Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ВИД ВИМЕРЛИЙ
ВИД ВИМЕРЛИЙ
Екологія – охорона природи
ВИД ВИМЕРЛИЙ – вид, що зник внаслідок еволюц. змін біосфери.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
- ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
- ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
- ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
- ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....
- ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ – горизонтально відокремлена частина біосфери з різко відмінними умовами довкілля....
- СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
- ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
- ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
- ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ (Л. ДОЛЛО)- організм (популяція, вид) не може повернутися в попередній стан, тобто стан, у якому перебували його предки. В екології 3. (п.) н. е. тісно пов’язаний з 3-м наслідком закону внутр. дин. рівноваги. Очевидно, 3. (п.) н. е. має поширюватись на ієрархію екол. систем, які в еволюц. […]...
- ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
- САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
- КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
- ТРАНСФОРМІЗМ Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМІЗМ – уявлення про перетворення одних видів організмів на ін. Передувало еволюц. вченню. Т. не визнавав наступності і поступального характеру розвитку живої природи....
- ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
- МЕГАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕГАБІОСФЕРА – шар атмосфери, вся гідросфера і частина літосфери, де постійно чи тимчасово (випадково) знаходяться організми, або ті шари, які в минулому були перетворені чи зазнавали впливу “колишніх” біосфер (тобто сума біосфери та мета-біосфери)....
- АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
- БРАДИТЕЛІЯ Екологія – охорона природи БРАДИТЕЛІЯ – повільний темп еволюц. процесу в окремих систематичних групах організмів. Уперше цей термін запровадив Дж. Сімпсон у 1944 р....
- АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
- ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....
- ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ – природний або штучний процес відтворення рослинного покриву на території, де з різних причин він зник....
- ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
- ГЕНЕТИКА Екологія – охорона природи ГЕНЕТИКА – наука про закони спадковості і мінливості організмів та методи керування ними. Г. тісно пов’язана з еволюц. ученням, цитологією, мол. біологією, селекцією, має важливе значення для медицини....
- ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
- РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
- ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
- ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з багатьма ін. природничими науками, зокрема з гідробіологією та гідрологією....
- БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
- ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – еволюц.-ген. передумови подальшого пристосування організмів до змін навколишнього середовища; закладені у видах живого наперед та безпосередньо не пов’язані із взаємодією організмів та середовища їхнього існування. Це визначення виглядає теологічно. Однак враховуючи величезну складність ген. коду і практичну необмеженість кількості варіацій (мінімум 1050), будь-яка мислима зміна організмів “закладена” в […]...
- ГЕОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро Землі. За В. І. Вернадським, Г. мають геохім. та істор.-еволюц. відмінності від геол. оболонки планети....
- ДИСФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи ДИСФОТОСФЕРА – те саме, що й дисфотна зона океану, але в класифікації підрозділу біосфери....
- ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
- АНТРОПОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТРОПОСФЕРА – частина біосфери, яку становить сукупність усіх людей земної кулі....
- НЕОЕНДЕМІКИ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІКИ – ендемічні види (чи роди) рослин і тварин, обмеженість ареалу яких зумовлена їхнім недавнім або локальним походженням. Відрізняються від батьківських форм лише деякими другорядними рисами, що дає змогу віднести їх до рангу підвиду. Н. належать до еволюц. родів....
- АФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АФОТОБІОСФЕРА – частина біосфери, куди не проникають сонячні промені (у межах гідро – та літосфери)....
- НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми безвідмовно виконувати енергопродукційну роботу, самовідновлюватись і саморегулюватись у певних прир. для системи добових, сезонних, міжрічних та вікових коливаннях протягом сукцесійного або еволюц. проміжку її існування чи потенційної можливості існування....
- АРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРОМОРФОЗ, арогенез – один з головних напрямків біол. прогресу живих істот, за якого в ході еволюції ускладнюється, підіймається на вищий рівень еволюц. розвитку їхня морфо-фізіол. організація. Термін “А.” запровадив О. М. Сєвєрцов для позначення найзагальніших пристосувальних змін організації і функцій, що звичайно супроводжуються зростанням інтенсивності життєдіяльності тварин і різноманітності її виявів […]...
- ФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОБІОСФЕРА – шар біосфери, що освітлюється сонячним промінням (на поверхні суходолу та у верхніх шарах гідросфери приблизно до 150- 200 м)....
- ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – Е. С. БАУЕРА) – будь-яка біол. та біокосна (система з участю живого) система, що перебуває в стані стійкої незбалансованості, тобто дин., рухомої рівноваги з навколишнім середовищем, та еволюц. розвивається, збільшує свій вплив на середовище....
- АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....