Стилістичні можливості рідної мови
Стилістика української мови
Стилістичні можливості рідної мови
Кожна людина з раннього дитинства поступово й досить швидко оволодіває рідною мовою – її лексикою і граматичною будовою, а на цій основі також і мовленнєвою стилістикою, функціональними спроможностями мовних одиниць. Чим усталеніші мовні засоби і повніше закріплені народною мовленнєвою традицією, чим ширше використовуються вони в усному й писемному мовленні, в усіх його стилях і жанрах, тим стилістично потужнішою стає мова, тим повніше реалізуються її функціональні
Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета.
Я пізнаю її. Он пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора
Обидва абзаци цього уривка виразно втілюють у собі національно-стилістичні барви українського художнього мовлення, таку його винятковість, яка межує із словесною розкішшю, близька до неї або (це залежить від індивідуального сприймання) повністю репрезентує її. Певна річ, стилістично-позитивні барви українського нормативного мовлення властиві всім стилям мови (якщо тільки мовні одиниці використовуються в кожному стилі з якнайбільшою функціональною довершеністю). Це повністю або щонайбільше стосується усіх розвинених літературних мов. Кожна з них є рідною для певного народу, національності: Я прошу дарувати мені, що не вітаю вас вашою рідною мовою (Ю. Смолич).
У значенні “рідна мова” нерідко використовують словосполучення “рідне слово”, напр.: Взагалі, коли зможете, пишіть до мене, бо я все ж на чужині і потребую рідного слова (М. Коцюбинський).
Завдяки рідній мові людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей, які доповнюються своєрідними національними цінностями. Поступово оволодіваючи мовою батьків, дитина стає свідомою того, що відбувається навколо і в ній самій. Тому рідна мова сприймається не лише як засіб комунікації, формування думок, а й як джерело патріотичних почуттів. Рідна мова для людини така ж важлива, як і батьківщина. Це, зокрема, відображено у висловлюваннях багатьох видатних осіб про красу і соціальну важливість рідної мови: “Рідна мова – то безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає… свою мудрість і славу, культуру і традиції. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу” (В. Сухомлинський). “Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків…” (К. Ушинський).
Навіть найперші звуки немовляти певною мірою залежать від національності батьків. Це підтверджують результати сучасних наукових експериментів з використанням найрізноманітнішої апаратури.
Істинним вважається й те, що найповніше і найточніше відтворити українське життя й мовлення в художньому творі може лише письменник, який народився і проживає в Україні. Це засвідчує особливу сутність, незаперечну своєрідність і виняткову важливість рідної мови у процесах становлення людяності й людськості в кожному, хто глибоко пройнявся почуттям, розумінням того, що вік належить до певної нації, народу і є його окремою неповторною частинкою.
До рідної мови кожен з мовців прилучається від народження, засвоює її разом із засвоєнням початків мислення. Уміння говорити розвивається поступово під час тривалого спілкування немовляти з батьками, передусім з матір’ю, через що рідна мова для дитини є й материнською. І лише після того, як рідна мова стане для неї невід’ємною ознакою й надбанням, засобом спілкування з іншими, дитина освоює, опановує іноземну мову.
Кожна мова по-своєму милозвучна й красива. Водночас є мови багатші, розвиненіші, однак усі вони (навіть ті, що існують у первинній, усній формі] повністю задовольняють комунікативні потреби свого народу. За сприятливих умов кожна мова може розвиватись прискорено й необмежено, а внаслідок цього – забезпечувати всі потреби народу у вираженні думок і почувань. Кожна мова є рідною, материнсько-батьківською для певного етносу, “живою” – всеосяжно використовуваною або “мертвою” – такою, що з певних конкретних соціально-історичних причин перестала бути всенародним засобом комунікації, використовується найчастіше тільки писемно, до того ж обмежено. Тому рідність мови – це сприймання й оцінна характеристика мови з погляду соціального і фізіологічно-психологічного.
Усі якості мови визначаються рівнем інтелектуального розвитку народу, його економічним і культурним станом.
Рідною може бути тільки одна мова. Завдяки їй людина по-справжньому може прилучитись до духовності свого народу, його національної своєрідності, ідентичності, до національно-самобутньої системи навчання й виховання, до формування й сформування таких багатьох якостей, національних та індивідуальних рис характеру, якими один народ відрізняється від усіх інших народів. Іноді буває так, що нерідною мовою мовці послуговуються частіше, ніж рідною. Навіть тоді, коли хто-небудь з мовців забуває рідну мову, вона продовжує залишатись для нього мовою материнською.
Українська мова як мова рідна для українців – це їхня неповторна ідентичність, одна з найсуттєвіших рис національної самобутності, індивідуальності, безбережне джерело культури українського народу, яка свій досконалий, найповніший і завершальний вияв знаходить тоді, коли українська мова всіма українцями (й не українцями) використовується стилістично, тобто передусім нормативно, логічно, точно, образно.
Related posts:
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- Дидактичні основи навчання рідної мови Дидактичні основи навчання рідної мови В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, забезпечують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови і формування комунікативних умінь і навичок. Принципи навчання мови – це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на […]...
- Цитата як спосіб передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Цитата як спосіб передачі чужої мови Цитата – це дослівний витяг із якогось тексту або точно передані чиїсь слова. Цитати використовуються для підкріплення або пояснення якихось думок. Цитати оформлюються реченнями з прямою або непрямою мовою, а також реченнями зі вставними словами або реченнями. “Найперша і найголовніша ознака […]...
- Значення мови в житті суспільства. Українська мова Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід […]...
- Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми Морфологічні засоби стилістики § 4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми 64.I. Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная, лагідна, бідна. Стилістичні прийоми використання прикметників у тексті зумовлені тим, що уживання прикметників у художньому стилі є його найбільш характерною рисою. Стилістичний ефект створює вже велика кількість назв властивостей, їх різноманітність, а не просто граматичні […]...
- Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм Морфологічні засоби стилістики § 1. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм 21.Глибинні подібності – лексичне значення словосполучення – чітко виражені певні риск, схожі з чим-небудь. Функціонування – процес, який залежить від іншого, основного явища і є формою його вияву, здійснення. Кодування – процес надавання певних абстрактних характеристик. Нагромадження – процес накладання, навалювання купою, безладно. […]...
- Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер. Зн. Мн. У сивині Жін. Місц. Одн. Зажуру Жін. Зн. Одн. Пісня Жін. Наз. Одн. Вчені Чол. Наз. Мн. Письменники Чол. Наз. Мн. Снаги Жін. Род. Одн. До минувшини Жін. […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Стилістичні можливості складних речень Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні інформаційні технології. 2. Газети писали про будівництво багатоповерхівок у нашому місті. – Газети писали про те, що в нашому місті будують багатоповерхівки. 3. Льотчики завжди мріють пересісти на нові машини […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- Стилістичні можливості простих речень Морфологічні засоби стилістики § 12. Стилістичні можливості простих речень 152.ІІ.1. Шелест вітру нагадує тиху мелодію скрипки. 2. Сосна своєю Тремтливою глицею видає звуки, схожі па зітхання. 3. Звуки міста глушать “музику” погоди. 4. Повільна і спокійна мелодія зображує спокійне літо. 5. Музика “Осінь” символізує приємну погоду і радісні клопоти. 6. Взагалі, гроза привертала увагу класиків […]...
- Підсумковий урок за рік. Урок-гра “Територія рідної мови” Тема. Підсумковий урок за рік. Урок-гра “Територія рідної мови”. Мета. Залучити учнів до створення ігрових навчальних матеріалів, вчити дітей використовувати отримані на уроках знання для самостійного створення навчальних завдань. Розвивати інтерес до вивчення української мови, творчі здібності, вміння використовувати отримані знання у нестандартних умовах. Виховувати групову згуртованість, взаємовиручку, сміливість брати на себе відповідальність за свою […]...
- Стиль мови і культура мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і культура мовлення Наявність стилів мови в сучасних літературних мовах, зокрема і в українській, є одним з найвагоміших показників їх високого розвитку, прогресу, повноцінного функціонування. Обсяг і багатство кожного стилю визначаються обсягом і станом розвитку тієї сфери життя, яку обслуговує мова в параметрах певного стилю з його своєрідними мовним засобами. […]...
- Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Урок 11 Тема. Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Мета: з’ясувати поняття “рідна мова”, ознайомити з мовами інших народів; розвивати усне мовлення учнів; сприяти розвиткові вміння співпрацювати у групах; виховувати любов до рідної мови та повагу до мов інших народів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
- Заміна прямої мови непрямою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Заміна прямої мови непрямою Під час заміни прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала: “Багато років я була його слухом і мовою”. Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала, що багато […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- Стилістичні особливості загальних і власних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості загальних і власних іменників Спілкування між людьми відбувається переважно внаслідок використання загальних назв, які становлять узагальнені найменування предметів (предметом у граматиці прийнято називати все те, до чого майже в усіх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальні іменники – це назви людей, тварин, речей, явищ, подій тощо: поет, […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Мова українська Урок 52. Мова українська – мова солов’їна РІДНА МОВА Сію дитині в серденько ласку. Сійся, родися, ніжне “Будь ласка”, Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе – Слово у серці, як зернятко в ниві. “Доброго ранку”, “Світлої днини!” – Щедро даруй ти людям, дитино. Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла, як батьківська хата. Варвара Гринько – Назви […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Мова судочинства Мова судочинства – мова, якою за законом має провадитися судочинство. М. с.- один із конституційних принципів судочинства (ст. 157 Конституції України). За загальним правилом судочинство в Україні провадиться українською мовою, але в місцях проживання більшості громадян інших національностей може здійснюватися національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості. У разі, коли громадяни іншої національності, що […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Правила оформлення цитат і прямої мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства Правила оформлення цитат і прямої мови Розділові знаки при цитатах і діалозі Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжується словами автора, то вона оформляється як пряма мова. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск позначається крапками: ”Влада має велику кількість інструментів, якими регулюються різні сфери суспільної життєдіяльності…”, – […]...
- Стилістичні функції неологізмів Стилістика української мови Стилістичні функції неологізмів Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення […]...
- Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
- Культура усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Культура усного й писемного мовлення Культуру усного й писемного мовлення, тобто його стилістику, кожен із мовців навіть за найсприятливіших умов опановує поступово. Бо мова безмежно багата на слова і їх лексичні значення, на фразеологізми, різноманітна в граматичній будові і фонетичному оформленні та вияві. Для дитини, яка ще не навчається письму, усне мовлення […]...
- Стилістичні вправи 8.7. Стилістичні вправи Стилістичні вправи – особливий вид завдань, що виконуються учнями в процес засвоєння шкільного курсу української мови. Вони допомагають глибше зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство і навчитися ним користуватися. Необхідним для цих вправ є неперервне ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, взаємозв’язок між видами вправ, рівномірне чергування різних […]...
- Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 2. Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму 10. Мова, культура, відродження, мовні права, семантика мови, народ, лексика, фразеологія, екзотизми, асоціативні зв’язки, старослов’янська мова, засоби комічного, мовний етикет, самобутність. 11.1. Загальнолюдська скарбниця духовності, чуттєвий зв’язок, колисанки, монотонний тихесенький наспів, пестливі лагідні слова, муркотливий котик, сон дрімота, Сонко, Дрімота. II. 1) […]...
- Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників У мисленні і мовленні людей переважають конкретні іменники. Ними прийнято називати дискретні (роздільні, окремі) предмети, тобто речі, явища, факти, які можна порахувати: стіл, книга, вулиця, море та ін. Конкретні іменники здебільшого вживаються у формах однини і множини. Значна частина цих іменників має або тільки однину […]...
- Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? – Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли… (Є. Летюк). – Без мови людське […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- З історії заборони української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення З історії заборони української мови (За матеріалами: Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Феномен української мови: Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – С. 17-19). Українська мова мала довготривалу трагічну долю. Причина й мета заборони української […]...