Темпоральні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК
ПРИЙМЕННИК
4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ
Темпоральні прийменники
У сучасній українській мові налічується 38 темпоральних прийменників, причому більшість із них (23) формально споріднені з просторовими, пор.: біля, близько, в, від (од), впродовж, вслід за, слідом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через. Решта (15) темпоральних прийменників сформувалися і формуються у сфері темпоральних відношень, пор.: напередодні, наприкінці, о (об), одночасно з, під час, пізніше (пізніш), після, опісля,
Основне семантичне протиставлення контактність – дистантність у темпоральній сфері модифікується в одночасність – різночасність явищ. За семантичною ознакою одночасності – різночасності протиставляються форми з + зн. в., в + місц. в., з + ор. в., за + ор. в., на + зн. в., ка + місц. в., при + місц. в., серед + род. в., посеред + род. в., о (об) + + місц. в., впродовж+род. в., наприкінці+род. в., протягом + род. в., під час + род. в., у міру + род. в., одночасно з + ор. в., у ході + род. в., у процесі+ род. в. формам біля + род. в., близько + род. в., коло + род. в., перед + + ор. в., напередодні
Переважна більшість засобів вираження одночасності спеціалізується на вираженні неозначеної (часткової) одночасності, тобто проміжку часу, часткова заповненого повідомлюваним явищем, проте роль домінанти серед них належить формі в + зн. з.., яка охоплює відповідні шари іменникової лексики – назви днів тижня, частин доби, пір року, загальних часових понять, явищ, дій, процесів (пор.: у четвер, у ніч, в зимовий вечір, у цей час, у війну та ін.), напр.: “…у ніч проти 10 жовтня 1835 року трагічно загинув У стіш Кармелюк – людина, якої боялися на Поділлі всі багатії і яка в устах простого люду стала легендою” (журн.). Решта форм має своє лексичне наповнення відмінка.
Прийменниково-відмінкові форми, що конкретизують одночасність, виділяються найбільш виразною реалізацією другого семантичного протиставлення темпоральної підсистеми: неозначена тривалість – означена тривалість. Серед засобів вираження означеної одночасності форми протягом + род. в., впродовж + род. в., за + зн. в., на + зн. в,, проте основним засобом виступає прийменник протягом, напр.: “Обом було наче тісно. Протягом усього життя вони ніколи не почували себе так” (О. Гончар); “Упродовж свого майже п’ятсотлітнього існування козацтво відіграло визначну роль в історії України” (журн.); “… за Київської Русі на Хортиці, на перехресті водного й суходольного шляхів був сталий збірно-опорний пункт давньослов’янських дружин” (журн.).
Прийменниково-відмінкові форми, що виражають різночасність, поділяються на дві підгрупи: 1) часової попередності; 2) часової наступності.
Підгрупа на позначення часової попередності включає форми до + род. в., перед + ор. в., напередодні + род. в., проти + род. в., над +зн. в., під + зн. в., раніше (раніш) + род. в., по + зн. в., які відрізняються лише відтінками значення попередності в межах неозначеної тривалості часу: до передає найширше і недиференційоване передування в часі; перед указує на ближче порівняно з прийменником до передування; напередодні позначає один з моментів за день до проміжку часу, названого часовим орієнтиром; над, під виражають відносно близьку щодо часового орієнтира попередність; проти визначає найближчу часову попередність; раніше (раніш) спеціалізується в значенні загальної часової попередності, напр.; “Світало. Десь недалеко в степах співали півні, і сонний степ трусив уже кошлатою заспаною головою над Дніпром: умивався до зорі…” (Г. Косинка); “Вже перед світом він наламав очерету, накидав у човен” (І. Нечуй-Левицький); “Напередодні шлюбу з’їхалися в аул сусіди допомагати готуватися до весілля” (З. Тулуб); “…а далі вже, під ранок, вони, ніби омившись свіжістю, починають теж розвиднятися разом із досвітком, і недавно прижухле їхнє світло займається невбитою внутрішньою снагою” (Є. Гуцало); “Спитай ти, дочко, в батька, чого це він збирається невістку проти ночі на хутір до Козлівни посилати” (Г. Косинка); “О, не вони те скажуть слово, 3 дитинства привчені до вправ… Ось-ось рече, обов’язково, Отой, що сіяв, будував, Хто уставав раніше сонця І дню новому слав привіт, Хто з риштувань, а не з віконця Духовним зором міряв світ” (М. Нагнибіда).
Підгрупа на позначення часової наступності охоплює форми після + род. в., опісля + род. в., по + місц. в., за + ор. в., за + зн. в., услід за + ор. в., слідом за + ор. в., пізніше (пізніш) + род. в., через + зн. в. Основними формами вираження загальної часової і кількісно-часової наступності є після + род. в. і через + зн. в., напр.: “Ти знову плакала. І дощ шумів сердито. Але одлинув він, і – свіжо стало скрізь. Після дощу гостріше пахнуть квіти,- люблю тебе ще дужче після сліз” (В. Сосюра); “-…Через місяць після початку війни мене вже поранило. Я лікувався в госпіталі під Смоленськом, і Шура тоді мені написала” (О. Гончар).
Прийменники опісля, по, пізніше (пізніш), як і прийменник після, указують на загальний стосунок наступності щодо часового орієнтира, але відрізняються від нього сферою стилістичного використання, лексичним наповненням відмінка, напр.: “По обіді все завмирало. Після того наставала тиша, і тільки з поля, де пасли коней, ледве доносились тягучі самотні звуки степової мелодії” (В. Винниченко); “Лише рідні опісля розлук Зустрічаються потиском рук І не можуть нічого сказати” (П. Воронько).
Решта прийменників (за + зн. в., за + ор. в., вслід за + ор. в., слідом за + ор. в.) передає градацію в напрямку посилення безпосередньої (близької) часової наступності, пор.: “Похилилась, Заплакала знову… А за нею й старий батько” (Т. Шевченко); “В’язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян. Вслід за ними вартові вкинули цілу юрму жінок…” (О. Гончар); “Загальновідомо, що найкращий зяб – це зяб ранній. Ось чому слідом за підбиранням соломи необхідно починати оранку” (журн.).
Related posts:
- Просторові прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Просторові прийменники Просторові прийменники становлять основний тип, тому що вони поєднуються з іменниками конкретної семантики, які формують ядро іменника як лексико-граматичного класу слів, досить детально диференціюють значення, об’єднують найбільшу кількість одиниць і служать базою для формування інших типів прийменників. Серед основних семантичних ознак дослідники виділяють такі: безпосереднє місце перебування чи […]...
- Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Логічні прийменники Логічні прийменники – це особливий семантичний тип прийменників. З просторовими й темпоральними їх єднає лише семантична ознака контактність – дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності. Саме вона зближує логічні прийменники з темпоральними. Логічні прийменники виражають такі різновиди логічного зв’язку між явищами: відношення причини, мети, […]...
- СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменникова система української літературної мови семантично багатопланова й неоднорідна. Семантичну класифікацію прийменників у сучасному мовознавстві здійснюють переважно на основі двох семантичних протиставлень: 1) динамічність – статичність; 2) контактність – дистантність. На думку мовознавців, ознака контактність – дистантність є основною, оскільки вона пронизує всю прийменникову систему, незалежно від лексичного наповнення відмінкових […]...
- ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 3. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ За походженням прийменники неоднорідні і поділяються на первинні, або непохідні, та вторинні, або похідні. Донедавна первинними вважалися непохідні від інших слів прийменники, а вторинними – похідні від повнозначних слів. Точно поділити прийменники за цим критерієм не можна, тому що їх етимологічні і синхронічні характеристики не завжди збігаються. Так, деякі […]...
- Präpositionen mit dem Dativ. Прийменники з давальним відмінком – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Dativ. Прийменники з давальним відмінком Давального відмінка вимагають такі прийменники: mit – з, на; nach – після, по, через, в, на; aus – з; zu – для, до; von – від, з, про; bei – у, при; seit – з (часу); entgegen – проти, всупереч, назустріч; außer […]...
- Präpositionen mit dem Akkusativ. Прийменники зі знахідним відмінком – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Akkusativ. Прийменники зі знахідним відмінком Знахідного відмінка вимагають такі прийменники: durch – через, по, за допомогою; für – для, за; ohne – без; um – навколо, в, на; entlang – уздовж; gegen – проти, біля; wider – проти; bis – до. Wir gingen durch den Wald. (Ми […]...
- Чергування прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Чергування У – В В українській мові чергуються прийменники У – В. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: А) між приголосними: Десь у хлібах кричав перепел; Б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); У лісі стояв […]...
- Походження прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Походження прийменників Прийменники за походженням поділяються на непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). Непохідні (первинні) прийменники – це ті, які виникли в мові давно, і походження їх уже не можна встановити: без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), […]...
- НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Службові частини мови. Прийменник & 32. НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Як сонця блакитного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті.. В. Сосюра ПАМ’ЯТАЙМО Як ви вже звернули увагу, прийменники можуть складатися з однієї літери: у, з; з двох і […]...
- Правопис прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Правопис прийменників Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс. Разом Пишуться: А) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо; Б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: Задля, заради, навпроти, […]...
- Уживання прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Уживання прийменників Кожний прийменник уживається з тим чи іншим непрямим відмінком. Прийменники Біля, для, від, без, до, з-за, з-під, крім, серед, після вживаються тільки з родовим відмінком; прийменники Крізь, про, через – тільки зі знахідним відмінком; прийменник При – тільки з місцевим. Прийменники На, по можуть вживатися із […]...
- Будова прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Будова прийменників За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені. Прості складаються з одного слова (в, на, під, над, серед і под.). Складні складаються з одного складного слова (поміж, щодо, обабіч, навколо). Складені прийменники мають у своєму складі два і більше слова (згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, […]...
- Види прийменників за походженням – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Види прийменників за походженням За походженням прийменники поділяються на дві групи: похідні й непохідні. До Непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: До, без, на, під, при, по, над, крізь, за, для тощо. Похідними називаються прийменники, що утворилися від іменних частин мови та прислівників, а також поєднанням […]...
- Послідовність розбору прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Послідовність розбору прийменників 1. Речення (словосполучення) із прийменником. 2. Аналізоване слово. 3. Похідний чи непохідний. 4. З яким відмінком ужито. 5. На що вказує. 6. Особливості написання....
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Präpositionen mit dem Dativ und dem Akkusativ. Прийменники з давальним і знахідним відмінками – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Dativ und dem Akkusativ. Прийменники з давальним і знахідним відмінками Прийменники, які керують Dativ та Akkusativ (відповідають на запитання wo?), вимагають давального відмінка (на запитання wohin? – знахідного): an – на, в, до, за, біля; auf – на, до, в; hinter – за, позаду; neben – біля, […]...
- Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис прийменників) Урок № 60 Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис Прийменників) Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Прийменник, правопис прийменника; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання : роздавальний […]...
- Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
- АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ Аналітичні прислівники з темпоральне семантикою також відображають синтаксичний ступінь відіменникової адвербіальної деривації. Вони базуються на прийменникових формах родового, знахідного, орудного та місцевого відмінків. Прийменниковий родовий пов’язується з вираженням часового стосунку щодо часового орієнтира, а також з відображенням параметрів тривалості дії в часі. Для реалізації […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- Прийменник як службова частика мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК У цьому розділі ви будете вивчати прийменник. Назва цієї службової частини мови складається з двох частин: прийменник (іменник), тобто це слово, що стоїть “при імені”. Прийменник разом з іменником, займенником, числівником служить для вираження підрядних зв’язків у реченні. Вправи і завдання цього розділу об’єднано темою “Я і моє майбутнє”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Стилістика прийменників Стилістика української мови Стилістика прийменників Службові слова, які в поєднанні з повнозначними словами виражають залежність їх від інших слів у реченні або в словосполученні, називаються прийменниками. Вони використовуються для вираження найрізноманітніших відношень між синтаксично незалежним і залежним словом у реченні або в словосполученні. Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменних слів. Прийменники в українській мові […]...
- Деякі прийменники часу GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ПРИЙМЕННИК § 2. Деякі прийменники часу Прийменник Значення Приклади In 1) в (століття/ роки/ пори року/ місяці/тижні); 2) через/за (якийсь час); 3) за (якийсь період) 1) in the 20th century/1999/winter/ May/the following weeks 2) I’ll be back in a week/2 hours. 3) He swam 1 km in 15 minutes. On В […]...
- Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Місцевий відмінок Місцевий відмінок уживається тільки з прийменниками, і це є його невід’ємною синтаксичною ознакою. Він поєднується з п’ятьма прийменниками: в(у), на, при, по, о(об), не розширюючи кола прийменникових сполучень. Ця стабільна кількість становить ще одну специфіку місцевого відмінка. У структурі речення місцевий виконує роль детермінанта і залежить не від окремого […]...
- Непохідні і похідні прийменники Урок № 57 Тема: Непохідні і похідні прийменники. Мета: пояснити відмінність між прийменниками непохідними і похідними, особливості написання похідних прийменників разом і окремо; формувати вміння їх розрізняти, визначати спосіб утворення похідних прийменників; виховувати повагу до влучного й доречного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : роздавальний матеріал, […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- Орудний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Орудний відмінок Орудний відміток спеціалізується на вираженні функції інструменталя, іншим відмінкам ця семантична ознака не властива. Формування вказаного значення відбувається при дієсловах-присудках із семою активної конкретної фізичної дії, яка виконана над конкретним реальним об’єктом інструментом, названим іменником з предметним значенням, напр.: “Сказав, як цвяхом прибив” (прислів’я); “Кує зозуля. Б’є молоточком у […]...
- ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж […]...
- Знахідний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Знахідний відмінок Знахідному відмінкові належить провідна роль у вираженні функції об’єкта, охопленого дією, або об’єкта прямої дії. За семантичними зв’язками і можливостями в цьому значенні він становить узагальнюючу ланку в системі відмінків слов’янських мов У структурі вислову об’єктна функція знахідного передається відмінковою формою іменника, який позначає конкретні, не існуючі поза людською […]...