ТРУБА ДРЕНАЖНА

Related posts:

1. СПОРУДА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей....
2. ТРУБА СТІЧНА Екологія – охорона природи ТРУБА СТІЧНА – труба, по якій різноманітні стічні води зливаються у водойми чи накопичувальні басейни....
3. ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
4. ДРЕНАЖ Екологія – охорона природи ДРЕНАЖ – 1) система заходів осушення місцевості шляхом штучного зниження рівня грунтових вод або їх відведення за допомогою канав, труб тощо; 2) осушення, вентиляція чи зрошення грунтів за допомогою відкритих або закритих дренів; 3) відведення підземних вод; 4) синонім поняття “гідрографічна мережа”....
5. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
6. ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та […]...
7. ДОЩУВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЩУВАННЯ – спосіб поливання с.-г. культур, згідно з яким вода розбризкується спец, дощувальними машинами і пристосуваннями; струмені розбризкуються на відстань до 100 м. Надмірне Д. може призводити до перезволоження, заболочування і засолення грунтів....
8. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
9. ДРЕН Екологія – охорона природи ДРЕН – штучний підземний водостік (труба), що використовується для дренажу – відведення зайвої кількості води з грунту....
10. ГІДРОМОДУЛЬ Екологія – охорона природи ГІДРОМОДУЛЬ – 1) показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу, напр., середня витрата зрошувальної води в літрах на 1 г посівів с.-г. культури за 1 с; 2) щит зі спец, вирізом для вимірювання середньої витрати води річки....
11. ПСАМОФІТ Екологія – охорона природи ПСАМОФІТ – рослина, що має спец. пристосування до життя в пісках (піщаний саксаул, кандим, піщана осока). П. використовують для закріплення пісків....
12. ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
13. ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ – безпосередня зміна природи внаслідок госп. діяльності людини (вирубування лісів, осушення боліт, застосування пестицидів тощо)....
14. ГІДРОМОНІТОР Екологія – охорона природи ГІДРОМОНІТОР – апарат для створення і спрямування компактного потужного струменя води. Г. застосовують для розмивання гір. порід, грунтів тощо....
15. ГУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУТАЦІЯ – виділення зайвої води крізь спец, видільні структури (гідатоди), розміщені на краях (чи на вістрі) листків багатьох гігрофітів (“плач рослин”). Г. зумовлена кореневим тиском....
16. ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками консорцій. Мають пристосування для отримання поживних речовин і води з довкілля (губчасті покриви коренів, які легко вбирають воду, спец, утвори для утримування дощової води тощо). Поширені по всій земній кулі, […]...
17. ЗРОШУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗРОШУВАННЯ – штучне зволоження грунтів на полях, городах, садах та ін. агроценозах з ознаками значного водного дефіциту для збільшення запасів води в зоні діяльності кореневих систем. 3. може бути регулярним (протягом року) або періодичним (один чи декілька разів на рік), а за способом подачі води – самопливом (напуском) та за допомогою […]...
18. ФЕНОМЕН ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи)....
19. ГІПС Екологія – охорона природи ГІПС – мінерал класу сульфатів білого кольору, за наявності домішок – забарвлений у різні кольори. Г. використовують у будівництві, для виготовлення скульптур, гіпсування грунтів тощо....
20. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
21. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
22. БАТИСКАФ Екологія – охорона природи БАТИСКАФ – авт. апарат, що забезпечений спец, апаратурою та призначений для глибоководних досліджень....
23. НАПІВПАРАЗИТ Екологія – охорона природи НАПІВПАРАЗИТ – рослинний організм зі змішаним типом живлення: автотрофним (за рахунок нормально розвинених листків з активним фотосинтезом) і гетеротрофним (поглинання з рослини-хазяїна води та деяких поживних речовин за допомогою спец, присосок-гаусторій). Типовим Н. є омела....
24. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
25. АКАРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АКАРОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає кліщів; частина арахнології. Поряд із заг. А. є спец, розділи – мед., вет. і с.-г. А....
26. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
27. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
28. ОЧИЩЕННЯ ЧАСТКОВЕ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ЧАСТКОВЕ – видалення із стічних вод значної кількості завислих часточок (колоїдів) за допомогою спец, уловлювачів....
29. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
30. ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД – об’єкти природи, природні або штучні процеси та явища, що викликають забруднення поверхневих водойм. Основними Д. з. п. в. є не очищені або погано очищені води стічні, поверхнево-активні речовини, пестициди, що надходять у водойми з дощовими й талими водами тощо....
31. УЛОВЛЮВАННЯ ПИЛУ Екологія – охорона природи УЛОВЛЮВАННЯ ПИЛУ – вилучення за допомогою спец, пристроїв пилу з газоподібних технол. відходів....
32. ЗАТОПЛЕННЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи ЗАТОПЛЕННЯ ВІДХОДІВ – вивезення і скидання відходів (звичайно у спец, контейнерах) у глибини океану та морів....
33. АЕРОТЕНК Екологія – охорона природи АЕРОТЕНК – спец, споруда або резервуар для біол. очищення стічних вод фільтруванням їх крізь крупнозернисті матеріали, які містять аеробні мікроорганізми, або продуванням повітря....
34. РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ Екологія – охорона природи РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ – спец, ділянка водотоку, яка є перешкодою для потрапляння риби в небезпечну для неї або для техн. споруди зону. Р. Застосовуються у водозабірних пристроях шлюзів, водогонах, у турбінних відділеннях тощо, забезпечують збереження риби, особливо цінних її видів....
35. БАСЕЙН ВОДОЗБІРНИЙ Екологія – охорона природи БАСЕЙН ВОДОЗБІРНИЙ – територія, де збираються всі води, що надходять потім у водогін або постійну водойму. Найбільші Б. в. в Україні мають Дніпро (286 тис. км2), Дністер (72,1), Пд. Буг (63,7), Дунай у межах України (64), Сіверський Донець (54,9) та Зх. Буг (10,1 тис. км2)....
36. ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
37. КРИНОГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОФІТИ – рослини, які виділяють із власного організму сіль крізь спец, сольові залози на наземних органах (напр., кермек, франкенія, тамарикс)....
38. ТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи ТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне одержання інформації про екосистеми, їхній стан та ін. особливості за допомогою спец, телеметричної апаратури, встановленої на літаках, супутниках, косм. кораблях і станціях....
39. МІКРОЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко)....
40. ВИД ЗНИКАЮЧИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЗНИКАЮЧИЙ – вид, що перебуває під загрозою повного вимирання, чисельність уцілілих особин якого не достатня для самостійного підтримання популяцій у природних умовах. Потребує спец, заходів охорони....