СПЕКТР ТРОФІЧНИЙ

Related posts:

1. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
2. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
3. СПЕКТР ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ВИДОВИЙ – склад видів вегетуючих рослин або тварин, які харчуються і розмножуються на певній території в різні пори року....
4. НОРМАЛЬНИЙ СПЕКТР Екологія – охорона природи НОРМАЛЬНИЙ СПЕКТР – біоекол. склад життєвих форм рослин земної кулі, %: фанерофіти – 43, хаметофіти – 9, мікрофіти – 27, геофіти – 4, гідрофіти – 13, епіфіти – 3....
5. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
6. ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий – організми, що споживають хижаків третього рівня. Деякі організми можуть знаходитись на різних Т. р....
7. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо....
8. РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ – положення сукупності організмів у ланцюгу живлення, що визначається кількістю етапів передавання енергії: перший рівень – продуценти (без посередників); другий – консументи первинні (фітофаги); третій – консументи вторинні {хижаки і паразити консументів первинних); четвертий – хижаки вторинні і паразити консументів вторинних; п’ятий – паразити і надпаразити....
9. КОНСОРТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ Екологія – охорона природи КОНСОРТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ – харч., трофічні та ін. зв’язки всередині консорції....
10. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
11. ГАЛГТ Екологія – охорона природи ГАЛГТ, кам’яна сіль – безбарвний, прозорий, зі скляним блиском мінерал класу хлоридів. Використовують Г. у харч, пром-сті, для добування хлору й натрію....
12. АНТИСЕПТИКА Екологія – охорона природи АНТИСЕПТИКА – спосіб біол. і хім. знешкодження хвороботворних та ін. мікроорганізмів, який застосовують для дезінфекції в медицині, у харч, пром-сті, а також для захисту деревини від гниття....
13. АНТИОКИСНИКИ Екологія – охорона природи АНТИОКИСНИКИ, антиоксиданти – сполуки, які запобігають окиснювальним процесам або гальмують їх. Застосовують для стабілізації полімерних матеріалів, запобігання згіркненню жирів у лакофарбовій пром-сті, а також як харч, добавки....
14. ЗАСМІЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАСМІЧЕННЯ – забруднення поверхні землі або дна водойми викинутими предметами чи їх частинами (харч, та побутові відходи, крупно-подрібнені пром. відходи тощо)....
15. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
16. ЕКОТИП Екологія – охорона природи ЕКОТИП – група особин будь-якого виду, пристосованих до умов певного середовища....
17. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЇ – при переході з нижчого на вищий трофічний рівень втрачається близько 90 % енергії. Більша частина енергії йде на підтримання процесів життєдіяльності на кожному трофічному рівні, а до вищих рівнів надходить мінімум від валової продукції....
18. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
19. АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА – властивість водоростей спрямовано змінювати склад свого пігментного комплексу залежно від глибини і, відповідно, спектр, світлових умов місць існування. Так, на великих глибинах можуть існувати лише червоні водорості, оскільки в них утворюється додатковий пігмент фікоеритрин, який вбирає жовті, зелені й сині промені, що дуже слабко затримуються водною товщею....
20. ХИЖАКИ Екологія – охорона природи ХИЖАКИ – тварини або рослини, що ловлять і поїдають тварин як об’єкт живлення. X. властивий широкий спектр об’єктів живлення завдяки можливості переключення з одного виду на ін., більш доступний і численніший. Серед ссавців типовими X. є представники ряду хижаків (котячі, вовк, горностай та ін.); існує також багато хижих птахів, риб, рептилій, […]...
21. ЕВРИФОТ Екологія – охорона природи ЕВРИФОТ – організм, здатний норм, жити за різноманітних умов світлового режиму і значних коливань його спектр, характеристик....
22. ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний тиск, сольовий склад води, мех. склад поверхні тощо)....
23. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
24. ЗІВЕРТ Екологія – охорона природи ЗІВЕРТ (Зв) – одиниця еквівалентної дози випромінювання. 3. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, яка чинить таку саму біол. дію, як і доза рентгенівського або Гамма-випромінювання величиною в 1 грей....
25. ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке, багаторазове і відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, викликане втратою механізмів “її регулювання. Найчастіше В. п. виникає внаслідок інтродукції видів (напр., кроликів у Австралії)....
26. АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
27. ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА – сукупність особин виду, які займають будь-яку невелику ділянку однорідної площі....
28. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
29. ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ (ГХБ) Екологія – охорона природи ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ (ГХБ) – фунгіцид, який застосовують для протруювання насіння с.-г. культур, проти збудників багатьох хвороб. Г. – порівняно малотокс. сполука, проте в разі тривалого контакту подразнює слизові оболонки, має наркотичну дію, викликає захворювання печінки і статевих органів. Г. дуже стійкий і здатний нагромаджуватись у харч, каналі та жировій тканині організму людини. […]...
30. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
31. ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
32. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
33. ЛЕГЕНДА КАРТИ Екологія – охорона природи ЛЕГЕНДА КАРТИ – 1) перелік, зведення умовних знаків і пояснень до карти, які розкривають її зміст; 2) коротка пояснювальна записка до топографічної зйомки, яка містить також дані, не відображені графічно....
34. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
35. ГАЗОАНАЛІЗАТОР Екологія – охорона природи ГАЗОАНАЛІЗАТОР – прилад, за допомогою якого визначають якісний і кільк. склад суміші газів прир. чи пром. походження....
36. ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА – добування будь-якого виду енергії шляхом перетворення теплоти, що виділяється під час спалювання мін. палива, розпаду ядерного палива або теплоти термальних вод, Сонця та ін. джерел. Є одним з основних джерел забруднення довкілля....
37. ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
38. СТЕРИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення або знешкодження мікроорганізмів на хірургічній чи лабораторній апаратурі, інструментах, у середовищах за допомогою високої т-ри, хім. речовин тощо. Спосіб знищення лише мікроорганізмів (а не їхніх спор) у рідинах та харч, продуктах одноразовим нагріванням до т-ри нижче 100 °С (найчастіше 60-70 С) різної тривалості (15-ЗО хв), запропонований Л. Пастером, […]...
39. НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ Екологія – охорона природи НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ – контроль за дотриманням і використанням встановлених державою сан.-гігієн. та протиепід. норм і правил. Здійснюється, як правило, сан. – епід. службою, яка вживає заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію інфекц. хвороб, дотримання нормативів якості харч, продуктів та допустимих рівнів забруднення середовища забрудниками різного походження. Особливо ретельним Н. с. […]...
40. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....