УКОРІНЕННЯ

Related posts:

1. САД БОТАНІЧНИЙ Екологія – охорона природи САД БОТАНІЧНИЙ – створена для наук, цілей колекція живих рослин дикої флори, висаджених на певній території. Як правило, використовується і для рекреації....
2. ВІОЛЕНТИ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТИ – види, найбільш здатні до утворення угруповань або укорінення в них. Інтенсивно розвиваються, захоплюючи територію, закріплюють її за собою. Пригнічують суперника переважаючою енергією життєдіяльності та повнотою використання умов середовища....
3. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
4. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
5. МЕХАНОХОР(И) Екологія – охорона природи МЕХАНОХОР(И) – рослини, які механічно розкидають свої плоди, насіння або спори шляхом розтріскування, розривання тощо....
6. НЕЙТРОФІЛ Екологія – охорона природи НЕЙТРОФІЛ – рослина, яка найкраще росте на грунті з нейтральною реакцією грунт, р-ну (більшість культ, рослин)....
7. ПРИНЦИП РЕДІ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РЕДІ – живе походить тільки від живого, між живою та неживою речовиною існує непрохідна межа. П. Р. був заново сформульований В. І. Вернадським у 1924 р....
8. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
9. ГРУНТ ЗАКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ЗАКРИТИЙ – форма вирощування рослин у грунті, захищеному склом, плівкою тощо. Під накриттям створюється особливе середовище....
10. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
11. ГРУНТОЇДИ Екологія – охорона природи ГРУНТОЇДИ – водяні тварини, які споживають грунт і використовують в їжу часточки орг. речовини (детрит), дрібних тварин і рослин, які містяться в донних осадах....
12. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
13. РЕКУПЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКУПЕРАЦІЯ – технол. обробка шкідливих побічних продуктів виробництва з метою запобігання викидам їх в атмосферу. Для цього на підприємствах (тих, що діють, і створюваних заново) встановлюють пиловловлювачі та газоочисне обладнання....
14. ТРОПОСФЕРА ПІДЗЕМНА Екологія – охорона природи ТРОПОСФЕРА ПІДЗЕМНА – грунт, та підгрунт. повітря, адсорбоване твердими часточками. Міститься в порах між ними або розчинене в грунт, та підземних водах. Т. п. поширюється на глибину 1-1,5 км від поверхні планети....
15. ПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди року або підтримує їх високу продуктивність....
16. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
17. ЖИВЦЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЖИВЦЮВАННЯ – спосіб вегетативного розмноження рослин за допомогою відокремлених від материнської рослини частин – живців (частини пагонів, коренів, бруньки або вічка). Живці укорінюють у грунт або використовують для щеплення (окулірування, копулювання)....
18. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
19. ЕДАФОТИП Екологія – охорона природи ЕДАФОТИП – екотип рослин, сформований під впливом грунт, умов. Найпоказовішими є відміни у зовн. вигляді і морфострукт. організації деяких екземплярів лучних трав, які виросли за норм, умов і на щебенистих схилах (низькорослість, незначна насіннєва продуктивність тощо)....
20. ІНГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів....
21. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
22. ОКУЛЬТАЦІЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТАЦІЯ – перешкоди для проникнення сонячного світла в глибину водойм, що створюються найчастіше в разі їх забруднення непрозорими завислими твердими часточками....
23. ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
24. ВИД КАРАНТИННИЙ Екологія – охорона природи ВИД КАРАНТИННИЙ – вид, що відсутній на даній території і його проникнення в цей регіон вкрай небажане (з погляду медицини чи з госп. міркувань). В. к. є об’єктом карантину....
25. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
26. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
27. ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ – застосування всіх економічно, екологічно, токсикологічно прийнятних методів, що дають змогу підтримувати чисельність шкідників рослинності, нижчу за поріг економ, шкідливості. В основу 3. р. к. покладено свідоме використання природних лімітуючих чинників....
28. ІНФЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЕКЦІЯ – проникнення в організм людини або тварини і розмноження в ньому хвороботворних мікроорганізмів, що супроводжується комплексом реактивних процесів, завершується інфекц. захворюванням, бактеріоносійством або загибеллю мікробів....
29. ІНФЛЮАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування відбувається суцільним фронтом....
30. АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН – раптове засихання рослин, викликане впливом шкідників, хвороб, хім. забруднення....