СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ

Related posts:

1. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
2. ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
3. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – здатність теплокровних тварин регулювати температуру свого тіла в межах оптимальної шляхом: а) активного збільшення теплопродукції у Відповідь на зниження температури (хімічна Т. о.); б) зміни рівня тепловіддачі розподілом жирових запасів, стану і кількісного волосяного чи пір’яного покриву, роботи потових залоз (фізична Т. о.); в) переміщення в просторі або […]...
4. РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ – циклічні коливання життєдіяльності організмів, пов’язані з циклічними ритмами в зовнішньому середовищі. Розрізняють добову ритміку, зумовлену зміною дня і ночі, річну ритміку, пов’язану з циклами сонячної активності....
5. ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – процес еволюц. зміни організмів закономірно переривається фазами бурхливого розвитку та вимирання практично без перехідних (палеонтологічних) форм. Перерви виникають з огляду на принцип катастрофічного поштовху, зумовлений впливом зовн. надсистемних сил та внутр. чинників розвитку. Цей принцип слід враховувати під час аналізу можливих антроп. впливів на природу […]...
6. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
7. АБСОЛЮТНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи АБСОЛЮТНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – див. Чисельність організмів абсолютна....
8. ВІДНОСНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ВІДНОСНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – див. Чисельність організмів відносна....
9. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ – вплив організмів один на одного. Розрізняють дві групи взаємозв’язків: синойкія – В. о., які не супроводжуються переданням речовини та енергії; алелогонія – В. о., які супроводжуються переданням речовини та енергії від одного організму до ін....
10. Розмір і стійкість популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.1.1. Розмір і стійкість популяції Популяції живих організмів характеризуються великою різноманітністю та різними розмірами, які визначаються загальною кількістю організмів або їх біомасою. Вони змінюються з віком та посезонно. Розмір популяції залежить від ємності середовища та біологічних властивостей виду, особливо характеру розмноження. Одна група видів живих організмів […]...
11. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА – одномоментна кількість особин виду або їх групи в межах певного простору (на одиниці площі або в одиниці об’єму)....
12. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА – виражена в будь-яких непрямих показниках кількість тварин у розрахунку на знаряддя обліку або вилову, тому цінність отримуваних даних невелика....
13. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
14. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ -1) кількість особин певного виду на одиницю площі; 2) заг. кількість екземплярів у популяції виду або на певній території....
15. СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ – 1) стабільність структури фітоценозів, їхньої замкненості, відновлюваності особин, балансу енергії та колообігу речовин; 2) здатність фітоценозів зберігати власну структуру та функц. особливості під дією зовн. чинників....
16. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
17. АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
18. КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ, суперництво, антагонізм – активна взаємна боротьба між двома чи кількома організмами за засоби існування, що охоплюють спільну для них субстанцію чи спільні чинники середовища. Конкуренція відбувається між організмами, які заселяють одні й ті самі екол. ніші....
19. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
20. ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ (К. Ф. РУЛЬЄ) – істор. розвиток живих організмів (а також усіх ін. прир. систем) зумовлює ускладнення їх організації шляхом наростаючої диференціації (розподілу) функцій та органів (підсистем), що виконують ці функції. Поширення 3. у. о. о. прир. систем закономірне, оскільки таке саме ускладнення спостерігається і в розвитку […]...
21. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
22. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
23. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ: Нейтралізм – відсутність взаємовпливу; Пряма конкуренція – активна протидія однієї популяції ін.; Опосередкована конкуренція – сумісне використання певного чинника або ресурсу, але без прямих зіткнень між популяціями; Аменсалізм – пригнічення однієї популяції ін., яка не зазнає зворотного впливу; Паразитизм – життя одних організмів за рахунок тканин чи соків […]...
24. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
25. Генетика – Спадковість і мінливість організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Спадковість і мінливість організмів Генетика Спадковість і мінливість живих організмів і методи управління ними вивчає наука генетикА. Генетика як теоретична основа селекції розробляє ефективні шляхи та методи отримання нових порід тварин і сортів рослин. Для досягнення цієї мети вибираються оптимальні системи схрещувань, ефективні методи відбору, управління розвитком спадкових ознак, […]...
26. Методи генетичних досліджень – Спадковість і мінливість організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Спадковість і мінливість організмів Методи генетичних досліджень Гібридологічний. Представляє систему схрещувань і аналіз їх результатів. Цитологічний. Аналіз і порівняння генетичних структур і явищ на клітинному рівні. Молекулярно-генетичний. Вивчення фізико-хімічної структури і механізмів функціонування генетичного матеріалу. Генеалогічний. Вивчення родоводів, визначення закономірностей спадковості ознак у ряді поколінь. Близнюковий. Аналіз і порівняння […]...
27. ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ (Л. ДОЛЛО)- організм (популяція, вид) не може повернутися в попередній стан, тобто стан, у якому перебували його предки. В екології 3. (п.) н. е. тісно пов’язаний з 3-м наслідком закону внутр. дин. рівноваги. Очевидно, 3. (п.) н. е. має поширюватись на ієрархію екол. систем, які в еволюц. […]...
28. ЛАТЕНТНИЙ СТАН Екологія – охорона природи ЛАТЕНТНИЙ СТАН – стан живих організмів, за якого обмін речовин знижений до мінімуму....
29. Постембріональний розвиток організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Постембріональний розвиток організмів Постембріональний розвиток – період онтогенезу після народження або виходу із зародкових оболонок до настання статевої зрілості. У цей період відбуваються ріст і розвиток організму, диференціювання тканин і органів (наприклад, статевих залоз у ссавців). У комах і амфібій постембріональний розвиток пов’язаний з метаморфозом. Безпосередньо після народження у […]...
30. Основи екології – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Основи екології Екологія – наука про взаємозв’язки біологічних організмів між собою і з середовищем існування. Екологію можна підрозділити на декілька дисциплін, які вивчають різні рівні взаємозв’язків організмів з навколишнім середовищем і один з одним. Ще 10-20 років тому слово “екологія” вживали тільки біологи. Останнім часом воно стало широко застосовуватись […]...