СПІЛКУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я
РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’Я
Глава 1. Соціальне благополуччя
§ 19. СПІЛКУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я
У цьому параграфі ти:
· дослідиш прогрес у розвитку засобів комунікації;
· пригадаєш, які існують канали комунікації;
· вчитимешся встановлювати контакт з різними людьми;
· потренуєш уміння говорити, активно слухати, уникати непорозумінь і уточнювати зміст повідомлення.
Засоби комунікації
Спілкування (комунікація) – це обмін думками, почуттями, враженнями, тобто повідомленнями. Воно відбувається не лише
1. Як люди передавали повідомлення одне одному, коли не існувало поштової служби?
2. Розпитай дідуся чи бабусю, які існували засоби комунікації в часи їхнього дитинства.
3. Які засоби комунікації були доступні у дитинстві твоїм учителям?
4. Назви якнайбільше сучасних засобів комунікації.
5*. Спробуй уявити, які засоби комунікації з’являться через 20 років. Напиши про них невелике оповідання або намалюй малюнок чи підготуй з друзями сценку
Канали комунікації
Повідомлення передаються словами, тобто вербально (усно чи письмово), і без слів – невербально (за допомогою інтонації, сили голосу, темпу мовлення, а також міміки, жестів, положення тіла).
1. Об’єднайтесь у 3 групи. Продемонструйте невербальні канали спілкування.
Група 1: скажіть якесь слово, наприклад “привіт”, з різною інтонацією (радісною, сумною, саркастичною, зневажливою, закличною…).
Група 2: скажіть це слово голосом різної сили та у різному темпі.
Група 3: скажіть його, супроводжуючи різною мімікою і жестами.
2. Які повідомлення отримували при цьому оточуючі?
Навички комунікації
Людям необхідно розвивати павички комунікації, які ще називають навичками ефективного спілкування. Адже ті, хто вміє спілкуватися, почуваються менш самотніми, більш благополучними і щасливими, ніж ті, хто не має добре розвинених соціальних навичок. Найважливішими навичками комунікації є: уміння розпочинати спілкування, розуміти і використовувати “мову жестів”, активно слухати, уникати непорозумінь.
Як розпочати спілкування
Щоб послухати улюблену радіостанцію, ти спочатку настроюєш радіоприймач на її хвилю. Так само й у спілкуванні – спочатку налаштовуєшся на співрозмовника. Наприклад, по-різному починаєш розмову зі своїм найкращим другом і з директором школи.
Спершу треба встановити невербальний контакт. Щоб тебе помітив друг, ти помахаєш йому рукою, плеснеш по спині чи обіймеш за плечі. До вчителя чи директора школи просто підійдеш і станеш перед ним. Коли співрозмовник подивиться тобі у вічі, невербальний контакт встановлено. Відтак встановлюєш вербальний контакт. Найчастіше – за допомогою вітання. Другові можеш сказати: “Привіт! Як справи?”, а до вчителя звернешся інакше: “Добрий день, Станіславе Івановичу. Можна вас про щось запитати?”
Навички активного слухання
Уміння слухати – не менш важливе, ніж уміння говорити. Той, хто слухає, є активним учасником розмови (табл. 7).
Він слухає уважно, дивиться на співрозмовника, намагається все зрозуміти, переймається його почуттями.
Він підбадьорює співрозмовника, але не перебиває його, не відволікається і не змінює тему розмови.
Якщо чогось не зрозумів, намагається це уточнити. Висловлює свою точку зору, уважно вислухавши співрозмовника.
Таблиця 7
Як уникати непорозумінь
Пограйте в гру “Зіпсований телефон”.
Об’єднайтесь у 2 команди і вишикуйтесь у 2 шеренги. Вчитель показує учням, які стоять у шерензі першими, малюнки, а воші невербальнопередають їх зміст наступному учасникові. Останні в шеренгах малюють те, що зрозуміли. Порівняйте ці малюнки з тими, що в учителя.
Непорозуміння – це помилки у спілкуванні. Щоб уникнути їх, запам’ятай правило: “Відповідність. Конкретність. Уточнення”.
Відповідність. Більш як половину інформації люди передають і сприймають невербально. Важливо, щоб твої слова відповідали виразу твого обличчя, міміці, жестам. Наприклад, якщо тобі сумно, але ти говорити про це з усмішкою, співрозмовник може подумати, що ти жартуєш, і не повірить тобі.
Конкретність. Непорозуміння часто виникають через те, що люди висловлюються неконкретно. Скажімо, ви домовилися, що друг завтра зателефонує тобі. Ти з самого ранку чекав на його дзвінок. Нарешті тобі урвався терпець, ти зателефонував йому і висловив своє невдоволення. Але друг сказав, що збирався зателефонувати ввечері. Отже, він мав висловитися точніше або тобі слід було запитати, коли саме чекати дзвінка.
1. Назвіть приклади ситуацій, в яких слід уточнити інформацію (мал. 37).
2. Пригадай подібну ситуацію зі свого життя.
Уточнення. Уміння ставити уточнювальні запитання поліпшує якість спілкування. Якщо ти комусь щось розповідаєш або пояснюєш, запитай, чи все він зрозумів. І навпаки, якщо тобі щось пояснюють чи розказують, не соромся перепитати те, що не зрозумів (мал. 38).
Мал. 38. Яке запитання треба поставити, щоб уникнути непорозуміння?
Коли ти не впевнений, чи правильно зрозумів співрозмовника, використай перефраз. Почни словами: “Якщо я правильно тебе зрозумів…” і далі перекажи своїми словами те, що тобі розповіли.
Підсумки
Спілкування це обмін думками, почуттями, враженнями, тобто повідомленнями.
Засоби комунікації допомагають людям спілкуватися на відстані. Вони увесь час удосконалюються.
Повідомлення передаються вербально і невербально. Якість спілкування залежить передусім від уміння говорити і слухати, розуміти і володіти “мовою жестів”.
Непорозуміння – це помилки у спілкуванні. Конкретність і вміння уточнювати повідомлення допоможуть уникнути цих помилок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...