Слухова сенсорна система – СЕНСОРНІ СИСТЕМИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
Слухова сенсорна система
Орган слуху забезпечує сприйняття слухових коливань. Завдяки слуху розрізняються звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з його джерела, що дає змогу орієнтуватися в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр і силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. Зі слухом пов’язані звукові мовні спілкування.
Слухова
Орган | Будова | Функції |
Зовнішнє вухо | Вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, барабанна перетинка | Вловлює звукові коливання та спрямовує їх |
Середнє вухо | Порожнина, заповнена повітрям. Три слухові кісточки: молоточок, коваделко, стремінце. Овальне вікно. Євстахієва труба відкривається у носоглотку | Проведення звукових коливань зі зменшенням амплітуди і збільшенням сили звука |
Внутрішнє вухо | Порожнина, заповнена рідиною. | Рідина коливається, волоски клітин передають коливання на основну мембрану завитки. Збудження проходить по волокнах слухового нерва |
Орган рівноваги | Вестибулярний апарат: три півколові канали з овальним і круглим мішечками, заповненими рідиною | Сприймають положення тіла у просторі. Передають збудження в довгастий мозок, після чого виникають рефлекторні рухи, що приводять тіло в нормальне положення |
Слуховий аналізатор у людини складається з рецепторних клітин, розміщених у звукосприймальному апараті – спіральному органі, що розташований в завитці, а також слухових центрів, розміщених у скроневих ділянках кори великих півкуль головного мозку, де остаточно розрізняється характер звуку, його сила, висота і тембр.
Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Рис. 23. Будова органа слуху:
1 – вушна раковина;
2 – зовнішній слуховий хід;
3 – барабанна перетинка;
4 – барабанна порожнина;
5 – молоточок;
6 – коваделко;
7 – стремінце;
8 – півколові канали;
9 – завитка;
10 – слуховий нерв;
11 – слухова труба.
Зовнішнє вухо служить для проведення звукових коливань. Воно складається з вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки. Вушна раковина вловлює звукові коливання та спрямовує їх у зовнішній слуховий прохід і далі до барабанної перетинки, яка сприймає звукові коливання і відділяє зовнішнє вухо від середнього. Середнє вухо розташоване між барабанною перетинкою зовнішнього вуха і овальним вікном внутрішнього вуха. Воно складається з порожнини, заповненої повітрям, яка слуховою (євстахієвою) трубою сполучається з носоглоткою. Завдяки цьому тиск повітря по обидві сторони барабанної перетинки дорівнює атмосферному. У середньому вусі розташовані три послідовно з’єднані одна з однією слухові кісточки (молоточок, коваделко, стремінце), які зв’язують барабанну перетинку з овальним вікном внутрішнього вуха. Середнє вухо слугує для проведення звукових коливань.
Внутрішнє вухо являє собою систему порожнин і звивистих каналів, заповнених рідиною. Звукосприймальний апарат розміщений у завитці – спірально закрученому каналі. У порожнині завитки розташовані звукові рецептори, які перетворюють коливання рідини завитки, зумовлені дією звукових хвиль, на нервові імпульси. Інша частина внутрішнього вуха – три півколових канали з овальним і круглим мішечками, заповненими рідиною, утворюють орган рівноваги – вестибулярний апарат.