ТЕРГІТИ
ТЕРГІТИ – спинні півкільця. Тіло бджоли складається із з’єднаних між собою кілець. Вони найбільш помітні в черевному відділі, тому що в області голови й грудей вони зрослися у єдине ціле. Т. черевного відділу являють собою хітинову пластинку зі стовщеним переднім краєм, на якій чудово видно два хітинові виступи. Т. і стерніти частково перекривають один одного та зв’язані між собою міжсегментальними мембранами. Перший Т. відрізняється від інших тим, що його передній край утворює стеблинку, якою з’єднує між собою грудний і черевний відділи.
Т. з’єднується зі етернітами й іншими Т. тонкою хітиновою перетинкою, завдяки якій черевце може розширюватися в поздовжньому напрямку. Найбільші розміри Т. спостерігаються в трутня, найменші – у робочої бджоли.
Related posts:
- СТЕРНІТИ СТЕРНІТИ – дрібні вентральні пластинки, що знаходяться на черевці бджоли. Із С. межують тергіти, спинні пластинки. Сусідні С. і тергіти часто перекривають один одного й пов’язані між собою міжсегментальними мембранами. Між сусідніми тергітами та С. є довгі втягувальні м’язи, що при скороченні стягають сегменти разом. Від такого взаємозв’язку черевце бджоли може розтягуватися та скорочуватися в […]...
- ЖУВАЛЬЦЯ ЖУВАЛЬЦЯ – верхні щелепи, мандибули. Потужні, рухливі, трохи вигнуті, звужені посередині лопатоподібні придатки в бджіл, прикріплені біля кутів верхньої губи. У робочої бджоли на ввігнутій жувальній поверхні є 2 валики, вкриті щетинками. Такий самий є на передньому зовнішньому краї щелепи. На Ж. матки є всього лише один з валиків, а в трутнів відсутній зовсім, і […]...
- НЕРВОВА СИСТЕМА БДЖІЛ НЕРВОВА СИСТЕМА БДЖІЛ – анатомічно поділяється на центральну, периферичну й симпатичну. До центральної Н. с. входить головний відділ (мозок і черевний нервовий ланцюжок). Головний мозок – головний центр органів чуттів, сюди тягнуться нерви від очей і вусиків. Черевний нервовий ланцюжок складається із серії невеликих сегментальних нервових вузлів – гангліїв. Головний мозок і ганглії черевного ланцюжка […]...
- НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
- МАТОЧНИКИ МАТОЧНИКИ – воскові чарунки, що їх бджоли відбудовують для виведення маток. М. бувають ройові й норицеві. При виникненні в сім’ї ройового стану бджоли будують ройові М., що їх можна побачити в гнізді з боків стільників. При раптовій втраті матки бджоли будують норицеві М. на бджолиних засіяних чарунках або чарунках, зайнятих молодими личинками. Ройові М. мають […]...
- ПІДПОЛОТНИНКА ПІДПОЛОТНИНКА. Відомо, що бджоли найінтенсивніше відкладають прополіс на рідкоткану основу (марлю, капронову сітку тощо), прагнучи закрити наявні в ній численні отвори. Установлено, що прополіс, зібраний з П., відрізняється вищою біологічною активністю, ніж отриманий зі звичайних полотнинок. Для одержання такого прополісу під звичайну вуликову полотнинку додатково кріпиться рідка тканина (П.), на якій бджоли відкладають прополіс. Рекомендується […]...
- ВОСКОВІ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ ВОСКОВІ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ – являють собою групи видозмінених гіподермальних клітинок, які виділяють віск. Бджоли починають виділяти віск із 12-18-денного віку. У цей період у них найактивніше працюють В. залози. Навесні й улітку восковидільні здатності бджіл проявляються сильніше, восени ж (навіть у молодих особин) вони згасають. В. з. у маток і трутнів відсутні. Черевні етерніти (півкільця) […]...
- ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
- Практична робота № 7. Вивчення структури поведінкових актів 1. В, 2. В, 3. В, 4. Г, 5. Г, 6. А, 7. Б, 8. В, 9. А, 10. А, 11. Г, 12. В, 13. А, 14. В, 15. В, 16. А, 17. В, 18. Г, 19. В, 20. Б, 21. А, 22. Г, 23. Г, 24. Б, 25. Б, 26. Г. Мета: навчитися визначати […]...
- СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
- КОКОН КОКОН – оболонка, якою личинка бджоли обгортає себе перед тим, як перетворитися на лялечку. Для прядіння К. личинка користується секретом прядильної залози, мальпігієвих судин і клейких виділень стінок свого тіла. Личинка рухається у своїй чарунці, і її тіло починає виділяти прозору речовину, що витягається в нитку та швидко застигає. У результаті виходить пориста кришечка, утворена […]...
- ВИГНАННЯ ТРУТНІВ ВИГНАННЯ ТРУТНІВ – відбувається наприкінці літа, після закінчення медозбору. Бджоли відтискують трутнів від кормів, спочатку на крайні рамки, потім – на вставні дошки, на стінки й дно вулика. Коли трутні зголодніють і знесиліють, бджоли за крила витягають їх із вулика. Трутні намагаються знову проникнути у вулик, але бджоли посилено охороняють вулик і не пускають їх. […]...
- ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ – інвазійна хвороба бджолиних сімей, що викликає загибель бджіл. Зустрічається в південних областях. Збудник хвороби – муха-круглогрловка. Самка мухи наздоганяє робочу бджолу й відкладає на ній яйце. З яйця виходить личинка, яка проникає в тіло бджоли через міжсегментарні перетинки й розвивається в її черевній порожнині. Зріла личинка утворює фальшивий кокон, із нього виходить молода […]...
- КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович (1866-1933) – народився в Тамбовській губернії, у м. Козлові (нині м. Мічурінськ). Після закінчення Московського університету починає серйозно вивчати будову медоносної бджоли. Згодом видав такі роботи, як “Будова органів розмноження трутнів”, “Матеріали з природної історії бджоли”, “Про поліморфізм у бджоли та в інших комах”. К. першим з’ясував характерну перехідну форму між маткою […]...
- НОРИЦЕВА МАТКА НОРИЦЕВА МАТКА – матка, яка вивелася з норицевого маточника. Якщо в сім’ї зненацька загинула матка, бджоли переводять частину молодих личинок, наявних у гнізді, на “маткове” годування й будують із чарунок маточники. Цей маточник відрізняється від ройового тим, що дно чарунки залишається колишнім, а в ройовому воно має вигляд мисочки. Норицеві маточники бджоли розташовують посередині стільника, […]...
- КІСТЯК БДЖОЛИ КІСТЯК БДЖОЛИ – складається з кутикули (шкірочки), гіподерми й базальної мембрани, що простилає їх. Вирости кутикули всередину тіла бджоли й утворюють її кістяк, до якого кріпляться м’язи. К. захищає бджолу від механічних ушкоджень, від дії шкідливих речовин, мікроорганізмів, охороняє тіло бджоли від зневоднювання й дає можливість бджолі рухатися....
- ЛИЧИНКА БДЖОЛИ ЛИЧИНКА БДЖОЛИ – друга стадія в розвитку бджоли. Л. різко відрізняється від дорослої бджоли зовнішньою та внутрішньою будовою. Тіло її складається з голови, 13 члеників корпуса, анального отвору. На голові відсутні очі, вусики, ротові придатки недорозвинені. На відміну від дорослої бджоли, у Л. чітко розділяються грудні сегменти. На сегментах корпуса розміщені 10 пар дихалець, через […]...
- СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...
- СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
- БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ – спостерігається у бджолосім’ях, які почали роїтися, при тихій зміні маток, при несподіваній втраті матки, у сім’ях-виховательках – при штучному виведенні маток. При тихій зміні маток і виникненні ройового інстинкту бджоли відбудовують-маточники на ребрах стільників і знизу, рідше – в інших місцях. Основою для таких маточників є мисочка, що її бджоли, після відкладання […]...
- КУТИКУЛА КУТИКУЛА – зовнішня частина зовнішніх покривів бджоли, що разом із клітинами гіподерми утворюють кістяк бджоли. К. заповнює порожнини деяких внутрішніх органів – передню й задню кишку, органи дихання. Складається з декількох шарів, верхній – епікутикула, середній – екзокутикула та внутрішній – ендокутикула. Епікутикула – найтонший шар, що захищає комаху від впливу на неї шкідливих фізичних […]...
- ТРУТНЕВА ВОЩИНА ТРУТНЕВА ВОЩИНА – стільник, який складається з трутневих чарунок, діаметр яких у середньому складає 7 мм, глибина – 16 мм. Чарунки для виведення трутнів бджоли зазвичай будують у кутах або внизу рамок, якщо вони навощені не цілими листами. У трутневі чарунки бджоли пергу не складають. Будівництвом трутневих чарунок бджоли займаються в період ройового інстинкту, а […]...
- ТРАВЛЕННЯ У БДЖІЛ ТРАВЛЕННЯ У БДЖІЛ – складний механічний і хімічний процес, необхідний для засвоєння поживних речовин організмом. Травленню сприяють ферменти, виділювані секреторними клітинами окремих органів. Бджоли споживають нектар, пилок, мед і пергу, у яких у достатніх кількостях містяться білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі й вода. Щоб організм засвоював ці елементи, вони повинні бути розщеплені в прості […]...
- ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
- ГІНАНДРОМОРФІЗМ ГІНАНДРОМОРФІЗМ – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою ознак трутня, форми з перевагою ознак бджоли й форми з рівною кількістю тих й інших ознак. В останньому випадку ознаки трутня та бджоли можуть розділятися між лівим і правим боком тіла, передньою й задньою її частинами. Причиною […]...
- БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
- СХОДНІ СХОДНІ – застосовуються при посадженні бджіл у вулик під час перегону, об’єднання сімей, під час кімнатного обльоту, тобто в тих випадках, коли необхідно пересадити велику кількість бджіл. С. вигідно застосовувати, якщо прилітна дошка неширока, а узяток добрий і бджоли, які вертаються з повними зобиками, не долітаючи до вулика, падають на землю або траву. У такому […]...
- АМЕБІАЗ АМЕБІАЗ – інвазійна хвороба бджолиних сімей, що супроводжується ураженням мальпігієвих судин (органів виділення) дорослих бджіл. Збудник хвороби – амеба. Потрапивши в організм здорової бджоли, вона паразитує в ньому протягом 3-4 тижнів і тільки пізніше, під впливом несприятливих умов, утворює цисти. Через таку особливість паразита дуже важко вчасно виявити. Цистоутворення в мальпігієвих судинах настає через 24-28 […]...
- ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
- ОСИРОТІЛА СІМ’Я ОСИРОТІЛА СІМ’Я – сім’я, у якій з деяких причин загинула матка, у гнізді відсутній розплід, на якому бджоли можуть закласти норицеві маточники. Першою й головною ознакою О. с. є відсутність у гнізді яєць і молодого розплоду. Бджоли тривожаться, безцільно повзають у вулику, ніби щось шукають, гудуть. Втрату матки може викликати кілька причин: її хвороба або […]...
- ГЕМОЛІМФА ГЕМОЛІМФА – безбарвна рідина, що циркулює в судинах і міжклітинному просторі безхребетних тварин із незамкнутою системою кровообігу. У Г. є незабарвлені кров’яні тільця – гемоцити. Г. поєднує функції крові й лімфи. Безперервно рухаючись, вони обмивають усі клітини та тканини тіла бджоли, збагачують їх поживними речовинами й частково киснем. А з клітин, у свою чергу, вимивають […]...
- ТРУТІВКОВА СІМ’Я ТРУТІВКОВА СІМ’Я – сім’я, у якій з’явилися бджоли-трутівки. Таке відбувається при тривалій відсутності в сім’ї плодової матки або при затримці яйцекладки молодою маткою....
- ТРАХЕЙНА РЕСПІРАТОРНА СИСТЕМА БДЖОЛИ ТРАХЕЙНА РЕСПІРАТОРНА СИСТЕМА БДЖОЛИ – складається з довгих трубочок (трахей), що постачають всім внутрішнім тканинам бджоли повітря (див. Дихальна система бджіл.)...
- ПРИРОДНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ПРИРОДНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – відбувається без втручання пасічника. П. в. м. можливе у трьох випадках: при несподіваній втраті сім’єю матки; при зміні старої або неякісної матки на молоду та при підготовці бджолосім’ї до роїння. У випадку раптової загибелі матки бджоли закладають на відкритому розплоді маточники. Для цього вони витягають і розширюють стінки бджолиної чарунки, посилено […]...
- ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
- ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ – органи, що секретують речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності організму бджоли та для виконання функцій, пов’язаних з біологічними особливостями бджіл. 3. б. виконують різні функції. Так, верхньощелепні 3., мандибульні, розташовані в області голови, біля основи мандибул. Вони мають протоки, які відкриваються в місці кріплення мандибул до голови. Верхньощелепні залози робочої бджоли секретують речовину, […]...
- ЩИТОК ЩИТОК – складка на спині середньогрудей бджоли. Позаду Щ. є мембранозний пасок. Знизу до Щ. підходить виріст, до якого кріпляться м’язи крил. Під Щ. проходять трахеї бджоли. Зазвичай, коли мітять бджіл фарбою, її наносять саме на Щ....
- МАТКОВА РЕЧОВИНА МАТКОВА РЕЧОВИНА – виробляється верхньощелепними залозами матки, розташованими з боків внутрішньої порожнини голови. Виділювана маткою пахуча М. р. перешкоджає виведенню нової матки в сім’ї та стримує розвиток яєчників у робочої бджоли, тобто запобігає появі в сім’ї бджоли-трутівки. Матка виділяє М. р. і розмазує його по своєму тілу; частина молодих бджіл злизує М. р. з тіла […]...
- АСПЕРГІЛЬОЗ АСПЕРГІЛЬОЗ (кам’яний розплід, кам’яна черва) – інфекційна хвороба, що супроводжується загибеллю й висиханням розплоду, а іноді й дорослих бджіл. Високою є ймовірність виникнення її на пасіках, розташованих у притінках і на вогкому грунті. Збудник хвороби – гриб – патогенний для шовковичного шовкопряда, дубового шовкопряда, багатьох видів диких комах, птахів, тварин і людей. Світло не впливає […]...
- ЛЬОТОК ЛЬОТОК – отвір у стінці вулика круглої або вузької прямокутної форми. Л. бувають нижніми й верхніми. Верхній Л. краще робити круглим, діаметром 25 мм, приблизно на рівній відстані від підлоги вулика та стелі. Такий Л. легше наглухо закривати дерев’яною пробкою. Восени й напровесні бджолам дають виходити через верхній Л. У теплу пору року бджоли користуються […]...