ТАКСОН

Related posts:

1. РАСИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи РАСИ ЛЮДИНИ – великі, історично сформовані в певних ареалах групи людей, пов’язані єдністю походження, що виявляється в спільних спадкових морф, і фізіол. ознаках. Дані антропології свідчать про рівноцінність Р. л. і належність їх до одного виду – людина розумна. Розрізняють три великі Р. л.: європеоїдну, монголоїдну і негроїдну, формування ознак яких […]...
2. АНАБОЛІЯ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЯ – тип філембріогенезу, зміна ознак дорослих організмів внаслідок виникнення нових стадій наприкінці періоду формотворення. На пізніх стадіях розвитку організмів звичайно виникають зміни у будові скелета хребетних, диференціюванні м’язів, розподілі кровоносних судин. Напр., зрощення хрящів і кісток у дорослих хребетних, у предків яких вони були відокремлені. Термін “А.” запровадив у 1912 […]...
3. ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
4. ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
5. ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ, пелоїдотерапія – застосування з лік. метою глинистих грязей мін.-орг. походження з високим вмістом мін. солей, а також грязеподібних орг. речовин. Г. застосовують у формі заг. або місцевих грязьових ванн, аплікацій, тампонів....
6. МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час комбінації наявних ознак (комбінаційна М.), що відбувається найчастіше при схрещуванні. Необхідна умова еволюції....
7. ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини, гутація, піт, камеді, екскременти тварин. Е. р. є обов’язковим наслідком процесів життєдіяльності організмів. Це слід враховувати під час оцінювання екол. ситуації середовища існування організмів....
8. БІЛКИ Екологія – охорона природи БІЛКИ – біополімери, які є основою життєдіяльності організмів. З Б. нерозривно пов’язані процеси обміну речовин і перетворення енергії. До складу організму входять тисячі білків, кожен з яких має свою унікальну структуру. Завдяки інформації, закодованій у цій структурі, Б. функціонують за різноманітними індивід, програмами. їм належить провідна роль у молек. механізмах усіх […]...
9. МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо....
10. ЧИННИК АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК АНТРОПОГЕННИЙ – чинник, походження якого пов’язане з діяльністю (запланованою, випадковою, минулою тощо) людини....
11. Морфологічний розбір Морфологічний розбір Морфологічний розбір передбачає виділення постійних і змінних ознак частим і і мови, визначення її синтаксичної ролі, з’ясування орфограм та функції слова в тексті. Система постійних і змінних ознак (граматичних категорій) і становить своєрідність кожної частини мови....
12. ДЕНДРОПАРК Екологія – охорона природи ДЕНДРОПАРК – парк ландшафтного типу, створений на базі природних ділянок лісу і штучного дендрарію. Звичайно має у своєму складі систему мальовничих водойм, печер, гротів, споруд садово-паркової архітектури (павільйони, альтанки) тощо. В Україні відомі Д. “Олександрія” в Білій Церкві, “Софіївка” в Умані, “Тростянець” у Чернігівській обл. тощо....
13. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....
14. АЛЕРГІЯ Екологія – охорона природи АЛЕРГІЯ – стан підвищеної чутливості організму у відповідь на повторне введення алергенів – чужорідних речовин як орг., так і неорг. походження. Останнім часом зросла кількість алергічних захворювань. Вважають, що в середньому алергічні хвороби трапляються приблизно у 10 % населення земної кулі. Істотну роль у поширенні А. відіграють забруднення довкілля, хімізація, зростання […]...
15. Властивості полімерів ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 14. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їхній основі 14.4. Властивості полімерів Кожний полімер має специфічний комплекс механічних та фізико-хімічних властивостей, найголовнішими з яких є: – еластичність – здатність до значних і тривалих оборотних деформацій (високоеластичний стан); – здатність у високоеластичному стані […]...
16. ГІДРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОГРАФІЯ – розділ гідрології, що вивчає й описує водні об’єкти (річки, озера тощо), їхнє положення, походження, розміри, режим, зв’язки з ін. елементами геогр. середовища....
17. ОСТРІВ Екологія – охорона природи ОСТРІВ – невелика ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. Розрізняють мор., океанічні, річкові та озерні О. За походженням О. можуть бути материкові (відокремились від материка) та самостійні (коралові, вулканічного походження тощо)....
18. ТЕПЛОВІДДАЧА Екологія – охорона природи ТЕПЛОВІДДАЧА – виділення теплоти в навколишнє середовище організмами в процесі їхньої життєдіяльності....
19. СИНДРОМ Екологія – охорона природи СИНДРОМ – сукупність ознак, симптомів, характерних для певного захворювання....
20. ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
21. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
22. СИЛЬВАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СИЛЬВАТИЗАЦІЯ – процес формування в штучних лісах ознак прир. лісу....
23. МІНЕРАЛ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі налічують 3 тис. М. (силікати, оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфіди, фосфати тощо); 2) синонім будь-якої неорг. речовини....
24. ЕКОЛОГІЯ МІСТА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІСТА – дослідження дій мешканців міста і порівнювання оцінок тих чи ін. ділянок міста та прилеглих до них територій, які даються мешканцями в ході їхніх дій, з об’єктивно реєстрованим набором властивостей цих ділянок. Практично це галузь соц. екології або соц. географії....
25. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА – забезпечення зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, транспірації у рослин тощо. Т. ф. можлива і завдяки змінам у поведінці тварин, які збираються докупи, ховаються в нори, печери....
26. ФОРМА РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ФОРМА РЕЛЬЄФУ – нерівності земної поверхні різного розміру (розрізняють по низхідній мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф), опуклі (позитивні) Ф. р. та ввігнуті (негативні) Ф. р., що мають різне походження (тектонічне, вулканічне, ерозійне тощо)....
27. Організація громадська Організація громадська – об’єднання громадян на основі спільності їх економічних, соціальних, політичних, правових, національних, культурних та інших форм суспільних інтересів з метою їх задоволення або захисту. До основних ознак О. г. належать стабільність їх складу, наявність спільної мети, органів управління, орієнтація на активну діяльність, наявність програми, статуту та ін. Своєю чергою, О. г. можуть об’єднуватись […]...
28. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
29. АМОНОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи АМОНОТЕЛІЯ – виділення тваринами в навколишнє середовище аміаку – кінцевого продукту азотистого обміну, що переважає у більшості водяних безхребетних та риб....
30. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
31. ВОДИ ПІДЗЕМНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, які містяться в грунті та геол. породах земної кори у будь-яких фіз. станах, включаючи і хім. зв’язану воду. Залежно від умов залягання, походження, якості тощо В. п. поділяють на різні види....
32. ПОКАЗНИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ПОКАЗНИК ЛІМІТУЮЧИЙ – гранична норма несприятливих властивостей чи шкідливого впливу....
33. МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу....
34. РАДІАЦІЯ ВІДБИТА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ВІДБИТА – певна частина енергії променистого потоку, що досягає поверхні прир. чи штучного тіла і, не поглинаючись, відбивається від нього. Залежно від природи тіла, структури поверхні і спектр. – оптичних властивостей значення Р. в. істотно різняться і визначаються показником альбедо – відбивальною здатністю. Найвищий показник Р. в. у тіл із […]...
35. ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....
36. ЗОНУВАННЯ ШУМОВЕ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ ШУМОВЕ – виділення територій (ареалів) з однаковими шумовими характеристиками, важливими для господарства, здоров’я людини, збереження прир. та архіт. об’єктів....
37. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. активних речовин. Кількість і склад таких речовин (алкалоїди, глікозиди, орг. кислоти, сапоніни, кумарини, флавоноїди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), які виділяються у повітря, грунт, воду і залежать від виду органа, […]...
38. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
39. ГОМОЙОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя....
40. ГУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУТАЦІЯ – виділення зайвої води крізь спец, видільні структури (гідатоди), розміщені на краях (чи на вістрі) листків багатьох гігрофітів (“плач рослин”). Г. зумовлена кореневим тиском....