Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне (кон’юнктурне). Повна зайнятість і природне безробіття
УРОК 47
Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне (кон’юнктурне). Повна зайнятість і природне безробіття
Мета уроку: закріпити в учнів поняття про форми та види безробіття; формувати уявлення про повну зайнятість та природне безробіття; розглянути форми безробіття; узагальнити й систематизувати знання учнів із теми; розвивати економічне мислення.
Основні поняття: форми безробіття, абсолютне безробіття (фрикційне, структурне, циклічне), відносне безробіття, повна зайнятість, природне безробіття.
Тип уроку: вивчення
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Чи вважається економічна ситуація сприятливою, коли вона характеризується повною зайнятістю?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Безробіття в умовах ринкових економічних відносин є, з одного боку, невід’ємною, а з іншого – неприйнятною альтернативою зайнятості, проблемою, яку суспільству доводиться розв’язувати щодня шляхом уживання заходів державного регулювання зайнятості. В Україні безробіття виникло у зв’язку з процесом переходу до ринкової економічної системи,
Існують помітні відмінності між зареєстрованим безробіттям і безробіттям, визначеним за методологією МОП. Це стосується і масштабів, і структури безробіття. Украй негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення в складі безробітних осіб, які не мають роботи тривалий період.
IV. Вивчення нового матеріалу
Безробіття – це складне, багатопланове явище, яке має безліч форм та виявів.
Безробіття проявляється у двох формах: абсолютній та відносній.
Класифікація форм безробіття
До абсолютного безробіття належать такі види.
1. Фрикційне безробіття
Фрикційне безробіття – пов’язане з переміщенням осіб з однієї роботи на іншу, з однієї місцевості – до іншої. Отже, це своєрідна соціальна суперечність, яку розуміють як проблему пошуку відповідної роботи. Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, адже частина працівників, тимчасово втративши роботу, переходить із низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вищеоплачувану й більш продуктивну. Це означає більш високі доходи для працівників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже, і більш реальний обсяг національного продукту.
Наприклад, нехай упродовж року 6 % працездатних змінили роботу, і кожен із цих людей шукав нове місце приблизно місяць. Тоді втрати зайнятості за рахунок фрикційного безробіття становлять:
Оскільки фрикційне безробіття – це результат добровільного й тимчасового скорочення пропозиції, то в його моделі мають бути відбиватися зміни в пропозиції праці.
На графіку показано скорочення пропозиції праці й відповідне скорочення зайнятості.
Стрілки вказують зміщення пропозиції та її повернення в попередній стан.
2. Структурне безробіття
Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, а отже, й у структурі попиту на робочу силу. Унаслідок цих змін попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. Інакше кажучи, структура робочих місць і професійна структура працівників не збігаються. Виникає категорія працівників, у яких навички та практичний досвід застарівають і стають нікому не потрібними, а отже, їх неможливо продати. Саме цим структурне безробіття відрізняється від фрикційного, за якого безробітні володіють навичками, які вони можуть продати. “Структурні” ж безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання і навіть зміни місця проживання. Фрикційне безробіття є короткочасним, а структурне – тривалим, тому й уважається більш важким.
Розглянемо явище структурного безробіття на умовному прикладі, що дасть можливість побудувати графічну модель.
Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських послуг. Певного року, коли попит і пропозиція врівноважилися, на ринку були представлені вісім учителів фізики і два – економіки. Наступного року структура попиту змінилася: ринок вимагав чотирьох викладачів фізики і шістьох – економіки.
На перший погляд, сукупний попит має залишатися незмінним, адже 8 + 2 = 4 + 6. Але насправді попит зменшується і виникає безробіття, тому що вчителі фізики не можуть миттєво перетворитися на вчителів економіки. Отже, наступного року роботу матимуть лише чотири вчителі фізики і ті самі два вчителі економіки.
Ринок послуг учителів фізики
Ринок послуг учителів економіки
3. Циклічне безробіття
Циклічне безробіття, що виявляється в умовах спаду як фаза економічного циклу. Під час цієї фази багато які з підприємств припиняють свою роботу, а штат працівників скорочується. Особливістю такого безробіття є те, що воно зазнає циклічного розвитку: через певні проміжки часу спади замінюються піднесенням.
Відносне безробіття має такі форми.
1. Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням, оскільки він не задоволений рівнем оплати праці, умовами роботи, психологічним кліматом у колективі.
Добровільне безробіття
Недобровільне безробіття
На відміну від добровільного, недобровільне безробіття виникає за умов жорсткості заробітної плати. На рисунку недобровільне безробіття показане відрізком ВС. Воно виникає тому, що ставка заробітної плати, зупинившись у точці В, є привабливою для великої групи робочої сили, яка хотіла б працювати за такого її рівня, але не може зробити цього через відсутність робочих місць.
2. Вимушене безробіття виникає тоді, коли працівник не бажає звільнятись, а адміністрація проводить скорочення персоналу.
3. Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії та перепрофілюванням підприємств військово-промислового комплексу на виробництво цивільної продукції.
4. Технологічне безробіття пов’язане з переходом до нової техніки й технологій, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили й найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікацій.
5. Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, що мають сезонний характер і в яких упродовж року відбуваються різні коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво).
6. Інституційне безробіття зумовлене правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути спричинене, наприклад, уведенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).
7. Застійне безробіття є особливо небезпечним, якщо довго триває. За результатами досліджень американських соціологів, після річної вимушеної перерви в роботі людина практично не може адаптуватися до нормальної трудової діяльності, навіть якщо їй удається знайти робоче місце. Відповідно, міжнародна статистика звертає увагу на загальний рівень безробіття терміном понад 12 місяців, так зване тривале застійне безробіття.
Повна зайнятість – це стан економіки, за якого кількість вакансій відповідає кількості безробітних або перевищує його, тобто такий стан, за якого немає незайнятих, які бажають працювати. Однак повна зайнятість не означає 100%-ву зайнятості усіх працездатних або навіть усіх, хто хоче працювати. У разі повної зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі структурного та фрикційного безробіття, тобто роботи не мають люди, які перебувають у стані її пошуку або ж чия кваліфікація не відповідає вимогам ринку праці внаслідок структурних змін в економіці, незважаючи на те що попит на інші професії існує. Такий рівень повної зайнятості називається природним безробіттям. За ринкової економіки це не рівень залучення працездатного населення до суспільного виробництва, а принцип, що відбиває право всіх громадян на працю й освіту, підкріплене зобов’язанням держави перед своїми громадянами забезпечувати всіх охочих працею. Існують різні концепції щодо визначення природного рівня безробіття в кількісному аспекті.
¦ Перша концепція: природний рівень безробіття – це така його величина, за якої заробітна плата та інфляція або є стійкими, або перебувають на припустимому рівні.
¦ Друга концепція: природний рівень безробіття – це така його величина, за якої кількість незайнятих робочих місць дорівнює кількості безробітних.
¦ Третя концепція: природний рівень безробіття – це такий рівень безробіття, за якого будь-яке підвищення попиту на працю не спричиняє скорочення чисельності безробітних. Тобто це рівень безробіття, за якого воно переважно є добровільним. На нашу думку, ця концепція найбільш реалістична та прийнятна.
Природна норма безробіття відбиває економічну доцільність використання трудових ресурсів, фіксуючи раціональність навантаження виробничих потужностей. На сучасному етапі економічного розвитку цей показник має тенденцію до зростання. Однією з причин підвищення природної норми безробіття є зміни демографічного складу сукупної робочої сили. Такі інституціональні зміни (тобто зміни в законах та звичаях суспільства), як розширення програм компенсації з безробіття, підвищення розмірів і видів фінансової допомоги, сприяють підвищенню фрикційного, а отже, і загального рівня безробіття.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
1. Економічний диктант
1) Природна норма безробіття може збільшуватись унаслідок структурних змін у національній економіці. (Так)
2) Попит на працю є похідним від попиту на товари і послуги. (Так)
3) Якщо фактичний ВВП дорівнює природному, то в економіці відсутнє безробіття. (Ні)
4) Природна норма безробіття завжди постійна. (Ні)
5) Зростання якого виду безробіття спричиняє недостатній сукупний попит? (Циклічного)
6) Фрикційне безробіття з’являється, коли… (потрібен час на пошук нової роботи).
7) У національній економіці зайняті – це різниця між робочою силою та безробітними. (Так)
8) Рівень безробіття за повної зайнятості не враховує… (лише структурного та фрикційного безробіття).
>> Розв’яжіть задачи
Задача 1
Природний рівень безробіття в економіці гіпотетичної країни Нормандії оцінюється в 5 %, а загальний дорівнює 9 %. Використовуючи ці дані, визначте:
¦ величину відносного відставання фактичного ВНП Нормандії від потенційного за умови, що коефіцієнт чутливості ВНП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2;
¦ втрати ВНП Нормандії від циклічного безробіття, якщо фактичний обсяг виробництва цього року дорівнює 400 млрд. нормандів.
Розв’язання
1) За законом Оукена, ураховується лише вплив циклічного безробіття на відносне відставання фактичного ВНП від потенційного. Рівень циклічного безробіття становить 4 % (9 % загального безробіття – 5 % природного). Коефіцієнт чутливості ВНП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2. Це означає, що кожен відсоток циклічного (надлишкового) безробіття призводить до втрати 2 % потенційного ВНП. Отже, відносне відставання фактичного ВНП від потенційного становить 8 % (4% – 2).
2) Втрати ВНП від циклічного безробіття становлять 32 млрд. норландів (8 % від 400 млрд.).
Завдання 2
Кількість населення країни становить 50 млн. осіб. Частка робочої сили в населенні дорівнює 60 %. Один зайнятий створює за рік продукції на 20 тис. грн. Фактичний ВВП країни становить 564 млрд. грн. Природна норма безробіття – 5 %. Визначте рівень безробіття і ВВП-розрив.
Розв’язання
Робоча сила країни становить 30 млн. осіб:
50 млн. • 0,6 = 30 млн. осіб;
Кількість зайнятих:
564 млрд./ 20 тис. = 28,2 млн. осіб
Кількість безробітних:
30 – 28,2 = 1,8 млн. осіб;
Рівень безробіття:
1,8/30 • 100 % = 6 %;
Природний ВВП:
(30 млн. осіб • 0,95) • 20 тис грн. = 570 млрд. Грн.;
ВВП-розрив: 570 – 564 = 6 млрд. грн.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2 . Визначити та проаналізувати сучасний рівень безробіття в різних країнах світу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...