Види небесних тіл – Небесні тіла
Природознавство
Всесвіт як середовище життя людини
Небесні тіла
Види небесних тіл
Планети – це великі небесні несвітні тіла.
Усі планети земної групи Мають порівняно невеликі розміри, значну густину та складаються в основному з твердих речовин.
Планети-гіганти Мають великі розміри, малу густину та складаються переважно з газів. Маса планет-гігантів складає 98 % від сумарної маси планет Сонячної системи.
Стосовно Сонця планети розташовуються в такому порядку: Меркурій, Венера,
Ці планети названо на честь римських богів: Меркурій – бог торгівлі; Венера – богиня кохання й краси; Марс – бог війни; Юпітер – бог-громовержець; Сатурн – бог землі й родючості; Уран – бог неба; Нептун – бог моря й судноплавства; Плутон – бог підземного царства мертвих.
На Меркурії температура вдень підвищується до 420 °С, а вночі падає до –180 °С. На Венері і вдень і вночі стоїть жара (до 500 °С), її атмосфера майже повністю складається з вуглекислого газу. Земля ж розташовується на такій відстані від Сонця, що більша частина води перебуває в рідкому
На Марсі температурний режим подібний до земного, але в атмосфері переважає вуглекислий газ. За низьких температур узимку вуглекислий газ перетворюється на суху кригу.
Юпітер у 13 разів більший і в 318 разів важчий від Землі. Його атмосфера густа, непрозора й виглядає як смуги різних кольорів. Під атмосферою є океан із розріджених газів.
Зорі – розпечені небесні тіла, що випромінюють світло. Вони настільки віддалені від Землі, що ми бачимо їх яскравими цятками. Неозброєним оком на зоряному небі можна налічити близько 3000 зір, за допомогою підзорної труби – у десять разів більше.
Сузір’я – групи розташованих поряд зір. Давні астрономи подумки сполучали зорі лініями й одержували певні фігури. На небі Північної півкулі давні греки виділили 12 зодіакальних сузір’їв: Козоріг, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон і Стрілець. Давні люди вважали, що кожний земний місяць певним чином пов’язаний з одним із сузір’їв.
Комети – небесні тіла зі світними хвостами, що із часом змінюють своє положення на небі й напрям руху.
Тіло комети складається з твердого ядра, заморожених газів із твердим пилом, розміром від одного до десяти кілометрів. При наближенні до Сонця гази комети починають випаровуватися. Так у комет виростає світний газовий хвіст. Найвідомішою є комета Галлея (її відкрив у XVII ст. англійський астроном Галлей), що з’являється біля Землі із приблизним інтервалом у 76 років. Востаннє вона наблизилася до Землі в 1986 р.
Метеори – це тверді рештки космічних тіл, що з величезною швидкістю падають крізь атмосферу Землі. При цьому вони згоряють, залишаючи яскраве світло.
Боліди – яскраві гігантські метеори масою від 100 г до кількох тонн. Їхній швидкий політ супроводжується гучним шумом, розсипанням іскор, запахом гару.
Метеорити – обгорілі кам’яні або залізні тіла, що впали на Землю з міжпланетного простору, не зруйнувавшись в атмосфері.
Астероїди – це планети-“крихітки” від 0,7 до 1 км в діаметрі.
Визначення сторін горизонту за допомогою зір
За сузір’ям Великої Ведмедиці легко знаходити Полярну зірку. Якщо стати до Полярної зірки обличчям, то спереду буде північ, позаду – південь, праворуч – схід, ліворуч – захід.
ЗІВЕРТ »