ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ

Related posts:

1. ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками консорцій. Мають пристосування для отримання поживних речовин і води з довкілля (губчасті покриви коренів, які легко вбирають воду, спец, утвори для утримування дощової води тощо). Поширені по всій земній кулі, […]...
2. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
3. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
4. ВУЛКАНІЗМ Екологія – охорона природи ВУЛКАНІЗМ – сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми у земній корі та на її поверхні. Типовим виявленням В. на земній поверхні є вулкани. В. – один із процесів, що забезпечують формування як заг. рис планети, так і екол. ситуації на ній (горотворення, геохім. аномалії на континентах, вулканічний пил, гази тощо)....
5. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
6. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
7. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
8. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
9. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
10. КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
11. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
12. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо....
13. РОСЛИННИЙ СВІТ Екологія – охорона природи РОСЛИННИЙ СВІТ – сукупність усіх рослинних організмів на певній території або на земній кулі в цілому, що становлять флору й рослинність....
14. ФОН РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН РАДІАЦІЙНИЙ – інтенсивність радіоакт. випромінювання на певній території.. Ф. р. зумовлений наявністю в земній корі, грунті, повітрі, воді, живих організмах радіоакт. нуклідів прир. і штучного походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. променів з ядрами атомів середовища існування. В останнє десятиріччя Ф. р. значно зріс на […]...
15. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
16. ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ “ЗЕЛЕНА” – один із різновидів екол. пустелі; зарості тропічної рослинності на місці колишніх орних земель, взагалі густонаселеного регіону (напр., на землях майя та ацтеків у Центр. Америці)....
17. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
18. ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
19. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
20. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
21. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
22. ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ – заходи, спрямовані на зменшення виробничого ризику в хім. пром-сті, а також виробництв, що досягли такого рівня. Робиться спроба на основі аналізу ризику досягти макс. екол. і соц. сумісності, а також створити хім. виробництва зниженого ризику. Необхідними критеріями оцінки можуть бути, напр., виміряні шкідливі викиди, інформація для місцевого […]...
23. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
24. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...
25. БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
26. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
27. НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
28. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди....
29. СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
30. СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна....