ТЕРАСА

Related posts:

1. БЕРМА Екологія – охорона природи БЕРМА – уступ (горизонтальний майданчик) на укосах земляних чи ін. гребель, каналів, кар’єрів, який збільшує стійкість споруд, розміщених вище цих уступів....
2. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ, парк пейзажний – один з різновидів парку (прир.) – штучно створений, а частіше окультурений, привабливий для людей антроп. ландшафт, що охороняється; використовується в основному в рекреаційних цілях....
3. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
4. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
5. ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ – агро-техн. споруда, призначена для боротьби з водною ерозією грунту. Це водоутримувальний або водовідвідний вал, що створюється за допомогою спец, плуга або валкоутворювача на схилах понад 3-5°....
6. АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ – розділ меліорації, який розробляє теор. основи агролісомеліоративних робіт. Система заходів боротьби з посухою, ерозією грунтів, що передбачає створення захисних лісонасаджень, проведення агротехн., гідротехн., орган.-госп. та ін. робіт....
7. ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....
8. ЗАЛУЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь схилів, боротьби з ерозією грунту та одночасно для госп. використання; 2) самозаростання травою оголених ділянок грунту....
9. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
10. НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ – фітоценоз, прир., що доглядається, або створений людиною шляхом садіння тих чи ін. деревних та чагарникових рослин з певною метою (захисні смуги, парки, сади тощо)....
11. ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
12. ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА – 1) синонім поняття “пам’ятка державна”, тобто та, що перебуває під охороною держави; 2) у розумінні “пам’ятка нац. культури” – будь-який об’єкт, у т. ч. прир., з ознаками нац. культури або пов’язаний з цією культурою: від виду тварини чи рослини до літературного твору (письмового або усного)....
13. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
14. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
15. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
16. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
17. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
18. ЗАТОН Екологія – охорона природи ЗАТОН – 1) довга непроточна затока річки, утворена з прорваної чи напіввідгородженої від нового русла стариці, колишньої протоки або відокремлена від основного русла водостоку косою; 2) прир. або штучно захищена від льодоходу і течії ділянка судноплавної річки, призначена для відстоювання або ремонту суден....
19. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
20. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....
21. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
22. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
23. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
24. РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
25. ОПОЛОНКА Екологія – охорона природи ОПОЛОНКА – простір серед нерухомої криги водойм, що не замерзає впродовж тривалого часу (або практично ніколи). Утворюється в місцях із швидкою течією, значним хвилюванням, теплими водами або прорубується штучно людиною (для забору води, риболовлі, боротьби із задухою)....
26. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
27. ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ – заповідник (1,2), створений з метою охорони прир. натуральних комплексів. Він є основним землекористувачем території, яку займає. Назва 3. п. виникла як реакція на виділення архіт. пам’ятників під назвою іст.-архіт. заповідник, музей-заповідник, заповідні пам’ятні місця. На відміну від нац. парків територія 3. п. незонується....
28. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
29. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
30. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....