Світоглядні витоки філософії. Міф

Related posts:

1. Світоглядні витоки філософії. Релігія Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Світоглядні витоки філософії. Релігія Результатом майже тридцятитисячолітнього культурогенезу людини, як вже говорилось, стала цивілізація, або міська культура, яка виникає в Єгипті, Месопотамії, Індії, на Кріті, в Греції, Китаї. Місто – штучна природа, відгороджена від природного світу високим муром. Місто – […]...
2. Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Таку загальну періодизацію можна доповнити більш частковою. Річ у тім, що проблема людини не завжди стоїть у центрі філософської думки, вона може бути або недостатньо розробленою для цього, або […]...
3. Поняття соціальної філософії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Поняття соціальної філософії Особливість соціальної філософії порівняно з науками про суспільство полягає, по-перше, у її системності, і по-друге, у її загальності. Системність соціально-філософського знання означає те, що соціальна філософія досліджує не окремий сегмент суспільного буття (історичний, економічний, демографічний тощо), а зосереджується […]...
4. Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і стилю мислення передували ідейні та соціальні передумови. Ідейними передумовами були, як відомо, міф та релігія. Соціальними – суспільство перехідного типу, в якому общинно-родовий уклад змінювався на політичний, виникла все більш […]...
5. Особливий розділ філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Особливий розділ філософії “Темний” опис діалектики плину сущого не є простою забаганкою античного філософа Геракліта. Причиною темноти є природа діалектичного процесу, пронизаного суперечностями, майже недоступними раціональному дискурсові. З цієї обставини випливає перша особливість діалектики як розділу філософії – її софійно-містичний характер. Вище […]...
6. Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками нових поколінь міфоінформація робила цих представників своїми носіями. Вона була глибоко особистішою, злитою і сплавленою з суб’єктивним світом індивіда. Невідчуженість такої інформації поєднувалась з відсутністю рефлексивно – відстороненого ставлення до […]...
7. Загальні особливості української філософії Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Загальні особливості української філософії Українська філософія починається, на відміну від античної, не з натурфілософії, а з антропології. Давньогрецька міфологія перейшла в натурфілософію, давньоруська – в християнську релігію, яка містила в собі й генетично, і концептуально етику, історію, антропологію, філософію, логіку. Світоглядною формою тут була релігія, основним […]...
8. АКВАРЕЛЬ Культурологічний словник АКВАРЕЛЬ (франц. aquarelle, від лат. aqua – вода) – 1) Фарби, що розчиняються водою. 2) Живопис цими фарбами. Живопис непрозорою А. (з домішками білила) був відомий у Стародавньому Єгипті, античному світі, середньовічній Європі та Азії. Чиста А. (без білила) набула широкого застосування на початку XV ст. Основні якості А. – прозорість, чистота кольору. […]...
9. Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Таким чином, у філософської антропології є, так би мовити, власна “оптика”, крізь яку здійснюється синтетичний розгляд людини, що поєднує в собі об’єктивно-науковий підхід із суб’єктно-реалістичною позицією. Така перспектива із необхідністю відбудовує структуру знань про людину […]...
10. Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно від того, в якому оточенні (системі) філософія виконує роль елемента, покликаного системою до підтримки системної цілісності. Система, з одного боку, зумовлює свої елементи (і філософію), з іншого – елементи (в […]...
11. Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Породжений школою феномен подиву та зумовлена подивом філософія з найдавніших часів своєрідно подвоює світ. Вона припускає, що за фізичним світом емпірично заданих явищ та речей існує світ метафізичний (той, що […]...
12. Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки починає знайомитися з філософією: навіщо витрачати час та зусилля, щоб вчити філософію, яка має своїм предметом такі далекі від повсякденно-практичного життя речі? Чи не краще зосередитись на вивченні тих навчальних […]...
13. “Вічні” питання філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії “Вічні” питання філософії історії Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і “вічних” питань: – Коли і як починається історія? – Що становить зміст історії? – У чому смисл історії? – Чи має історія кінець? Починаючи розгляд цих проблем, звернімо увагу на […]...
14. Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють три головних періоди в історії розвитку європейської думки. Перший – епоха грецької філософії, “грецьке чудо”, “золотий вік” людської думки, що відзначається спокійним і незворушним торжеством чисто раціонального знання. Далі настає […]...
15. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Людвіг Андреас Фейєрбах (1804 – 1872) народився в сім’ї криміналіста у м. Ландсхуті (Баварія). Після закінчення місцевої гімназії 1823 р. вступив на теологічний факультет Гейдельберзького університету. Згодом […]...
16. Проблема людини у сучасній філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Проблема людини у сучасній філософії Людина не була б людиною, якби обмежувалася наявними умовами буття та життєдіяльності и не прагнула б вийти за їх межі. Тому попередні покоління, зустрівшись з певними негараздами й неспроможні здолати їх, завжди […]...
17. Німецьке Просвітництво у контексті становлення німецької класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Німецьке Просвітництво у контексті становлення німецької класичної філософії Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період – з другої половини XVIII – першу половину XIX ст. І хоча вона не являла собою цілісного напрямку […]...
18. Діалектика в структурі гегельянської і марксистської філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Виходячи з вищенаведеного визначення наукової теорії і взявши до уваги відверту аморфність наявних версій діалектики, ми ставимося до її теорії досить обережно. Тому і беремо слово “теорія” в лапки. Для цього є ще декілька підстав. Фігуральний смисл словосполучення “теорія діалектики” пояснюємо тим, […]...
19. Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Фрєнсіс Бекон (1561-1626) – один із перших філософів Нового Ф. Бекон і Р. Декарт часу, засновник англійського матеріалізму. За своїми поглядами він був близький до філософії доби Відродження. Саме гуманістичний світогляд Ренесансу лежить в основі його […]...
20. Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії З усіх праць німецького філософа Еммануїла Канта (1724 – 1804), що стосуються філософії історії, найповніше відображення історична тема знайшла у творі “Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані”. Філософ чітко проводить думку про залежність […]...
21. Витоки соціологічного знання Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ПЕРША. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Розділ 2. ВИНИКНЕННЯ І ОСНОВНІ ВІХИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ 2.1. Витоки соціологічного знання Якщо підходити до соціологічного знання із всеосяжної історичної точки зору, то зародження інтересу до соціальної думки можна простежити з давніх-давен. Люди з глибокої давнини (протягом всієї цивілізації) […]...
22. І Кант. Коперниківський переворот у філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) І Кант. Коперниківський переворот у філософії Іммапуіл Кант (1724 – 1804) – німецький філософ. Народився у Кенігсберзі у родині ремісника. Був вихований у дусі пієтизму, дбайливості, сумлінного ставлення до обов’язків. Вчився на теологічному […]...
23. Умови формування та загальні риси філософії. Стародавності Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Умови формування та загальні риси філософії. Стародавності Відігравши значну роль у розвитку людської свідомості, становленні “духу”, багатотисячолітня практика первісного суспільства не могла дати науки з тієї простої причини, що тодішнє знання у своїй орієнтації на розв’язання завдань безпосереднього практичного життя не здатне було піднятися над […]...
24. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Філосовські погляди П. Флоренського і С. Булгакова Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Філосовські погляди П. Флоренського і С. Булгакова За умов посилення кризових ситуацій, дегуманізації взаємин між людьми, дегармонізації системи “природа – суспільство” активізується роль релігії та релігійної філософії, тих філософських течій, які […]...
25. Визначення лісової типології та її витоки Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 6. ВИТОКИ ЛІСОВОЇ ТИПОЛОГІЇ 6.1 Визначення лісової типології та її витоки Лісова типологія або вчення про типи лісу – це розділ лісівництва, який розробляє питання діагностування, виділення та класифікації типів лісорослинних умов, типів лісу як природної основи ведення лісового господарства. Лісова типологія пояснює причини різноманітності природних насаджень, […]...
26. Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії Загострення суперечностей рабовласницького суспільства призвело до кризи вільних стародавньогрецьких міст – полісів, яка спонукала втрату вільного політичного життя в континентальній Греції, подальше відчуження держави від народу. Цим, власне, було покінчено з епохою давньої демократії як буття різних […]...
27. Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – XVIII ст. Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди Просвітницьку справу діячів Києво-Могилянської академії продовжив її талановитий вихованець, самобутній філософ Г. С. Сковорода. Дослідники називали його українським Сократом, Піфагором, Лейбніцем тощо. Його діяльність припала на період наступу Росії на автономні права, національні інтереси […]...
28. Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...
29. ПРО ВИТОКИ КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ПРО ВИТОКИ КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Велике переселення народів, яке відбулося у ІІІ-VI ст.., перетасувало народи Центральної Європи. Цей рух розпочали германські племена Балтійської зони на південь і схід, назустріч їм йшла могутня хвиля тюркомовних племен на захід. Обидва потоки, наче в киплячому казані, змішувалися з місцевими […]...
30. Передумови виникнення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Передумови виникнення філософії Питання про походження філософії – це досить складна філософська проблема. Її висвітлення передбачає відповіді на питання: коли, де, за яких обставин, з чого, чому і як виникла філософія. Щодо цих питань у літературі (як навчальній, так і науково-дослідній) існує […]...
31. М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
32. Особливості філософії історії епохи Реформації Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Особливості філософії історії епохи Реформації Досягнення італійських істориків – гуманістів були відкинуті протестантською Реформацією. Найвідоміший з північних гуманістів, Еразм (1466 – 1536), стверджував, що чистота релігії залежить від чистоти духовної літератури, і що ця чистота занепала в Європі зі смертю класичних авторів і […]...
33. Витоки, становлення та сучасна структура лісової науки в Україні Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 8. ЛІСОВА НАУКА В УКРАЇНІ У СВІТЛІ ЇЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 8.2 Витоки, становлення та сучасна структура лісової науки в Україні Лісівнича наука в Україні, за свідченням С. А. Генсірука, бере початок з XVIII ст. Саме тоді на території нинішньої України почали створювати лісові культури, великі парки, здійснювати лісовпорядження. З […]...
34. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
35. Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних і особистісних якостях людини, взятих у їх суспільно-історичній та культурній плинності, специфічності стосовно певної епохи, далі – на антропологічних межах людського образу в безмежжі буття самовдосконалення. Чільне місце посідають тут […]...
36. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
37. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 4 ТЕМА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ Мета: розкрити основні категорії філософії, поняття “добро” і “зло”, “прекрасне” й “потворне”; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитися до навколишнього світу, розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: картки з основними поняттями: прекрасне, […]...
38. БІДЕРМАЄР Культурологічний словник БІДЕРМАЄР (від нім. Biedermeier – прізвище літературного героя) – пізня форма романтики в західноєвропейській культурі, яку часто визначають як “міщанську”; її характерними рисами є ідилічний характер, стриманість, песимізм та прагнення спокійної, м’якої краси на відміну від революційності раннього романтизму. Б. – напрям, що розвивався головним чином у німецькому та австрійському мистецтві (1815-1848). Для […]...
39. Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
40. ПОНЯТТЯ ЗАКОНУ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ. ЗАКОНИ ФІЛОСОФІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 18 ТЕМА. ПОНЯТТЯ ЗАКОНУ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ. ЗАКОНИ ФІЛОСОФІЇ Мета: розкрити поняття “закон” і “закономірності”, познайомити учнів із законами філософії; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: електронна таблиця. Хід уроку I. Організація класу II. Актуалізація опорних знань Проблемне […]...