СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА

Related posts:

1. СТЕЖКА НАВЧАЛЬНА Екологія – охорона природи СТЕЖКА НАВЧАЛЬНА – спец, обладнана ділянка неширокого шляху, стежки, яка добре охороняється і пролягає через ті місця, де навколишня природа дає змогу передати учням найбільше знань про різні прир. явища, об’єкти, тобто створити умови для екол. виховання їх....
2. ОСВІТА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОСВІТА ЕКОЛОГІЧНА – виховання екол. світогляду – глибокого розуміння факту тісного взаємозв’язку існування людства з екол. процесами в природі. Таке виховання повинно забезпечуватись через систему безперервної багатоступеневої О. е. і пропаганди. Можна констатувати, що в Україні зростає інтерес до О. е. і виховання, існує певна наук, та метод, база, ведеться активний […]...
3. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
4. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
5. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
6. ПРОПАГАНДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ЕКОЛОГІЧНА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують формування екол. світогляду, розуміння необхідності гармонійної взаємодії людини з природою....
7. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
8. ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
9. ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
10. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
11. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
12. КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. К. е. – складова частина світової […]...
13. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
14. РАСА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РАСА ЕКОЛОГІЧНА – група особин одного виду, що відрізняється своїми життєвими ритмами від ін. групи, яка існує в цій самій екол. ніші....
15. ЕКСПАНСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПАНСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма екополітики, що полягає у свідомому переміщенні екол. шкідливих виробництв з території розвиненої країни в ін., як правило, менш розвинену....
16. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
17. ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – один з методів екол. аналізу, який полягає в розподілі видів, угруповань, їх описів або списків флори і фауни за рядом градієнтів будь-якого визначального чи корелювального чинника....
18. БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА – сукупність дій та комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екол. баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, соц.-екон., політично без значних збитків....
19. КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА – напружені взаємовідносини людини з природою, які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екол. можливостям біосфери. Найбільш відомі К. е. перепромислу великих тварин і сучасна К. е., пов’язана з інтенсифікацією виробництва та порушенням рівноваги в екосистемах і взаємовідносинах людського суспільства з природою....
20. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
21. СТЕЖКА ТУРИСТИЧНА Екологія – охорона природи СТЕЖКА ТУРИСТИЧНА – певним чином обладнаний або лише позначений на карті шлях проходження туристичних груп у прир. умовах або в нац. парках, бот. садах тощо....
22. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
23. СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
24. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
25. ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....
26. ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) Екологія – охорона природи ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) – міжурядова програма, започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН з питань довкілля (1972 р.) та рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.) і присвячена найбільш гострим проблемам сучасної екол. кризи (спустелюванню планети, деградації грунтів, обезлісенню Землі, різкому погіршенню та зменшенню кількості прісної води, забрудненню Світового океану тощо). У […]...
27. НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД – значення показників, дотримання яких забезпечує задовільний екол. стан водних об’єктів і необхідні умови збереження здоров’я населення та культ.-побутового водокористування....
28. ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА – система освіти, спрямована на засвоєння елементів теорії та практики охорони природи, на формування у людини екол. світогляду, природоохоронної свідомості....
29. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
30. МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до чинників, що безпосередньо призводять до “середовищих” захворювань. М. е. сформувалася як самостійна наук, дисципліна в червні 1986 р. (конференція у Клівленді, США). М. е. охоплює розділи біології людини, медицини (гігієна, […]...