СТРУКТУРА ВИДУ

Related posts:

1. ВИД. СТРУКТУРА І КРИТЕРІЇ ВИДУ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ ВИД. СТРУКТУРА І КРИТЕРІЇ ВИДУ Вид – сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфофізіологічних особливостей, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають визначений ареал. Види біологічно ізольовані один від одного. Структурною одиницею виду є популяція. Популяція – відносно ізольована група […]...
2. ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА – співвідношення різних вікових груп організмів у будь-якій популяції....
3. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ ТА ЙОГО ПОПУЛЯЦІЙНА СТРУКТУРА РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА § 30. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ ТА ЙОГО ПОПУЛЯЦІЙНА СТРУКТУРА Що таке вид і популяція? Що таке екологічна характеристика виду? Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, в […]...
4. Популяції – головні складові одиниці виду МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 2 ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 2.1.5. Популяції – головні складові одиниці виду Усі види складаються з популяцій. Популяція – елементарна структурна одиниця виду, форма його існування за даних умов. Види бувають монотипові і політипові. Монотипові види складаються лише з популяцій, навіть з однієї. Але таких видів небагато […]...
5. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
6. ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ, – вид, який ще досить поширений і трапляється в значній кількості особин та популяцій, але має тенденцію до неухильного зменшення чисельності, різноманітності популяцій та завуження ареалу під впливом природних та (чи) антроп. причин, а тому непокоїть своїм майбутнім. Належить до категорії 3 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. […]...
7. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
8. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
9. Значення величини чисельності популяції для охорони виду ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3.2. Значення величини чисельності популяції для охорони виду Невід’ємною умовою існування популяції є наявність достатньої кількості особин, що забезпечують здатність її до відтворення і росту. Визначення мінімального числа особин, при якому популяція може зберегти своє існування, є однією з важливих проблем практичної охорони багатьох видів […]...
10. Вікова структура популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.4. Вікова структура популяції Віковий склад популяції є однією із важливих ознак, від якої залежать ріст її чисельності за здатністю до розмноження. На основі вікової структури судять про перспективність чи безперспективність її існування, про вплив абіотичних умов на індивідуальний розвиток організмів даної популяції. Основні поняття і терміни:Вікова структура, […]...
11. ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ – вид, число особин або різноманітність популяцій якого, а також розмір ареалу досягли рівня, безпечного стосовно загрози їх раптового зникнення чи вимирання....
12. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
13. Схема екологічної характеристики виду рослин (спрощена) ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.5. Схема екологічної характеристики виду рослин (спрощена) 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості (літературні) про ареал. 3. Поширення в регіоні. Вказати, в якому типі місцезростань і в яких біогеоценозах переважає. 4. Загальні (літературні) відомості про біологію виду. 5. Життєва форма, розміри рослини і […]...
14. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
15. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
16. ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА – співвідношення особин різної статі в популяціях роздільностатевих організмів. Розрізняють первинну структуру – в момент запліднення, коли генетично визначається стать організму; вторинну – співвідношення новонароджених організмів різної статі; третинну структуру – співвідношення статевозрілих організмів різної статі. Частіше під статевою структурою популяції розуміють її третинну структуру....
17. РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) – невід’ємна риса еволюц. процесу, його особлива спрямованість. Залежно від рівня організації організмів, що зазнають Р., цей процес має різне значення для еволюції. Р. біол. – зменшення чисельності особин у межах виду або будь-якої ін. групи, скорочення її ареалу, кількості місць проживання і підгруп. Цей вид Р. […]...
18. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОПУЛЯЦІЙ. СТАТЕВА Й ВІКОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Тема. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, БІОСФЕРА УРОК 27. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОПУЛЯЦІЙ. СТАТЕВА Й ВІКОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Цілі уроку: ознайомити учнів з основними харак­теристиками популяцій і факторами, які на них впливають, розглянути особ­ливості статевої та вікової структури популяцій; розвивати вміння порівню­вати й аналізувати відому інформацію; виховувати розуміння залежності існу­вання живих організмів від діяльності […]...
19. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
20. Популяція як структурно-функціональна одиниця виду ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 2.КОНЦЕПЦІЇ ВИДУ І ПОПУЛЯЦІЇ 2.2. Популяція як структурно-функціональна одиниця виду Нерівномірність розподілу особин в межах ареалу пов’язана з відмінністю умов середовища проживання на різних його ділянках. Особини кожного виду, що тривалий час проживають разом на одній території в певній частині ареалу, виробляють спільні пристосування, між ними встановлюються відповідні взаємозв’язки. Таку сукупність […]...
21. АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо)....
22. Вікова структура популяції тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.4.2. Вікова структура популяції тварин Основні поняття і терміни: Періоди онтогенезу тварин; ембріональний і передгенеративний періоди, період дорослого стану, період старіння; вікові групи тварин (молоді статевонезрілі, молоді і дорослі статевозрілі та старі особини); вікові піраміди. Вікова структура популяцій тварин визначається особливостями їхнього Індивідуального розвитку, видовими відмінностями в способах […]...
23. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
24. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
25. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
26. Генофонд (алелофонд) виду МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 2 ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 2.1.3. Генофонд (алелофонд) виду Біологічний вид, який складається з численних особин, що мають генетичні родинні зв’язки, але різняться за комбінаціями спадкових ознак, складає цілісну біологічну макросистему. Завдяки дії природного добору генофонд виду збалансований і має оптимальні якості щодо умов існування виду. Генофонд […]...
27. ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
28. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
29. СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
30. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...