СУБ’ЄКТИВНИЙ

Related posts:

1. ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Культурологічний словник ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на штучному відтворенні (вирощуванні) одомашнених людиною рослин, тварин, тобто землеробство, скотарство. Найдавніші спільності з В. г. виникли у ІХ тис. до н. е. в Малій Азії....
2. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
3. ЕКСТРАВЕРТ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРТ – тип особистості, протилежний інтроверту, на відміну від якого йому більш властива спрямованість, що безпосередньо відгукується на зовнішні впливи. Е. зовнішньо спрямований, він комунікабельний і легко вступає в контакти; живе лише сьогоденням і інтересами людей, які його оточують....
4. ГЕНОТИП Культурологічний словник ГЕНОТИП – сукупність генів або якихось якостей, одержаних людиною від своїх батьків....
5. ЛІТОТА Культурологічний словник ЛІТОТА (від грец. litotes – простота) – вид метонімії (заміни одного слова іншим, суміжним за суттю), зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); заміна будь-якого виразу іншим, рівнозначним, але у формі заперечення (напр., “згоден” – “не заперечую”)....
6. ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті суспільства, у стабілізації ринкових цін....
7. СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник СПРИЙНЯТТЯ – процес прийому та переробки людиною інформації, що надходить у мозок через органи відчуття....
8. ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на досвід минулого і предків....
9. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
10. ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ – напрями психології, за якими вирішальне значення у поведінці надавалось глибинним, неусвідомленим самою людиною спонукам і установкам....
11. АРТЕФАКТ Культурологічний словник АРТЕФАКТ (від лат. artefactum – штучно зроблене) – штучно створена реальність; ефект опосередкованого впливу приладу на сприйняття людиною результатів дослідження....
12. ОБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНИЙ (від лат. objectus – предмет) – такий, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї....
13. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
14. ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ Культурологічний словник ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двосторонніх відносин між людиною і надприродними об’єктами....
15. СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
16. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....
17. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
18. ФАНТАЗІЯ Культурологічний словник ФАНТАЗІЯ (лат. phantasia, з грец. – уява) – 1) Процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою. 2) Каприз, примха, химера. 3) В музиці – п’єса у вільній формі....
19. АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його, тобто, що світ не задовольняє людину, і людина своїми діями вирішує змінити його....
20. БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
21. САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ Культурологічний словник САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ – риса особистості, яка полягає в переоцінці своїх можливостей і досягнень, невмінні і небажанні бачити перспективи, рухатися вперед. С. виникає на грунті некритичної оцінки людиною своїх рис і своєї діяльності, вона шкідлива, бо знижує, паралізує активність, орієнтує на бездіяльність. Ефективним засобом подолання С. є критика і самокритика....
22. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
23. АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ (від лат. abstractus – відокремлений, conkretus – згущений, ущільнений) – категорії діалектичної логіки, в яких відображено діалектику відокремленості й цілісності в системному функціонуванні і розвитку явищ дійсності та її відтворення в процесі пізнання. К. – це реально існуючий об’єкт (окрема річ чи система речей) як цілісне утворення у внутрішній суттєвій […]...
24. СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....
25. СТАРАННІСТЬ Культурологічний словник СТАРАННІСТЬ – риса людини, яка виявляється у прагненні до сумлінного, ретельного виконання певного виду діяльності. С. пов’язана з такими рисами, як любов до праці, зібраність, організованість. С. насамперед фіксує саме факт чіткого і якісного виконання людиною трудових операцій. С. не є природженою здатністю, вона формується у праці, під впливом системи навчально-виховних заходів....
26. СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН Культурологічний словник СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН (від лат. secessio – відділення, відступництво) – найменування німецьких і австрійських художніх об’єднань кін. ХІХ – поч. ХХ ст., які протиставили себе офіційному, академічному мистецтву, сприяли формуванню нового напряму, що мав відповідати постулатам нової епохи. Головною рисою сецесіону було прагнення до стильової єдності всіх ділянок мистецтва: урбаністичної архітектури, пластики, малярства, художніх […]...
27. ПРАГМАТИЗМ Культурологічний словник ПРАГМАТИЗМ (від грец. pragma – діло, справа) – філософське вчення, яке визнає істинним тільки те, що дає практично корисні результати....
28. ІМПЛІЦИТНИЙ Культурологічний словник ІМПЛІЦИТНИЙ (від лат. implicito – сплітаю) – неявний, схований, такий, що (на відміну від експліцитного) може бути виявлений тільки через свої зв’язки з іншими об’єктами чи процесами. У мисли – тельному завданні інформація про невідомі об’єкти є значною мірою імпліцитною. Наприклад, розв’язок завдання в його умові існує приховано, імпліцитно. Термін імпліцитний широко вживається […]...
29. НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на грунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Н. може реалізуватися в конкретних ділах. Показником соціальної активності особи […]...
30. БУМЕРАНГА ЕФЕКТ Культурологічний словник “БУМЕРАНГА ЕФЕКТ” – результат впливу на особистість чи соціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його причиною є нехтування психологічними закономірностями виховної, пропагандистської та навчальної діяльності. “Б. е.” може виникати, коли висловлювана (пропагована) позиція різко відрізняється від установок, притаманних даній аудиторії, а також внаслідок одноманітного, нав’язливого повторення певних тез, фактів, поглядів, невміння пов’язати їх з […]...
31. ДОГМАТИЗМ Культурологічний словник ДОГМАТИЗМ – це незмінний, що ігнорує конкретні умови місця і часу, підхід до тих або інших проблем, оперування догмами, тобто відірваними від життя положеннями. Систематичний виклад основних догматів....
32. ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
33. ДУМКА Культурологічний словник ДУМКА – 1) Результат розумового відтворення та перетворення (через аналіз і синтез, ототожнення і розрізнення, диференціацію та інтеграцію тощо) пізнавальних образів об’єктів, оперування їхніми ознаками, яке дозволяє розпізнавати загальне в окремому, абстрактне в конкретному, істотне у випадковому. 2) Зміст свідомості, що займає проміжне становище між знанням і вірою і має деякі ознаки їх […]...
34. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
35. СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
36. ГОВІННЯ Культурологічний словник ГОВІННЯ – один з обрядів православної церкви, який готує віруючих до таїнства причастя і сповіді. Людина, яка говіє, зобов’язана відвідувати церковні служби, молитися вдома, постити, тобто не вживати м’яса, молока, тваринних жирів тощо....
37. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА – це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин – це реальний учасник цих правових відносин....
38. СПОКУТУВАННЯ Культурологічний словник СПОКУТУВАННЯ – психологічна плата людини за свою провину; форма морального самоочищення. У релігійній психології С. – умилостивлююча жертва, яку приносив грішник потойбічним силам. Справжнє С. можливе лише як духовно-психологічне переродження людини, воно досягається через страждання душі, супроводжується муками сумління. С. – це надзвичайно інтенсивне переживання людиною своєї моральної недосконалості, прагнення компенсувати свою провину […]...
39. ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ) Культурологічний словник ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ) – сонячний бог, якому поклонявся весь слов’янський світ, має прозору назву: даждь – “дай” і бог – близьке до “багатства”, тобто Д. – податель добра, багатства; він також є богом земного достатку, що символізується врожаєм жита й пшениці....
40. ЕТАЛОНИ Культурологічний словник ЕТАЛОНИ (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) – 1) Зразкові міри та зразкові вимірювальні прилади, призначені для зберігання й відтворення одиниць вимірювання з точністю, максимально можливою за даного рівня вимірювальної техніки. Е. забезпечують єдність і правильність вимірювання у кожній державі та в усьому світі. Розрізняють Е. штучні й природні. До штучних належить, […]...