Сталінізм

Related posts:

1. Великі держави Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій політиці і міжнародних відносинах. Після Другої світової війни (1939 – 1945 pp.), згідно зі статутом ООН, юридичний статус В. д. мали […]...
2. Комунікація Політологічний словник Комунікація (від лат. communico – спілкуюся з кимсь) – спілкування, передача інформації, процес інформування широких мас із використанням технічних засобів, засобів масової комунікації (преси, радіо, телебачення тощо). Зв’язки з громадськістю. Як їх встановлювати і підтримувати. – К., 1998; Словник іншомовних слів. – К., 2000. Ю. Бондар...
3. Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р. він стає офіційною концепцією соціал-демократів. Основні риси Д. с. знайшли своє відображення у Франкфуртській декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951 р.). Трактується Д. с. як: а) тривалий процес відповідних соціальних перетворень; б) […]...
4. Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
5. Вербальна нота Політологічний словник Вербальна нота (лат. verbalis – словесний) – одна з форм дипломатичного листування. В. н. складається, як правило, від третьої особи і направляється від імені посольства, місії або Міністерства закордонних справ не підписаною, але скріпленою печаткою. Друкується В. н. на спеціальному нотному папері, має вихідний номер і прирівнюється до усної заяви. Даниленко В. И. […]...
6. Інформаційний суверенітет Політологічний словник Інформаційний суверенітет – володіння і розпорядження національними інформаційними ресурсами, які включають усю належну державі інформаційну інфраструктуру, інформацію-незалежно від змісту, форми, часу і місця її створення. І. с. забезпечується виключним правом держави на формування і здійснення національної інформаційної політики, власності на інформаційні ресурси, сформовані за державний кошт, створенням національних систем інформації, встановленням режиму доступу […]...
7. Духовенство України Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У. має свою особливість, яка викликана значною кількістю конфесій та адміністративним устроєм України, від якого залежить їх релігійно-адміністративна діяльність. Історія релігії в Україні. – К., 1999; Панченко П. Релігійні конфесії в […]...
8. Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...
9. Державний переворот Політологічний словник Державний переворот – несподіване неконституційне захоплення влади, незаконна зміна правлячої верхівки у державній владі, яка не полягає у зміні форми правління, типу соціальних та економічних відносин. Д. п. – за характером колективне політичне насилля, а також прагнення за допомогою створення атмосфери залякування, терору та агресивної пропаганди ідеологізувати і легітимізувати подію. Специфічною властивістю Д. […]...
10. Інтервенція Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної цілісності держави, її політичної незалежності. Розрізняють 1.: збройну, економічну, дипломатичну. Збройна І. називається ще агресією. Крім того, виокремлюють І.: індивідуальну і […]...
11. Радянський комунізм Політологічний словник Радянський комунізм – офіційна ідеологія колишнього Радянського Союзу, яка почала формуватися під впливом ідей марксизму на російських інтелектуалів наприкінці XIX ст. Загалом Російська імперія за усіх соціальних і політичних обставин (деспотія, соціально-економічні труднощі) мала потенційні можливості для зростання буржуазії, появи пролетаріату, а відтак, і появи та поширення революційних ідей. Марксистські ідеї спочатку утвердилися […]...
12. Нові ліві Політологічний словник Нові ліві – загальний термін для визначення групи радикальних мислителів, які з кінця 1950-х і до початку 1970-х років прагнули реанімувати соціалістичну думку. Н. л. критикували “існуючий соціалізм” Східної Європи і відмежовувалися від комуністичних партій Заходу. Вони також поставили під сумнів ортодоксальне марксистське вчення про невідворотність економічної загибелі капіталізму, натомість зосередили увагу на […]...
13. Сенека Луцій Анней Політологічний словник Сенека Луцій Анней (бл. 4 до н. е. – 65 н. е.) – римський філософ і політичний діяч. Народився в Кордові (Іспанія) в сім’ї вчителя. Політичну діяльність розпочав у Римі. Був учителем Нерона, головним радником останнього на початку його владарювання. У 65 p. С. запідозрили у змові проти Нерона і змусили скоїти самогубство. […]...
14. Відкритих дверей політика Політологічний словник Відкритих дверей політика – комплекс різноманітних соціально-економічних, суспільно-політичних заходів, які спрямовані на розвиток вільного доступу на внутрішній ринок держави зарубіжних капіталів, технологій, інвестицій. М. Головатий...
15. Валютна політика Політологічний словник Валютна політика – сукупність державних заходів щодо збереження стабільності курсу національної грошової одиниці як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Вищою метою В. п. держави є забезпечення виконання грошима їх функцій (як засобу платежу і накопичення). В. п. визначається центральним банком держави і підпорядкована її економічній та фінансовій політиці. Даниленко В. И. […]...
16. Мілітаризація Політологічний словник Мілітаризація (від лат. Militaris – військовий від miles – солдат) – підпорядкування економічного, політичного, громадського життя та ідеології цілям підготовки агресивних воєн; перенесення форм і методів військової організації в сферу цивільних відносин, поширення військових законів, військової дисципліни на економіку країни, воєнізація промисловості, створення воєнної економіки в мирний час. М. зазвичай супроводжується гонкою озброєнь, […]...
17. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
18. Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття, активний вплив на них; орієнтація на всебічний розвиток держави. Такий курс суспільного розвитку відображається у різноманітних соціально-філософських, політико – правових, кратологічних […]...
19. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
20. Спільнота Політологічний словник Спільнота – не досить чітко визначене поняття, яке переважно використовують для означення особливих форм спільної взаємодії або чогось єдиного, позитивного і цінного в суспільних відносинах. С. пов’язують з її місцезнаходженням; з наявністю єдиних коренів (Ф. Тьонніс “Спільнота і суспільство”, 1887); спільністю інтересів (Мак-Айвер “Спільнота”, 1917) та ін. М. Головатий...
21. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
22. Нові праві Політологічний словник Нові праві – дещо нечіткий термін для позначення групи мислителів, які в 1970 – 1980-х роках протистояли ідеям і практиці соціал-демократії, реалізованої в існуючих державах Заходу, і соціалізму в тому його вигляді, що його було встановлено у Східній Європі. їхні ідеологічні засади коливалися в широкому діапазоні між лібертаризмом і консерватизмом, але в деяких, […]...
23. Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом у 1931 р. Нині Б. с. об’єднує колишні домініони, які визнають главою держави англійського короля, а також ряд країн з іншими формами правління, що мають власного главу держави (наприклад, Шрі-Ланка, […]...
24. Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. […]...
25. Абдукція Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес стосовно неочікуваної аномалії, поміченої всередині групи вже більшою мірою прийнятих посилок. Дониленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
26. Де-факто Політологічний словник Де-факто (лат., англ. de facto) – фактично, насправді; на противагу де-юре. У міжнародному праві одна з форм визнання держави чи уряду, що означає офіційне, але не остаточне визнання. М. Головатий...
27. Невтручання держави концепція Політологічний словник Невтручання держави концепція (laissezfaire) – доктрина, згідно з якою держава має якомога менше втручатися в економічну сферу, обмежуючи свою роль захистом особи і власності, справами національної оборони і забезпеченням функціонування певних суспільних благ, таких, як дороги і порти. Цю доктрину, яка виходить з того припущення, що економічна діяльність, здійснювана без втручання держави, спричинятиметься […]...
28. Вірчі грамоти Політологічний словник Вірчі грамоти (credentials, letters of credence) – документ, виданий главою держави дипломатичному представникові при його призначенні на певний дипломатичний пост в іншій країні. З моменту вручення В. г. дипломатичний представник вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
29. Токвіль Алексіс Шарль де Політологічний словник Токвіль Алексіс Шарль де (1805 – 1859) – відомий французький соціолог, історик, політичний діяч, мислитель, що увійшов в історію як винятковий борець проти будь-якої тиранії. Суспільство розглядав виключно крізь призму взаємовідношення у ньому рівності і свободи. А. Токвіль вважав, що є три основних види загрози існуванню демократії і демократичних інститутів: політична централізація влади […]...
30. Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д., який включає також релігійні інституції, інститути освіти, засоби комунікації (особливо ЗМІ), профспілки, політичні партії тощо, є інкорпорування всіх класів суспільства у […]...
31. Гангстеризм Політологічний словник Гангстеризм (англ. gangster – бандит, найманий вбивця) – 1) термін, поява якого пов’язана з організованою злочинністю у США. Під Г. розуміють злочинну діяльність, що проявляється у насильствах, вбивствах, залякуваннях, вимаганні та шантажі, підкупі державних чиновників та ін. Тісно поєднуються з Г. діяльність мафії, мафіозних структур; 2) (перен.) люди, нерозбірливі у засобах і методах […]...
32. Капіталізм Політологічний словник Капіталізм (від нім. Kapital – гроші, що використовуються для отримання прибутку) – економічна система, за якої основні засоби виробництва (земля, підприємства) перебувають у приватній власності й використовуються для отримання прибутку їх власниками. К., що утворився в часи так званої індустріальної революції, головним чином асоціюється з вільним підприємництвом, стихією ринку та жорсткою конкуренцією, хоча […]...
33. Завоювання Політологічний словник Завоювання (conquest) – 1) процес і результат воєнних дій (завершення війни шляхом розгрому армії ворожої держави); 2) образна характеристика досягнутого, завойованого, придбаного, яке дісталося нелегко (наприклад 3. влади). М. Головатий...
34. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
35. Інститут публічного права Політологічний словник Інститут публічного права – термін, що використовується в сфері публічного права для позначення суспільно-правових адміністративних інститутів, які слугують використанню певних завдань, що стосуються загальних інтересів (наприклад, радіо, телебачення). Залежно від рівня правового забезпечення І. п. п. поділяють на: правоспроможні (що є самостійними з правового погляду і опосередковано беруть участь у державному адмініструванні); частково […]...
36. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
37. Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і свободам громадян, або й взагалі є незаконним, таким, що не повинен існувати взагалі. В останньому випадку учасники Р. о. готові і часто вдаються до певних форм протистояння чи протесту, а […]...
38. Некомбатанти Некомбатанти – особи, які входять до складу збройних сил і надають їм допомогу, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. До них належать медичний, інтендантський персонал, репортери, служителі культу тощо. Проти Н. забороняється застосовувати зброю доти, поки вони не беруть участі в бойових діях. У разі безпосередньої участі в бойових діях Н. набувають статусу […]...
39. Інтернування Політологічний словник Інтернування (фр. Interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) – 1) примусове затримання і роззброєння владою нейтральної держави військових формувань воюючої держави у разі переходу їх на її територію; 2) позбавлення свободи пересування і виходу з меж воюючої держави цивільних осіб, кораблів. М. Головатий...
40. Громадянські права і свободи Політологічний словник Громадянські права і свободи – основи конституційно-правового статусу громадянина держави, які визначають можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства. Водночас основні Г. п. і с. перебувають під пильною увагою світової громадськості і міжнародних організацій, насамперед ООН. У 1948 р. (10 грудня) Генеральна Асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини. Даниленко […]...