СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за допомогою нормативного (у т. ч. правового) її регулювання.

Головним засобом соціального

контролю є система санкцій і нагород. Т. Парсонс, напр., проаналізував три способи С. к. девіантів: ізоляція – повне вилучення з системи сусп. відносин зі спробами або без спроб реабілітації; уособлення – обмеження (неповна ізоляція) контактів з іншими людьми з поступовим поверненням до людської спільноти; реабілітація – підготовка девіантів до нормального виконання соціальних ролей.

Проте С. к. передбачає регулювання поведінки не тільки девіантів, а всіх членів суспільства. Тому він передбачає як формальні, так і неформальні санкції. Формальні санкції накладаються відповідно до попередньо передбачених

(законом, статутом тощо) процедур. З цією метою утворюються спеціальні ін-ти соціального нагляду, Неформальні санкції є спонтанними реакціями членів різних спільнот, що виявляються у вигляді негативних емоцій, чуток, навіть фіз. впливу.

З-поміж форм С. к. виділяють позитивні, що призначені стимулювати чи схвалювати відхилення від норми, та негативні, що стримують небажані відхилення.

За будь-яких умов С. к. є механізмом і засобом соціалізації індивіда через підпорядкування особистої поведінки, ціннісної орієнтації, очікувань під соціально сталі стандарти, а також відтворення домінуючої системи сусп. відносин і соціальних структур.

С. к., його спрямування, засоби і форми завжди істор. зумовлені і відповідають певним сусп, інтересам. Головною ознакою С. к. є намагання перетворити формальні його механізми на неформальні і перевести сусп. санкції на рівень самоконтролю. Залежно від міри реалізації даної ознаки С. к. може як підсилювати, так і нівелювати сусп. відхилення. Проте в будь-яких випадках він спрямований на підтримку рівноваги в соціальній структурі.

С. к. характеризується упорядкованістю, формалізованістю та категоричністю вимог суспільства до індивіда і грунтується на санкціонованих соціальних нормах.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Загальна характеристика звукового складу мови.
Ви зараз читаєте: СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ