СОЗОТЕХНІКА

Related posts:

1. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
2. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
3. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
4. СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНА – держ. документ, складова частина екол. програми, яка визначає першочергові та більш віддалені завдання в рамках “Всесвітньої Стратегії охорони природи” з урахуванням загальнонац. та регіональних умов конкретної країни....
5. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
6. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
7. ЗАКОНОДАВСТВО ГІРНИЧЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ГІРНИЧЕ – законодавство, що охоплює сукупність правових норм використання та охорони надр. 3. г. регулює гірничі відносини з метою забезпечення рац., комплексного використання надр для задоволення потреб у мін. сировині та ін. потреб сусп. госп-ва, охорони надр, Безпеки робіт під час їх використання, а також для охорони прав підприємств, організацій, […]...
8. ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА – система освіти, спрямована на засвоєння елементів теорії та практики охорони природи, на формування у людини екол. світогляду, природоохоронної свідомості....
9. ЗАКОНОДАВСТВО ЛІСОВЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЛІСОВЕ – законодавство, що визначає правовий режим лісів, порядок їх використання та охорони. 3. л. регулює ліс. відносини з метою забезпечення рац. використання, охорони, захисту, відтворення та підвищення продуктивності лісів для задоволення потреб сусп. госп-ва і населення в деревині та ін. ліс. продукції, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулювальних, сан.-гігієнічних, оздоровчих та […]...
10. ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....
11. ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ – чим скоріше під впливом антроп. причин змінюється середовище життя людини в умовах ведення нею госп-ва, тим скоріше, за принципом зворотного зв’язку, відбувається зміна в соц.-екол. характеристиках людини, в екон. та техн. розвитку сусп-ва (знак процесу може бути додатним і від’ємним). Занадто велика швидкість розвитку може призвести до […]...
12. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
13. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
14. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
15. УМОВИ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ ІСНУВАННЯ – сума чинників середовища, потрібних виду чи угрупованню для норм, розвитку....
16. ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....
17. ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ – законодавство, яке визначає правовий режим водних ресурсів країни, порядок їх використання та охорони, а також запобігання шкідливому впливу вод. 3. в. передбачає ведення обліку запасів води (водний кадастр). 3. в. регулює водні відносини з метою забезпечення рац. використання води населенням і сусп. госп-вом, охорони вод від забруднення, засмічення […]...
18. ОХОРОНА ДИЧИНИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ДИЧИНИ – заходи, спрямовані на збереження чисельності та якості популяційно-видового складу ДИКИХ тварин на рівні, який забезпечував би їм нормальне існування. О. д. охоплює також заходи зі збереження та охорони їх місцезнаходження, відтворення відповідних умов існування....
19. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ – сфера речово-енергет. потреб людини, що забезпечує її норм. життя та сусп. розвиток (у житлі, забезпеченні продуктами харчування, засобами виробництва тощо)....
20. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
21. ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ОХОРОНИ ПРИРОДИ (ВФОП) Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ОХОРОНИ ПРИРОДИ (ВФОП) – міжнародна організація, яка займається питанням охорони живої природи та екосистем у цілому....
22. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
23. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
24. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
25. ПРАВО ПРИРОДООХОРОННЕ Екологія – охорона природи ПРАВО ПРИРОДООХОРОННЕ – розділ міжнар. права та правової охорони природи всередині держави, що розробляє юридичні основи збереження прир. ресурсів та середовища життя....
26. УРБАЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів, спрямованих на забезпечення прийнятних умов життя населення з урахуванням рац. природокористування. Розрізняють макро – (в межах країни, регіону), мезо – (адмін. […]...
27. ФІТОДИЗАЙН Екологія – охорона природи ФІТОДИЗАЙН – проектування і практичне використання рослин для поліпшення умов існування людини у штучних системах (житла, промислові підприємства, навчальні заклади тощо), розв’язання естетичних і медико-біологічних проблем, пов’язаних з ізоляцією людини від природного рослинного середовища....
28. СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
29. ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – формування у людини свідомого сприйняття довкілля, почуття особистої соц. відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього природного середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств....
30. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
31. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
32. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – день, затверджений конференцією ООН з навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 липня 1972 р. за пропозицією делегацій Японії і Сенегалу). Відзначається щороку 5 червня з метою привернення уваги світової громадськості до проблем охорони довкілля. Цьому дню присвячуються конгреси, огляди, кінофестивалі, виставки та ін. заходи, метою яких є […]...
33. АНТИБЮЗ Екологія – охорона природи АНТИБЮЗ – неможливість існування одного виду за наявності ін. внаслідок інтоксикації середовища....
34. ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
35. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
36. СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) Екологія – охорона природи СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) – сприйняття певною особою в процесі виховання в колективі з раннього дитячого віку сусп. норм бережливого ставлення до природи....
37. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ – потреба прир. об’єднань людей (від малої соц. групи до людства загалом) в об’єктах і явищах, необхідних для їхнього існування та розвитку. Через емерджентність П. л. с. не є сумою індивід, потреб людини....
38. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
39. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
40. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...