Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СМУГА ЗАХИСНА
СМУГА ЗАХИСНА
Екологія – охорона природи
СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних
Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ Екологія – охорона природи СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ – територія обабіч залізниць (по 50 м) та автошляхів (по 25 м), що використовується за транспортним призначенням і вилучена з ін. землекористування. Тут створюється особливе прир.-антроп. середовище у зв’язку з будівництвом шляхів та їх експлуатацією (порушення грунт, й рослинного покриву, забруднення вихлопними газами тощо). Формування угруповань, їхні склад, структура […]...
- ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
- ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією, передбачена для захисту її населення від впливу пром. викидів, шуму, вібрації тощо. Ширина 3. с.-з. від 50 м до декількох кілометрів....
- АСОЦІЙОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи АСОЦІЙОВАНІСТЬ – певний біол. та екол. зв’язок різних популяцій, завдяки якому формуються рослинні угруповання....
- СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
- БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
- ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА Екологія – охорона природи ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА – гранична смуга між ландшафтними зонами, в межах яких прир. системи дуже вразливі й перебувають у нестійкому стані (напр., Судано-Сахальська зона в Африці – на пд. від Сахари, де тривалі посухи в 40-х, 60-х, 80-х рр. спричинили широкий наступ пустель)....
- СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
- КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
- РІЧКА Екологія – охорона природи РІЧКА, ріка – водотік значних розмірів, що тече по встановленому руслу в межах утвореної ним долини і наповнюється за рахунок поверхневого і підземного стоків власного водозбірного басейну. Р. з притоками утворює річкову систему, характер і розвиток якої зумовлені геол. будовою, рельєфом, кліматом і розмірами басейну. Р. поділяють на дві групи: гір. […]...
- АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА – основна найменша класифікаційна одиниця рослинних угруповань (фітоценозів). Об’єднує фітоценози, подібні за видовим складом, домінантними видами, ярусною структурою, продуктивністю та екол. умовами середовища. У сформованій А. р. відбувається внутрішній процес розвитку, що веде до заміни однієї А. р. на ін. Назву А. р. дають за домінантами та їхнім ярусним […]...
- АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому....
- АГРОАСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОАСОЦІАЦІЯ – угруповання культурних рослин (агроценозів), що характеризується однаковим складом та подібними екол. умовами....
- ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
- ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – один з методів екол. аналізу, який полягає в розподілі видів, угруповань, їх описів або списків флори і фауни за рядом градієнтів будь-якого визначального чи корелювального чинника....
- ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ – зміни чисельності, статевого та вікового складу популяцій, що визначаються внутрішньо-популяційними процесами і взаємодіями популяцій різних видів. Іноді під час аналізу Д. п. не враховуються абіотичні, ценотичні та антроп. чинники....
- АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань....
- СНІГОЗАХИСТ Екологія – охорона природи СНІГОЗАХИСТ – комплекс заходів, спрямованих на захист техн. Споруд, шляхів, будівель від снігових заносів (ліс. смуги, щити, планування забудови території з урахуванням переважного напрямку вітру тощо)....
- ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
- ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
- ПОПУЛЯЦІЯ, ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА – якісний та кільк. склад генотипів (алелів), що зумовлюється особливостями потоку генів між тимчасово ізольованими частинами популяцій (демами та їх групами)....
- ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) Екологія – охорона природи СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) – сукупність газоподібних забрудників, пилових часточок та крапель туману....
- ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – відносно функц. взаємозамінність популяцій видів однієї трофічної групи у проведенні потоку енергії в екосистемі. Один з основних механізмів забезпечення екол. надійності. Принцип Д. е. широко застосовують у техн. пристроях для забезпечення їхньої надійності. У разі Д. е. вид, що зник чи знищений, як правило, змінюється на функц. близький […]...
- ІМЛА Екологія – охорона природи ІМЛА – втрата повітрям прозорості, покаламутніння атмосфери біля земної поверхні, зумовлене розсіюванням світла на дрібних крапельках води, кристаликах льоду чи на завислих у повітрі аерозольних часточках. Виникнення І. пов’язане з забрудненням нижніх шарів атмосфери пилом і продуктами згоряння над великими містами, є наслідком ліс. пожеж, пилових бур. Інтенсивність і тривалість І. […]...
- ДОМІНАНТ(И) Екологія – охорона природи ДОМІНАНТ(И) – 1) види, що кількісно переважають у певному угрупованні або в певному проміжку часу, як правило, порівняно з близькими формами або з формами, що належать до одного рівня екол. піраміди чи ярусу рослинності; 2) види, що панують у певній групі особин, угруповань (стадо, дем тощо)....
- БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
- ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
- ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності....
- ЛІСОВИКОРИСТАННЯ Екологія – охорона природи ЛІСОВИКОРИСТАННЯ – юридично та екол. регламентована сукупність форм і методів комплексного використання ліс. багатств....
- НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
- ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
- СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
- РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди....
- КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
- БІОРІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БІОРІЗНОМАНІТТЯ – сукупність типів відмінностей об’єктів світу (універсуму) будь-якого простору (території, акваторії, планети), які виявляються на підставі вибраної міри. Б. світу – розмаїття живих організмів (напр., багатство видів рослин і тварин, біомів, біосистем). Б. – найбільша цінність з екол., ген., соц., економічних, наук., освітніх, рекреаційних та естетичних причин. Б. найважливіше для […]...
- ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...