Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ
СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ
Екологія – охорона природи
СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ СТІК Екологія – охорона природи МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ СТІК – див. Стік мінімально допустимий....
- СТІК МІНІМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНИЙ – розмір стоку, зниження якого призводить до відключення об’єктів госп. використання води....
- СТІК МАКСИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи СТІК МАКСИМАЛЬНИЙ – розмір стоку, за якого створюється загроза норм, роботі госп. об’єктів....
- ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і соц. невиправданий....
- ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ викид – див. Викид технічно допустимий....
- СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ – стічні води, що містять домішки забрудників у кількостях, які перевищують ГДК....
- ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид економічно допустимий....
- БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид біологічно допустимий....
- СТІК ЗЛИВОВИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЗЛИВОВИЙ – заг. назва процесу формування дощових стоків; маса води, яку приймає стічна каналізація....
- СТІК НАНОСНИЙ Екологія – охорона природи СТІК НАНОСНИЙ – сумарна кількість мін. та орг. речовин, які переносяться річкою за певний проміжок часу....
- СТІК СВІТОВИЙ Екологія – охорона природи СТІК СВІТОВИЙ – уся маса води разом з мех. та хім. домішками, що стікає з поверхні суходолу у Світовий океан або замкнені континентальні водойми....
- СТІК ЙОННИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЙОННИЙ – кількість мін. розчинених речовин, що проносяться річковим потоком через його переріз за певний проміжок часу....
- ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....
- ВИКИД ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – те саме, що й Викид граничнодопустимий....
- ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – те саме, що й Викид граничнодопустимий....
- СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
- ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – 1) гранична кількість забруднювальних речовин, що встановлюється для підприємства з урахуванням сучасних техн. можливостей, зокрема впровадження маловідхідних технологій, використання очисних споруд тощо; 2) об’єм забруднювальних речовин певного підприємства, який не призводить до порушення технол. циклу сусіднього підприємства....
- СТІК РІЧКИ ТВЕРДИЙ Екологія – охорона природи СТІК РІЧКИ ТВЕРДИЙ – кількість завислих або розчинених твердих речовин, які переносяться річковим потоком через його переріз за певний тривалий (місяць, сезон, рік тощо) період. У Світовий океан з континентів щороку надходить 22,13 млрд т твердих речовин....
- СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ – перенесення потоків холодного повітря вниз по схилу під впливом сили гравітації (оскільки воно важче за тепле)....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- СТІК РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи СТІК РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН – частина твердого стоку річки, що складається з розчинених у воді мін. та орг. речовин. Щороку у Світовий океан виноситься понад 2,5 млрд т розчинених речовин....
- ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
- ЛІС ВОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ВОДООХОРОННИЙ – ліс, що росте на берегах водойм, біля витоків річок, на водозборах і визначає водність басейну, регулює водний стік....
- ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
- ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
- ГРУПА ЛІСУ Екологія – охорона природи ГРУПА ЛІСУ – поділ лісів залежно від госп. соц. та екол. значення на ліси першої, другої і третьої групи....
- ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
- РІЧКА Екологія – охорона природи РІЧКА, ріка – водотік значних розмірів, що тече по встановленому руслу в межах утвореної ним долини і наповнюється за рахунок поверхневого і підземного стоків власного водозбірного басейну. Р. з притоками утворює річкову систему, характер і розвиток якої зумовлені геол. будовою, рельєфом, кліматом і розмірами басейну. Р. поділяють на дві групи: гір. […]...
- ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
- ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
- ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ Екологія – охорона природи ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ – відношення водостоку до мор. чи озерного басейну, в який відбувається стік. Водостоком найвищого порядку вважається річка, що впадає безпосередньо в море (озеро), однак іноді від рахунок (нумерація) порядків ведеться у зворотному напрямку....
- ТЕТРАХЛОРЕТИЛЕН Екологія – охорона природи ТЕТРАХЛОРЕТИЛЕН, перхлоретилен – хім. сполука, що належить до групи хлоровуглеводів; 2/3 заг. кількості Т. застосовуються для хім. чищення одягу, знежирення металів, у домашньому госп-ві для виведення плям. Надзвичайно стабільний у довкіллі Т. забруднює річки, річковий мул, накопичується в рибі. Тому відходи з вмістом Т. не можна виливати в систему каналізації. Потрапивши […]...
- ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки, з грунту в атмосферу. Регулює водний і температурний режими рослини, газообмін С02 і 02, запобігає перегріванню листків....
- ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – прямий і опосередкований вплив людей та їхньої госп. діяльності на природу загалом або на її окремі екол. компоненти чи елементи. Н. а. зазнають насамперед ландшафти, прир. ресурси, певні види рослин і тварин....
- РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди....
- ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
- НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ – 1) обов’язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час госп. діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистему, що забезпечує збереження бажаної культури і дин. якостей (тобто впливу, який […]...
- РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється шляхом нагромадження надлишків води у водосховищах, коли стік перевищує потребу у воді, і витрачання нагромаджених запасів її під час маловоддя. Відповідно […]...