І все (Л. Костенко). […]...
- Вид дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Вид дієслова Дієслова мають два види – доконаний і недоконаний. Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: Прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання Що зробити? що зробив? що зроблю? та ін. Дієслова Недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, […]...
- Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів ДІЄСЛОВО Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів 306. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть. Визначте тип тексту: розповідь, опис, міркування. Загубив ведмідь Медолюб свої сап’янці*. Хоч і старі були, а шкода! Сам шукав – (не) знайшов. Звірі шукали – (не) знайшли. Лисиця Облудниця аж сльозами вмилася: “Три дні й три ночі (не) їла, […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
- ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – […]...
- ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 43. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова минулого часу? Як визначити рід дієслів минулого часу? 310. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів минулого часу. Число Рід Відповідає на питання Приклади Однина Чоловічий Жіночий Середній Що робив? Що зробив? Що робила? Що зробила? Що робило? що […]...
- Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....
- Дієслова майбутнього часу Урок 92 Тема. Дієслова майбутнього часу Мета: з’ясувати, чи мають дієслова майбутнього часу такі ж граматичні ознаки, що й дієслова теперішнього часу, вчити змінювати дієслова майбутнього часу за числами та особами, визначити особливості змінювання складної форми дієслів майбутнього часу, вчити визначати число та особу дієслів майбутнього часу; розвивати уважність, спостережливість; виховувати працелюбність. Обладнання: картки індивідуального […]...
- ФОРМИ ДІЄСЛОВА. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА (ІНФІНІТИВ) ТА ОСОБОВІ ФОРМИ Мета: – навчальна: ознайомити учнів з особливими формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова в реченні, вчити доречно використовувати їх у власному мовленні; – розвивальна: збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати; – виховна: виховувати бажання пізнавати нове. Соціокультурна лінія: українська природа. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія й фразеологія: […]...
- Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
- Не з дієприкметниками – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Не з дієприкметниками 1. Не є префіксом і пишеться разом, якщо дієприкметник виступає в ролі означення і не має залежних слів. Плаче жінка з діточками в НеТопленій хаті (Т. Шевченко). 2. Не є часткою і пишеться окремо, якщо дієприкметник: А) виступає в ролі присудка. Хата Не метена (Народна […]...
- Структура слова – Словотвір Українська мова Словотвір Словотвір Словотвір – це розділ мовознавчої науки, який досліджує закони творення слів та структуру слова. Структура слова 3 Закінчення – змінна частина слова, що утворює форми слова. Основа слова – частина слова без закінчення або все незмінне слово. Корінь – головна значуща частина слова, яка містить його лексичне значення. Префікс – значуща […]...
- Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Вживання дієслів у прямому та переносному значеннях. (Вправи 265-269) Тема. Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Вживання дієслів у прямому та переносному значеннях. (Вправи 265-269). Мета. Провести спостереження за виражальними можливостями дієслів-синонімів і дієслів-антонімів; формувати вміння впізнавати і добирати дієслова у прямому і переносному значенні; збагачувати словниковий запас, розвивати мовне чуття. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Мікрофон”. – Яка […]...
- Дієслова І і II дієвідмін – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Дієслова І і II дієвідмін 1. До Другої дієвідміни Належать дієслова: А) на – ити, – іти; – їти (після голосних); – атИ (після Ж, ч, ш, щ), у яких суфікси – И-, – і-, – ї-, – а – зникають у 1-й особі однини теперішнього часу: Носити (ношу), летіти (лечу), доїти […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Доконаний і недоконаний вид дієслова Дія, виражена дієсловом, буває обмежена і не обмежена в часі. Наприклад: дієслова Роблю, малюю, біжу Позначають дії, не обмежені в часі, бо невідомо, чи вони завершаться, а дієслова Зробив, намалював, прибіжу позначають дії, обмежені в часі, оскільки дія завершилась (Зробив, намалював) або обов’язково завершиться в майбутньому (Прибіжу). […]...
- Konjunktiv. Умовний спосіб дієслова – Das verb. Дієслово Німецька мова Das verb. Дієслово Konjunktiv. Умовний спосіб дієслова Konjunktiv існує для висловлення нереальної умови, бажання, можливості, а також для перетворення прямої мови в непряму. Konjunktiv має ті ж самі часові форми, що й дійсний спосіб (Indikativ). Präsens Konjunktiv Präsens Konjunktiv = основа дієслова + суфікс – е + особові закінчення. 2. 3. -e -(e)st […]...
- Часи дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Часи дієслова В українській мові існують три форми часу: минулий, теперішній і майбутній. Дієслова Минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Дієслова минулого часу можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконанйй (що робив?) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала – читали), а в […]...
- Перехідні й неперехідні дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Перехідні й неперехідні дієслова Перехідні дієслова означають таку дію, яка переходить на інший предмет: посадила калину, місив глину, читав листа. Перехідні дієслова вимагають після себе форми іменника або займенника (чи іншого повнозначного слова, що виступає в ролі іменника) у знахідному відмінку без прийменника: дати дорогу, побачити тебе, насварив чергових (слова при […]...
- Дієслова, що означають незавершену і завершену дію Тема. Дієслова, що означають незавершену і завершену дію. (Вправи 339- 347). Мета. Повторити вивчене у 3-му класі про дієслова, що означають незавершену і завершену дію, спостерігати за виражальними можливостями дієслів, що означають незавершену і завершену дію, визначити їх істотні ознаки. Розвивати вміння ставити перед собою навчальну задачу. Виховувати терплячість і наполегливість. Обладнаній: роздатковий матеріал, підручник, […]...
- НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово § 48. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА Про початкову незмінну форму дієслова, її будову та синтаксичну роль ПРИГАДАЙМО. Яку назву в російській мові має неозначена форма дієслова? Чому цю форму так називають? 427 Порівняйте неозначені форми дієслів в українській та російській мовах. Зробіть висновок про особливості будови таких форм в обох мовах. […]...
- Безособові дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Безособові дієслова Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаються Безособовими: Світає, морозить, вечоріє, дощить. У таких реченнях не може бути підмета. Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої […]...
- Основні способи словотворення – Словотвір Словотвір Основні способи словотворення Суфіксальний спосіб Творення слів за допомогою суфіксів називається суфіксальним спо – : Суфіксальним способом творяться: – іменники (синок син, росиночка роса, відерце відро, хлопчисько <- хлопець, глибочина глибокий, малювання малювати, жіноцтво жінки, доброта добрий). Найпоширеніші суфікси, що вживаються для творення іменників: – ар-, – яр-, – ець-, – ик-, – ник-, […]...
- Морфологічні ознаки дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Дієслово – самостійна частина мови, яка називає дію або стан предмету і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? Неозначена форма дієслова (інфінітив) – це його початкова форма, що називає дію без вираження часу, числа, особи та відповідає на питання що робити? що зробити? Морфологічні ознаки дієслова […]...
- Дієслова першої і другої дієвідмін МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО §49. Дієслова першої і другої дієвідмін Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням (рос. спряжением). До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення – ить (-ють): До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення – ать ( ять): 457. Поставте подані дієслова […]...
- Перехідні та неперехідні дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Перехідні та неперехідні дієслова Перехідні дієслова означають дію, яка спрямовується (переходить) на певний предмет, названий іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: Виконати (що?) вправу; зустріти (кого?) друзів; прочитати (що?) книгу. Якщо присудок у реченні вживається із заперечною часткою Не, іменник ставиться не в знахідному, а в […]...
- Зразки розбору дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Зразки розбору дієслова Горять – дієслово; неозн. ф. – горіти; недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3-я особа; II дієвідміна; пишеться з о та ь; непохідне; у реченні виступає простим дієслівним присудком. Повиходили – дієслово; неозн. ф. – повиходити; доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, множина; II дієвідміна; […]...
- Питання для самоконтролю – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Питання для самоконтролю 1. Що таке дієслово як частина мови? Назвіть граматичні ознаки дієслів. 2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має? 3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади. 4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду. 5. У чому полягає […]...
- ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН § 12. ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН Вправа 112 І дієвідміна II дієвідміна Сплю, місить, вдарять, ушпарять, дивиться, етою, зіскочив Освітлює, зливаю, колядує, зволікаєш, дарують, глитає, кидає, остерігається, колишуть, умієш КЛЮЧ. Підшиті слова лисом, а думки вовком підбиті. Вправа 114 Крутите, пишете, притулимо, вантажиш, тягнеш, колишемо, переборете, іржемо, перепрошуємо, кричите, полетимо, женемо, посіємо, регочете, майструєш, […]...
- Розбір слова за будовою – Словотвір Українська мова Словотвір Розбір слова за будовою 1. Виділити закінчення та основу слова. 2. Знайти корінь, підбираючи спільнокореневі слова. 3. Виділити суфікс, підбираючи слова з такими ж суфіксами. 4. Виділити префікс, підбираючи слова з такими ж префіксами. До словотворчих засобів належать твірні слова, твірні основи, афікси (суфікси, префікси, постфікси – ся, – но), словосполучення. Твірним […]...
- Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
- Modalverben. Модальні дієслова – Das verb. Дієслово Німецька мова Das verb. Дієслово Modalverben. Модальні дієслова До модальних дієслів належать: dürfen, können, mögen, wollen, müssen, sollen. Основні форми модальних дієслів können mögen müssen wollen sollen Durfte konnte mochte musste wollte sollte Gedurft gekonnt gemocht gemusst gewollt gesollt Теперішній час модальних дієслів Модальні дієслова (крім sollen) в однині змінюють кореневу голосну. du er wir […]...
- Часи дієслова. Минулий час МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО §47. Часи дієслова. Минулий час 443. І. Попрацюйте в парах. Пригадайте, які три форми часу дієслів є в українській мові. II. Прочитайте речення. Скажіть, коли відбувається дія, яку означають виділені дієслова, порівняно з моментом мовлення. У нас шляхи називаються гостинцями, бо галичани гостей далеких і близьких сподівалися, сподіваються й будуть сподіватися […]...
- ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово § 49. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Про дієслова першої, другої та третьої особи, їхні морфологічні ознаки й роль у мовленні ПРИГАДАЙМО. Які є особові займенники? 433 Порівняйте виділені дієслова. На які питання вони відповідають? Яке з них має закінчення, а яке – не має? Зробіть висновок, яке дієслово вжито в неозначеній […]...
- ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 41. ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова майбутнього часу? 295. 1. Прочитай текст. Він добрий, Влас Григорович, він дасть скрипку додому пограти. Тоді Лукаш прийде сюди, на зелений город, і заграє. Він заграє ту пісню, що складається в серці, заграє так, що застигне, як зачарована, липнева […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник Самостійні частини мови Дієприслівник Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Вид. 3. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 4. Особливості написання. 5. Спосіб творення. 6. Синтаксична роль. Зразки розбору дієприслівника Змінюючи – дієслово, дієприслівник; недоконаного виду; утворений від перехідного дієслова змінити; пишеться з и в кінці; утворений суфіксальним […]...
- Bildung des Partizips II (Утворення другого дієприслівника) – Perfekt. Складний минулий розмовний час – Das verb. Дієслово Німецька мова Das verb. Дієслово Perfekt. Складний минулий розмовний час Perfekt утворюється за такою схемою: Perfekt = Präsens haben/sein ++ Partizip II (другий дієприслівник) основного дієслова. Bildung des Partizips II (Утворення другого дієприслівника) Слабкі дієслова Partizip II слабких дієслів утворюється за такою схемою: ge + основа дієслова + t malen – gemalt; warten – gewartet […]...
- Стилістичні властивості дієслова Стилістика української мови Стилістичні властивості дієслова У кожній розвиненій мові дієслова становлять найчисленнішу (після іменників і прикметників) групу лексем. Дієслово – повнозначне слово, яке позначає дію, стан предмета як процес. Значення дієслів виявляються у граматичних (морфологічних) категоріях особи, виду, стану, способу, часу, а також числа і роду (мин. час, умовний спосіб). Разом з іменниками, прикметниками […]...