ВИД ПІОНЕРНИЙ

Related posts:

1. ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ – організми, що поселяються на ділянці, позбавленій живих істот і своєю життєдіяльністю готують середовище для організмів ін. видів та для утворення угруповань....
2. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
3. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
4. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
5. ТЕХНОТОП Екологія – охорона природи ТЕХНОТОП – сукупність пром. підприємств, транспортні магістралі, лінії зв’язку, що становлять середовище для життя живих організмів, в основному синантропів....
6. ХОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХОРОЛОГІЯ – розділ біогеографії, що вивчає закономірності просторового розміщення організмів та їх угруповань. Розподіляється на фітохорологію і зоохорологію. Об’єктами вивчення X. є конкретні види або роди груп організмів, які вивчаються....
7. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
8. БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
9. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – привнесення в повітря або утворення в ньому фіз. агентів, хім. речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище життя чи завдають шкоди матер. цінностям....
10. АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань....
11. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
12. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
13. РІВНОВАГА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ПРИРОДНА – первинна екол. рівновага, створена на основі балансу незмінних або мало змінених діяльністю людини компонентів, що формують середовище, і прир. процесів. Р. п. – одна з найважливіших ознак живих систем, здатність цих систем розвиватися з досягненням клімаксу в ході сукцесії, що є достовірним індикатором Р. п....
14. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА – зміна угруповань (сукцесія), спричинена діяльністю людини. Як правило, це відносно оборотні зміни катастрофічного характеру (напр., вирубування лісу)....
15. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
16. ЧИННИК БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОТИЧНИЙ – це чинник впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Вони бувають антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого виду (внутрішньовидові зв’язки) та інших видів (міжвидові зв’язки)....
17. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Екологія – галузь біології, що вивчає взаємодію організмів між собою таз навколишнім середовищем. У процесі еволюції живі організми розселилися по всій земній кулі і пристосувалися до різних умов проживання. У результаті взаємодії живих організмів і середовищ проживання сформувався різноманітний органічний світ Землі. Життєдіяльність […]...
18. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
19. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
20. ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
21. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
22. БОТАНІЧНИЙ САД Екологія – охорона природи БОТАНІЧНИЙ САД – територія, призначена для вирощування і вивчення різних рослинних організмів та їх угруповань у типових екол. умовах. У Б. с. зберігаються колекції живих рослин, проводиться наук, та просвітня робота, створюється насіннєвий фонд. В Україні налічується 17 Б. с., серед яких широко відомі Національний ботанічний сад ім. акад. М. М. […]...
23. БІОТА Екологія – охорона природи БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільністю свого територіального поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до складу Б., не завжди мають екологічні зв’язки. Часто одну і ту саму сукупність організмів можна розглядати і […]...
24. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
25. АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
26. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
27. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
28. ВОДА В БІОСФЕРІ Екологія – охорона природи ВОДА В БІОСФЕРІ – екол. найважливіша субстанція на Землі, яка становить основну масу всіх живих істот на планеті, тому життя без води неможливе. Хім. склад крові, тканинної рідини та ін. близький до хім. складу мор. води, в якій зародилося життя. Заг. маса води, що міститься в живих організмах (рослинних і тваринних), […]...
29. СЕРІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СЕРІЯ ВТОРИННА – серія, що веде до утворення вторинних угруповань....
30. ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності....
31. КСЕНОБІОТИК Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання і загибель живих організмів....
32. СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява і розвиток рослинних угруповань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках тощо)....
33. ПОЛІКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПОЛІКЛІМАКС – утворення в одній геогр. зоні не однієї, а кількох відмінних одна від одної клімаксових фаз розвитку угруповань (корінних типів рослинності)....
34. ЗАРАЖЕНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАРАЖЕНІСТЬ – перевищення допустимого вмісту шкідливих речовин у середовищі чи організмі, іноді – живих істот, особливо в разі паразитичних, мікробних чи вірусних захворювань....
35. ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА – лінія, яка сполучає точки однакової реакції організмів-біоіндикаторів або біоіндикаторних угруповань на сумарне забруднення довкілля чи забруднення однією з хім. сполук....
36. ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому....
37. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
38. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
39. ГЕОТАКСІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТАКСІЯ – рухова реакція (таксиси) живих організмів на вплив сил гравітації....
40. ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....