ТЕЗАУРУС

Related posts:

1. ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики....
2. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
3. ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів....
4. МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
5. КОМПЕТЕНТНИЙ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНИЙ (від лат. competens (competentis) – належний, відповідальний) – 1) Досвідчений у певній галузі, якомусь питанні. 2) Повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи....
6. ЮВІЛЕЙ Культурологічний словник ЮВІЛЕЙ – урочисте відзначення річниці якоїсь знаменної події, життя або діяльності кого-небудь, існування якоїсь установи, міста, держави тощо....
7. ПРИРОДНІ БАГАТСТВА Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ БАГАТСТВА – у широкому розумінні – блага природи, що служать потребам людини, у вузькому розумінні – сукупність природних ресурсів як джерел матер. виробництва....
8. БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
9. ГЕНОТИП Культурологічний словник ГЕНОТИП – сукупність генів або якихось якостей, одержаних людиною від своїх батьків....
10. ДЕПУТАТ Культурологічний словник ДЕПУТАТ (від лат. deputatus – визначений) – 1) виборний представник населення в постійно діючих органах влади; 2) особа, повноважена колективом (групою) для виконання якогось доручення....
11. СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....
12. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
13. ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
14. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
15. ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ Культурологічний словник ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двосторонніх відносин між людиною і надприродними об’єктами....
16. ПАЛІМПСЕСТИ Культурологічний словник ПАЛІМПСЕСТИ – писання по стертому старому тексту на пергаменті; в широкому розумінні – поверх “священних текстів”....
17. ЛАУРЕАТ Культурологічний словник ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus – увінчаний лавром) – 1) У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присвоюється за видатні заслуги у громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах....
18. НАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНІСТЬ – належність до певної нації; те саме, що нація....
19. ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
20. УЧІННЯ Культурологічний словник УЧІННЯ – цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння уміннями й навичками. В широкому розумінні – оволодіння різноманітним суспільним досвідом в його узагальненому вигляді....
21. НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
22. СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник СПРИЙНЯТТЯ – процес прийому та переробки людиною інформації, що надходить у мозок через органи відчуття....
23. ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
24. СУБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНИЙ – той, що існує тільки в єдності із суб’єктом, тобто людиною, і в усьому від неї залежний; протилежний об’єктивному....
25. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвір – це розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. Словотворення є одним із головних джерел поповнення словникового складу української мови. Виникнення нових слів на базі вже існуючих – процес активний […]...
26. АСИГНУВАТИ Культурологічний словник АСИГНУВАТИ (від лат. assigno – призначаю) – відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети....
27. Терміни і професіоналізми в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 2. Лексичні норми ділової мови Терміни і професіоналізми в ділових паперах Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в специфічній сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій. Термін – це одиниця найменування в галузі науки і техніки, яка визначає певне поняття і співвідноситься з […]...
28. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
29. ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ – напрями психології, за якими вирішальне значення у поведінці надавалось глибинним, неусвідомленим самою людиною спонукам і установкам....
30. ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
31. ПРОФАН Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук....
32. ТОТЕМІЗМ Культурологічний словник ТОТЕМІЗМ (від індіан. тотем – його рід) – вірування первісних людей у походження їх окремих родинних груп від певної тварини чи рослини....
33. Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ Культурологічний словник “Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ” – сукупність уявлень про себе, які дають можливість відчувати власну унікальність та автентичність....
34. ЕКСПЕРТИЗА Культурологічний словник ЕКСПЕРТИЗА (від лат. expertus – досвідчений) – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі знань, у т. ч. педагогіці й психології....
35. ЕКОНОМІКА Культурологічний словник ЕКОНОМІКА (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного […]...
36. АРТЕФАКТ Культурологічний словник АРТЕФАКТ (від лат. artefactum – штучно зроблене) – штучно створена реальність; ефект опосередкованого впливу приладу на сприйняття людиною результатів дослідження....
37. ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
38. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
39. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
40. НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...