Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СТЕНОТЕРМНІСТЬ
СТЕНОТЕРМНІСТЬ
Екологія – охорона природи
СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С.
Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер.
Related posts:
- ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у […]...
- СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
- СТЕНОЙОННІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОЙОННІСТЬ – здатність організмів жити лише за певного значення рН середовища....
- САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
- ТЕМПЕРАТУРА Екологія – охорона природи ТЕМПЕРАТУРА – фізична величина, що характеризує тепловий стан тіла або системи. Межі Т., за яких можливе існування мешканців Землі, – від -200 до +100 °С. Т. – важливий екологічний чинник, бо від Т. навколишнього середовища залежить Т. організмів. Будь-який організм здатний жити лише в межах певного інтервалу Т., обмеженого максимальними і […]...
- ТАНАТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ТАНАТОЦЕНОЗ – нагромадження мертвих водяних організмів (захоронення), що поступово перетворюються на осадові породи....
- ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
- РЕОФІТИ Екологія – охорона природи РЕОФІТИ – рослини швидкоплинних річок або прибійної смуги морів. Часто Р. мають стрічкоподібну форму або вигляд міцно прикріплених до дна кущів. Екол. значення Р. полягає у створенні сприятливих умов для життєдіяльності водяних мешканців....
- СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
- РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
- ДОЩІ КИСЛОТНІ Екологія – охорона природи ДОЩІ КИСЛОТНІ – рідкі атм. опади, підкислені розчиненими у них оксидами сірки, азоту, хлороводню тощо. У свою чергу, кислотні опади підкислюють водойми та грунт, що призводить до загибелі риби та ін. водяних організмів, до різкого зниження приросту лісів і їх засихання. Макс. зареєстрована у Зах. Європі кислотність опадів становила рН = […]...
- ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
- ЖИВА РЕЧОВИНА Екологія – охорона природи ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність живих організмів біосфери, чисельно виражена елементарним хім. складом, масою та енергією. Поняття Ж. р. введене В. І. Вернадським. Див. також Біострома....
- ГАЛОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛЬНІСТЬ – властивість організмів існувати в середовищі, насиченому легкорозчинними солями в інтервалі конц. 10-300 г/л. Див. також Солестійкість....
- АКВАРІУМ Екологія – охорона природи АКВАРІУМ – посудина (скляна або із скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. Необхідними умовами існування в А. водяних організмів є достатня насиченість води киснем, відповідний сольовий склад її, підтримування певної т-ри, освітленості тощо. Для оптим. насичення води киснем її продувають повітрям за допомогою нагнітальних насосів, часто влаштовують […]...
- ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
- ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
- ЕДАТОП Екологія – охорона природи ЕДАТОП, едафотоп – 1) ділянка, однорідна за своїми едафічними (грунтовими) умовами; 2) сукупність умов середовища, створюваних грунтом. Від властивостей та умов Е. значною мірою залежать видова різноманітність і життєдіяльність грунт, організмів....
- ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
- ВАГІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВАГІЛЬНІСТЬ, рухливість – природжена здатність дорослих організмів або організмів, що перебувають на личинкових етапах розвитку, активно переміщуватись у просторі....
- БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
- ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від літоралі до найвіддаленіших від берегів точок океану (тобто топографічно охоплює його неритову та океанічну зони)....
- БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
- ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л....
- БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
- ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
- СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
- ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА – виражена в будь-яких непрямих показниках кількість тварин у розрахунку на знаряддя обліку або вилову, тому цінність отримуваних даних невелика....
- ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
- ПЕДОСФЕРА Екологія – охорона природи ПЕДОСФЕРА – грунт, шар Землі, або, за В. І. Вернадським, кора вивітрювання – частина біосфери. П. – утвір, що знаходиться на межі між аеробіосферою, фітобіосферою та літо – біосферою. П. формується і залежить від стану середовища всіх трьох під – сфер, а тому є найбільш вразливою у разі порушення будь-якої з […]...