Соціалізм і соціал-демократія
Політологія
ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ
5. Соціалізм і соціал-демократія
Ідеї соціальної справедливості відомі в усьому світі з найдавніших часів. Соціалізм (від латинського socialis – суспільний) – політична теорія, яка стверджує ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва у різноманітних формах, відсутності експлуатації людини людиною, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно
Соціалізм як поняття має в науці різноманітні дефініції. Провідними серед них є два підходи: марксистський і соціал-демократичний. Перший визначає соціалізм як першу фазу комунізму, суспільно-економічну формацію, що приходить на зміну капіталізму й характеризується ліквідацією приватної власності та експлуататорських класів, утвердженням суспільної власності на засоби виробництва, здійсненням принципу “від кожного – за здібностями, кожному – за працею”, забезпеченням на цих засадах соціальної справедливості та гармонійного розвитку особистості.
У XIX
Проте реалізація соціалістичної ідеї у практично-політичному плані здійснювалася через масове соціальне насильство, цілковиту заборону приватної власності, ринкових відносин, політичної та духовної опозиції. Усе це призвело або до цілковитої ліквідації соціалізму (СРСР, країни Центральної та Східної Європи), або до глибокої кризи (Куба, Північна Корея), або до реформування економіки на ринкових засадах (Китай, В’єтнам). Своєю чергою, це негативно відбилося на уявленні про соціалізм як політичну доктрину.
Соціал-демократична концепція визначає соціалізм як суспільний лад, що досягається не революційною ліквідацією капіталізму, а його поступовим реформуванням зі збереженням приватної власності, забезпеченням зростання середнього класу і розвитком соціального партнерства. Головні цінності соціал-демократії: свобода, справедливість, рівність і солідарність. Визначальна умова утвердження соціалізму – здійснення справжньої демократії.
Соціал-демократія як політична течія утворилася в міжнародному робітничому русі в останній третині XIX ст. Одним із перших розгорнене обгрунтування соціал-демократичної ідеї зробив Едуард Бернштейн (1850-1932). Провідні положення цієї концепції: перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, а лише через соціалізацію капіталу (поліпшення матеріальних умов громадян, підвищення заробітної плати, скорочення робочого часу); соціалізм не означає якогось реального суспільного ладу, ідея соціалізму – це морально-політичний ідеал: “кінцева мета ніщо, рух – усе”.
У сучасному світі існує понад 80 партій соціал-демократичної орієнтації, що налічують близько 20 мільйонів чоловік. Більшість їх об’єднана в Соціалістичний Інтернаціонал, заснований у 1951 році.
У центрі уваги соціал-демократії – ідея створення “соціальної держави” як інструменту формування “солідарного суспільства”, де мають поєднатися два великих досягнення XX ст.: індивідуальність творчості та колективна солідарність. Своє практичне втілення ця ідея дістала в ряді європейських країн. Це – органи економічного самоврядування у Франції, інститут соціального партнерства у ФРН і Австрії. У Швеції робітники мають право участі в управлінні виробництвом як співвласники підприємств, а також у перерозподілі прибутків для повнішого задоволення соціальних потреб. Проте небезпека тут полягає в тому, що не можна без кінця – краю перерозподіляти суспільний пиріг, оскільки люди, захопившись цією справою, забувають випікати новий, свіжий.
Нездійсненність в умовах сьогодення запропонованих соціал-демократією моделей “демократичного соціалізму”, “держави загального добробуту” значно підірвали її авторитет у європейській суспільній думці.
Ідею побудови соціально відповідальної держави висловлювали й українські демократи. На думку М. Грушевського, актуальне завдання української демократії – “соціалізувати державу й заразом удержавлювати соціальне життя в широкому розумінні цього слова”. Українська державність має бути головним гарантом таких соціальних і моральних цінностей, як добробут “робочих людей”, суспільна злагода, соціальна справедливість, згода людей усіх національностей, право людини на власний “етичний шлях”.
Демократична, соціальна, правова держава є одним із засадничих конституційних положень в Україні, зафіксованих в Основному Законі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...