ВЕЛИКДЕНЬ

Related posts:

1. ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
2. КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
3. КУТЯ Культурологічний словник КУТЯ (від грец. – зерно, боби) – обрядова страва східних слов’ян та ін. народів (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохристиянських часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів називається коливом. Це засвідчує про зв’язок різдвяно-новорічної обрядовості з […]...
4. КОЛЯДА Культурологічний словник КОЛЯДА – дохристиянський цикл стародавніх слов’янських новорічних свят, пристосованих до аграрного культу, що супроводжувалися веселими звичаями (перевдяганням, іграми, танцями, ворожінням, банкетами, відвідуванням домівок, побажаннями господарям щастя та благополуччя, обдаруванням колядників тощо). З поширенням християнства К. за часом частково збіглися зі святом Різдва. Багато з обрядів К. церква поєднала з християнськими культовими діями....
5. ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного суспільства, коли мисливці кращу частину своєї здобичі залишали для духів померлих предків або духів-покровителів. Ж. набувало часом диких, бузувірських форм. У тій чи іншій формі Ж. збереглося в усіх релігіях […]...
6. Великдень ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 25 Великдень Розкреслити (расчертить) Барвистий (разноцветный) Доладна(красивая) Ярий віск (свежий воск) Зірка Мензатюк ПИСАНКА (Великодня казка) I – Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! – закудкудакала курка на весь двір. – Та гарне ж яке: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак! Під хатою […]...
7. ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена) В. – святовечірня, йорданська, стрітенська. Освячена в церкві, вона широко використовувалася у побуті: її давали пити породіллі, нею кропили дітей, хворих, […]...
8. СВЯТА МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ & 24. СВЯТА МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ Які свята відзначає ваша сім’я? Назвіть зображені на малюнках свята. Чи святкують їх у вашій родині? Я хочу дізнатися, які свята є у моїй країні. У кожній країні є традиційні свята, є вони й в Україні. Усі свята можна поділити на державні й народні. Державні свята встановлює держава. Головне державне […]...
9. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
10. МАСНИЦЯ Культурологічний словник МАСНИЦЯ – аграрно-магічне свято давніх слов’ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, що передує перед пасхальному посту. Дні М. мали традиційні назви: понеділок – зустріч, вівторок – загравання, середа – ласощі, четвер – гуляння, п’ятниця – тещина вечірка, субота – вдовицині посиденьки, неділя – проводи. Обряди М., орієнтовані на сприяння приходу весни, […]...
11. Великдень Unit б. I LIKE HOLIDAYS Lesson 5 Тема. Великдень Мета: Навчальна: практикувати всі види мовленнєвої діяльності, ознайомити з новими лек­сичними одиницями; Розвивальна: розвивати інтелектуальні та пізнавальні здібності, різні типи пам’яті – слухову, зорову, оперативну, тривалу, увагу, уяву, учити працювати в парі, групі, логічно висловлювати думку, формувати почуття гордості за свою сім’ю, розвивати соціокультурну компетенцію; Виховна: […]...
12. ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
13. МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ Культурологічний словник МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ – один з найшанованіших у християнстві святих. М. Ч. (260-343) – архієпископ м. Міри Лікійської обл. Малої Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, до його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М. Ч. у Нікейському соборі (325 р.), його боротьбу з […]...
14. ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води, житла тощо). У більш загальному плані О. – підтримка чого-небудь авторитетом церкви і релігійним обгрунтуванням: О. влади, звичаїв і т. п....
15. ГОВІННЯ Культурологічний словник ГОВІННЯ – один з обрядів православної церкви, який готує віруючих до таїнства причастя і сповіді. Людина, яка говіє, зобов’язана відвідувати церковні служби, молитися вдома, постити, тобто не вживати м’яса, молока, тваринних жирів тощо....
16. БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
17. САКРАЛЬНЕ Культурологічний словник САКРАЛЬНЕ (від лат. sacer – священний) – наділене божою благодаттю. Таким є релігійна віра, таїнства, церква, особи, зведені у священицький сан, речі і дії, що стосуються релігійного культу. С., на відміну від мирського, є релігійно санкціонованим....
18. ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної релігії. У православ’ї Д. поділяється на чорне (ченці) та біле (яким дозволяється одружуватися)....
19. СВЯТКИ Культурологічний словник СВЯТКИ – у православ’ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за старим стилем). Святкування С. супроводжується співом колядок, ворожінням, перевдяганням і різноманітними обрядами, що являють собою суміш язичницьких та християнських обрядів....
20. СТРУКТУРАЛІЗМ Культурологічний словник СТРУКТУРАЛІЗМ (від лат. structura – взаємне розташування, зв’язок) – напрям гуманітарних досліджень, який обирає своїм предметом сукупність інваріантних зв’язків (структур) у динаміці різних систем....
21. МАГІЯ Культурологічний словник МАГІЯ (лат. mageia – чаклунство) – 1) Обряди, покликані надприродним шляхом впливати на явища навколишнього середовища (викликання дощу, об’єктів полювання тощо). 2) Сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, яка нібито здатна чудодійно впливати на хід подій у житті людей, зумовлювати збіг сприятливих чи несприятливих обставин в їхній життєдіяльності. […]...
22. РИТУАЛ Культурологічний словник РИТУАЛ (від лат. ritualis – обрядовий) – сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, що передбачають безумовне виконання твердих правил їх здійснення. Р., виступаючи зовнішнім проявом релігійного акту (богослужіння, весілля та ін.), нібито дає можливість вступити в контакт з духами, богами і т. п. Р. має магічне значення, притаманний і усім релігійним […]...
23. НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
24. ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО Культурологічний словник ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО – день пам’яті чотирьох римлянок, замучених нібито римським імператором Адріаном у ІІ ст. за те, що вони прийняли християнство і відмовилися на суді зректися від своєї нової віри “без всякої боязні”. Дочки Софії, які одержали свої імена у відповідності з трьома християнськими чеснотами, зазнали страшних знущань, але […]...
25. КОРОВАЙ (каравай) Культурологічний словник КОРОВАЙ (каравай) – символ плодючості; продовження роду; єднання; Сонця; Бога; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі. Коровай у східних слов’ян – символ родючості, обрядовий круглий хліб. Для його приготування існував цілий комплекс обрядів: зерно для короваю мололи на спеціальних жорнах, його пекли спеціальні жерці. При виготовленні короваю до Бога зверталися з молитвою, […]...
26. ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
27. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
28. СИНКРЕТИЗМ Культурологічний словник СИНКРЕТИЗМ (від грец. об’єднання) – 1) Злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство від самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму, стоїцизму Сенеки й античних культів. Такий самий характер має й іслам, іудаїзм, сектантські віровчення та культ. С. свідчить про спільність і земний характер причин, які породжують релігію. 2) У філософії […]...
29. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
30. НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ. РОДИННІ СВЯТА НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ. РОДИННІ СВЯТА Кожен народ має свої традиції, звичаї, свята. Вони передаються від покоління до покоління. їх треба знати і шанувати. Кожна родина теж має свої традиції. Вони зберігаються і передаються від бабусь, дідусів, прабабусь і прадідусів. Мене навчила рідна мати звичаї рідні шанувати, і рідну мову, й рідний спів, і славну пам’ять прадідів. […]...