ВІД СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ
§2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОСЛІД
2. ВІД СПОСТЕРЕЖЕНЬ – ДО ДОСЛІДІВ
Виходячи зі своїх спостережень, Арістотель стверджував: щоб тіло рухалося, його треба постійно “рухати”, тобто штовхати або тягнути. Так, візок рухається тільки доти, доки його тягне кінь (рис. 2.2). Листя на деревах тріпотить завдяки вітру: як тільки вітер стихає, листя відразу ж завмирає.
Учення Арістотеля приймали на віру протягом двох тисячоліть, аж поки в 17-му столітті воно викликало сумніви в
Тоді Галілей припустив, що швидкість кулі зменшується через тертя: що менше тертя між кулею й поверхнею, то далі котитиметься куля. Щоб підтвердити своє припущення, Галілей перейшов від спостережень до дослідів.
Дослід1 відрізняється від спостереження
Досліди насправді довели: що менше тертя між кулею й поверхнею, то далі котиться куля (рис. 2.3). Галілей зробив з цього дуже важливий висновок: він припустив, що якби на тіло не діяли інші тіла, воно рухалося б з незмінною швидкістю вічно! Так було відкрито перший закон механіки – закон інерції. Сьогодні люди вміють значно зменшувати тертя, тому здатність тіл “зберігати рух” уже не викликає сумніву (рис. 2.4).
1 Дослід називають також експериментом, що в перекладі з латинської означає “дослід”.
Розповімо ще про один дослід Галілея, яким він також спростував одне з тверджень Арістотеля.
Виходячи зі спостережень, Арістотель стверджував, що важкі тіла падають завжди швидше, ніж легкі. Але Галілей піддав це сумніву, припустивши, що відмінність у падінні тіл спричинено тільки опором повітря.
Своє припущення Галілей вирішив перевірити дослідом, кинувши з великої висоти мушкетну кулю і гарматне ядро, бо для них обох опір повітря порівняно малий. Для проведення такого досліду ідеально підходила похила вежа в італійському місті Піза: з такої вежі зручно кидати предмети вниз (рис. 2.5).
Дослід підтвердив припущення Галілея: кинуті одночасно куля та ядро впали теж практично одночасно (рис. 2.6), хоча ядро в сотні разів важче від кулі! Цей дослід став знаменитим, оскільки його вважають “днем народження” фізики як дослідної науки. А похила Пізанська вежа, що стоїть і досі, стала символом досліду як головного мірила істини: припущення стає істиною тільки тоді, коли його підтверджує дослід.