Умовний і наказовий способи дієслова
МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ДІЄСЛОВО
§52. Умовний і наказовий способи дієслова
Дієслова умовного способу (рос. условного наклонения) означають дію, можливу за певних умов, бажану: Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну (Леся Українка).
Дієслова умовного способу змінюються за числами і родами (в однині). Вони творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів – в або – л – і додаванням частки би (б): чита
481. Попрацюйте в парах. Від поданих дієслів утворіть усі форми умовного способу, виділіть
Сфотографувати, гукнути, почистити, хвалити, глянути.
Частка би (б) може відділятися від дієслова іншими словами. Після приголосних вживається би, а після голосних – б: Коли б рибалки розчаровувалися при кожній невдачі, перевелись би вже давно вони на світі (Ю. Збанацький).
482. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Доберіть із дужок потрібний варіант частки. Визначте число і рід дієслів умовного способу.
1. Ні, не пішов (би, б) я з ганьбою шукать ганьби на чуж..ні (Олександр Олесь). 2. Якби ви вчились так, як треба, то й мудріс..ть (би, б) була своя (Т. Шевченко).
483. Напишіть твір “Коли б я став чарівником”, використовуючи дієслова умовного способу.
Дієслова наказового способу (рос. повелительного наклонения) виражають наказ або прохання: Весняного ранку співаймо, сестрице, веснянку (Леся Українка).
Дієслова наказового способу мають три форми (друга особа однини, перша і друга особи множини), що творяться від основи теперішнього чи простої форми майбутнього часу. У другій особі однини вживаються закінчення – и або нульове
Закінчення:
У першій особі множини додаються закінчення – імо, – мо:
Друга особа множини твориться за допомогою закінчень – іть, – те:
484. Прочитайте речення. Випишіть дієслова в наказовому способі. Поясніть, як вони утворилися.
1. Линьте, хмари, ой прилиньте, хмари (П. Тичина). 2. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя (Леся Українка). 3. О ні! Являйся, зіронько, мені хоч в сні (I. Франко). 4. Хай руки ваші втоми не знают в (А. Малишко). 5. Нехай здійсниться мрія заповітна (В. Юхимович).
М’який знаку дієсловах наказового способу в кінці слова й перед наступним приголосним пишет вся тільки після букв д, т, з, с, ц, л, н: сядь, покажіть, злазьте, стань, дозвольте, скинь, відріжте, помовч.
Орфограма М’який знак у дієсловах наказового способу
485. Попрацюйте в парах. Від поданих дієслів утворіть і запишіть усі форми наказового способу.
Прочитати, стерегти, боротися, шукати.
486. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.
УМЕЙ ВЕСТИ СЕБЯ!
Не говори очень громко, не повышал голоса в споре. Не перебивай собеседника, не мешай ему высказать мысль или закончить рассказ. Не шепчи товарищу на ухо по секрету, не ставь в неловкое положение окружающих. Не говори плохо об отсутствующих, не критикуй человека за спиной. Не бойся сказать правду в лицо товарищу, но не оскорбляй его (Із календаря).
Спор – суперечка
Неловкий – тут: незручний
Положение – тут: становище
Отсутствующий – відсутній
Оскорблять – ображати
II. Складіть і запишіть пам’ятку корисних порад “Як готуватися до твору”, використовуючи дієслова наказового способу.
487. І. Прочитайте речення. Скажіть, у якій мовленнєвій ситуації можлива кожна з форм виявлення наказу або прохання. Як вона характеризує мовця?
1. Принеси книжку! 2. Принеси, будь ласка, книжку. 3. Чи не приніс би ти книжку? 4. Я прошу тебе, принеси книжку. 5. Послухай, треба принести книжку. 6. Ти принесеш книжку чи ні? 7. Принести книжку.
II. Зверніть уваг/ на виділені форми. Зробіть висновок, які способи і форма дієслова можуть уживатися в значенні наказового.
АЗБУКА ВВІЧЛИВОСТІ
488. І. Дайте відповіді на запитання.
1. Чи часто ви відвідуєте музеї, виставки?
2. Що вам запам’яталося з останнього відвідування? Поділіться враженнями від перегляду експозиції, розповіді екскурсовода..
3. Як треба поводитись у музеї, на виставці?
II. Прочитайте текст у голос, дотримуючись правил виразного читання.
З такий вислів – музейна тиша. Він виник не випадково. Націлена на експонати увага – перша умова відвідування музею: історичного, етнографічного, природничого, образотворчих мистецтв. Якщо хтось буде відволікати відвідувачі в музею від перегляду експозиції – це буде просто прогулянка по залах, яка не залишить сліду ні в пам’яті, ні в серці.
Зрозуміти справжню цінність того чи іншого предмета експозиції, творіння природи чи рук людських допоможе розповідь екскурсовода. Якщо вона видасться вам нецікавою або певні факти вам відомі, не слід заважати іншим: робити будь-які зауваження, демонструвати власну обізнаність.
Напередодні екскурсії до картинної галереї корисно скласти план перегляду, бо за півтори-дві години неможливо оглянути все. Краще обрати декілька найбільш цікавих, вагомих картин чи зупинитися детально на творчості одного митця.
Справжнє захоплення, як правило, мовчазне. Голосні висловлювання, схвалення чи заперечення цінності експонатів свідчать про невихованість.
Критика може бути справедливою, але висловлювати її треба в коректній формі.
Не слід визначати на дотик якість і матеріал виробів, створених майстрам и прикладного мистецтва (кераміки, фарфору, вишивки і т. ін.). Не можна сідати на стільці й канапи минулих часів, класти на них свої речі.
Щоб як слід роздивитися полотна художників чи то експонати у вітринах, не обов’язково підходити до них дуже близько. Під час колективного відвідування музею краще ставати півколом навпроти експоната й екскурсовода, не підступаючи до них надто близько (За Л. Грабовою)”
III. Сформулюйте й запишіть порадо, як треба поводитись у музеї. Вживайте дієслова наказового способу.
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ШКОЛІ
1. Розкажіть про особливості офіційно-ділового стилю.
2. Що означає слово документ?
3. Які ділові пал ери ви знаєте?
489. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
“ХАЙ НЕ ЗАСТАНЕ ВАС СОНЦЕ В ЛІЖКУ…”
У всі часи дорослі намагалися передати дітям свій життєвий досвід, застерегти від помилок, пояснити, що таке добро і зло. Археологи знайшли “повчання”, написані на папірусі й глиняних табличках, бересті й пергаменті…
“Повчання”, адресоване “дітям або іншим, хто прочитає”, написав у дванадцятому столітті київський князь Володимир Мономах:. Цікаво, чого ж навчали тоді батьки своїх дітей і чи дуже їхні настанови відрізнялися від тих, які доводиться вислуховувати сучасним дітям?
“Хан не застане вас сонце в ліжку, – радив Мономах. – Вставши рано, не лінуючись, беріться до праці”.
“Що знаєте добре, того не забувайте, – писав князь, – а чого не вмієте, того навчайтесь”. За приклад він ставив свого батька Всеволода Ярославович а, якого шанували у світі за те, що був мудрим, високоосвіченим, знав п’ять мов.
Із великою повагою Мономах говорив про прадю, а одним із найголовніших людських недоліків навивав лінощі: “Це вони всьому мати: хто що вміє, то забуде, а чого не вміє, того не навчиться”.
Князь учив дітей дотримуватися обіцяного, не відступати від виконання клятви, радив: “Брехні остерігайтесь і пияцтва, адже від того душа гине й тіло”.
Володимир Мономах закликав до милосердя. Він вважав, що не можна позбавляти життя навіть винного у скоєнні злочину. Не можна дозволяти, щоб сильніший знущався зі слабшого.
У багатьох місцях “Повчання” Володимир Мономах підкреслював, що потрібно бути чесним, працьовитим, скромним, стриманим, уважним і ввічливим у стосунках із людьми, турботливим, гостинним. Хіба ж не чули ви все це від своїх батьків? (Із дитячої енциклопедії).
1. Коли було укладено ” Повчання ” Володимира Мономаха? Кому воно адресоване?
2. Які людські чесноти найбільше цінував князь?
3. Яку людську ваду Володимир Мономах вважав найбільшим недоліком?
4. Які з порад князя є, на ваш погляд, найважливішими?
До ділових паперів також належать інструкції – пам’ятки про особливості користування різноманітними приладами, вказівки щодо застосування певних препаратів, правила поведінки в окремих місцях або в тій чи іншій ситуації.
Найчастіше інструкції складають у формі окремих пунктів, у яких щось стверджується або заперечується. Виклад в інструкціях ведеться за допомогою речень однакової будови, у яких присудок виражений або неозначеною формою дієслова, або дієсловом у наказовому способі.
490. Прочитайте правила. Перекладіть їх українською мовою і запишіть. Зверніть увагу на те, які дієслівні форми вжито.
Правила поведения на платформе метрополитена
1. Ожидая поезд, не заходите за ограничительную линию, нанесенную на край платформы.
2. Не подходите к вагону до полной остановки поезда.
3. Не садитесь на ограничительные барьеры на платформах, не опирайтесь на них.
4. Не разрешается бегать по платформам и залам станции.
5. Категорически запрещено передвигаться на территории метрополитена на велосипедах, самокатах, роликовых коньках и других подобных транспортных спортивных средствах.
Ожидая – очікуючи
Ограничительный – обмежувальний
Опираться – спиратися
Транспортное средство – транспортний засіб
491. Складіть і запишіть “Правила поведінки у школі”, використовуючи подані запитання.
1. За скільки часу до початку занять учні повинні приходити до ніколи?
2. Де школярі мусять залишати верхній одяг (куртки, пальта, шуби)?
3. Як учні повинні заходити до навчальних кабінетів?
4. Чи можна без дозволу вчителя вмикати технічні засоби навчання (телевізор, магнітофон, комп’ютер)?
5. Як слід поводитися під час перерв?
6. Які основні правила поведінки в їдальні? Чи можна їсти стоячи, сміятися, галасувати, сідати за стіл у верхньому одязі? Що слід зробити з використаним посудом?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...