СОЦІОМЕТРІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІОМЕТРІЯ ( від лат. societas – суспільство та грецьк. metreo – міряю) – у вузькому значенні – галузь соціальної психології, пов’язана з вивченням міжособистісних стосунків у малих соціальних групах. Термін С. виник у XIX ст. для позначення застосування матем. методів у соціальних науках, проте таке широке його розуміння не дістало підтримки. Нове значення термінові надав Г. Морено, який запропонував спеціальні теорію і методи С. Надалі методи відокремились від теорії і в наш час використовуються
Респондентам пропонується один чи кілька членів групи, що вивчається (найчастіше для сумісної діяльності в прожективній ситуації). Таким опитуванням є, напр., опитування членів виробничої бригади з допомогою анкети, що включає запитання на зразок:
Соціометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціол. опитування за характером первинних даних, засобами їх подання, процедурою, методами аналізу зібраної інформації. На відміну від інших видів опитування результатом вимірювання в даному випадку є не характеристика респондента (значення ознаки, виміряної за шкалою того чи іншого типу), а характеристика взаємин між респондентами. Якщо при інших видах опитування відповіді респондентів на кожне запитання породжують розподіл опитаних за градаціями ознаки, що відповідає певному запитанню, то відповіді всіх членів групи на певне соціометричне запитання породжують (виявляють) структуру відносин. Ця відмінність зумовлює розробку спеціальних засобів подання зібраних емпіричних матеріалів: зазначена структура може мати кілька варіантів зображення – спеціального мал. (соціограми), табл. (соціоматриці) чи локограми тощо.
Подальший розвиток соціометричних методів здійснюється, по-перше, шляхом уточнення інтерпретації результатів, отриманих за їх допомогою (такі роботи проводились у межах т. зв. стратометричної концепції малих груп). По-друге, розробляються різні модифікації процедури отримання даних, які дають змогу розширити клас відносин, що вивчаються за допомогою С. Зокрема, нові методи дають змогу вивчати не тільки емоційні міжособистісні взаємини, а й інші відносини між членами групи. До засобів отримання інформації включені всі основні засоби збирання даних, які використовуються в соціології (опитування, спостереження, аналіз документів). До таких модифікацій належить, напр., референтометрія, яка дає змогу визначати для кожного респондента тих членів групи, думка яких його особливо цікавить, методику вибору в дії (напр,, коли учням молодших класів чи дошкільнятам дають пакет календариків і пропонують по одному подарувати деяким своїм друзям) тощо. По – третє, розширюється клас об’єктів, відношення між якими вивчаються за допомогою соціометричних методів. За їх допомогою досліджуються, напр., структура складних організацій, взаємини між родинами в селах, межа цитування в наук, публікаціях, особливості п’єс різних авторів (вивчається напруженість стосунків персонажів) тощо.
Розвиток С. за вказаними напрямами зумовив більш широке її визначення: під соціометричними методами стали розуміти методи дослідження структури відносин між будь-якими соціальними об’єктами. З цього визначення випливає основне обмеження галузі використання С.: досліджувані соціальні об’єкти (мала група, підприємство чи установа) являють собою певну систему, вивчення зовсім не вичерпується описом структури відношень між її елементами. Зокрема, очевидно, що вивчення малих груп, окрім дослідження структури міжособистісних стосунків, повинно включати вивчення групових норм і цінностей, соціально-демогр. та інших характеристик груп, а також зв’язків між різними характеристиками.
Розвиток соціометрії привів до виникнення нового напряму в соціології – сіткового (network), або структурного, аналізу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...