Військово-промисловий комплекс (ВПК)

Related posts:

1. Військово-промисловий комплекс Військово-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства і державних інституцій, що забезпечують підтримання обороноздатності країни і, в разі необхідності, здійснюють захист суверенних прав народу від посягань зовнішньої агресії. В. – п. к. функціонує за рахунок доходів державного бюджету. З економічної точки зору витрати на В.- п. к. є чистими витратами суспільства, які негативно впливають на […]...
2. Бюджет військовий Бюджет військовий – частина державного бюджету, яка спрямовується на військові потреби. У 1938 такий бюджет у США становив 1 млрд. дол., у 2005 – близько 450 млрд. дол., але наприкінці 90-х XX ст. був скорочений до 280 млрд. дол. Нині члени НАТО спрямовують на військові цілі до 3% ВВП, в Україні 2003 – 5,3 млрд. […]...
3. Аграрно-промисловий комплекс (АПК) Аграрно-промисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доставкою до споживача сільськогосподарської продукції. АПК об’єднує такі основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівлю, переробку, зберігання, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. До першої сфери АПК входять галузі і підприємства, […]...
4. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
5. Військово зобов’язаний Військово зобов’язаний – громадянин України, який визнаний відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” придатним до військової служби і перебуває в запасі. Кожний В. має відповідне військове звання....
6. Промисловий капітал Промисловий капітал – капітал, який функціонує у сфері виробництва (матеріального й нематеріального) і перебуває водночас на всіх трьох стадіях кругообороту у відповідних функціональних формах (грошовій, продуктивній, торговій). Ці форми поступово відгалужуються від П. к. і розвиваються за притаманними їм законами, а П. к. ототожнюється з продуктивним. Повний цикл руху цих функціональних форм капіталу становить кругооборот […]...
7. Паливно-енергетичний комплекс України Паливно-енергетичний комплекс України – група споріднених і взаємопов’язаних базових галузей країни, які виробляють енергоносії і доводять їх до споживачів. До складу П.-е. к. У. входять паливна (в т. ч. кам’яно – та буровугільна, нафто – і газовидобувна, торф’яна та нафтопереробна) та енергетична промисловість (теплові електростанції, гідроелектростанції, АЕС, гідравлічні станції та електромережне господарство). У нафто – […]...
8. Нагромадження основного капіталу валове Нагромадження основного капіталу валове – вкладення коштів в основний капітал з метою розширення обсягів виробництва та привласнення вищих прибутків. Н. о. к. в. здійснюється через придбання (купівлю, бартерні операції, виробництво для власного користування, капітальний ремонт та ін.), за винятком вибуття; здійснення витрат на поліпшення невиробничих матеріальних активів (у сільському господарстві – витрати на поліпшення якості […]...
9. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
10. Промисловий переворот Промисловий переворот – швидкий перехід від технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці, до способу виробництва, заснованого на машинній праці. Вперше стався наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Основою такого переходу став розвиток капіталістичної мануфактури. П. п. розпочався з винайдення робочої машини для текстильної промисловості, зумовленого значним розширенням попиту на тканини. Водночас поява […]...
11. Фінанси державні Фінанси державні – система відносин економічної власності між державою (її різними ланками), з одного боку, та суб’єктами господарювання, домогосподарствами – з іншого, з приводу привласнення і використання централізованих фінансових ресурсів для виконання соціально-економічних функцій. Ці відносини здійснюються передусім у сфері розподілу (в т. ч. перерозподілу) і частково – у сфері обміну (у разі реалізації державного […]...
12. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
13. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
14. Державні видатки Державні видатки – грошова форма видатків держави, спрямованих на виконання нею своїх функцій і відносини економічної власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу, використання і споживання частини національного доходу. Д. в. виникають з появою держави і виконанням нею різноманітних функцій (див. Бюджет державний). Структура Д. в. визначається роллю та значущістю […]...
15. Основні фонди Основні фонди – техніко – економічна форма засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів, але не розкривають своєї соціально-економічної сутності (див. Основний капітал). На початок 1992 загальний обсяг О. ф. у сфері матеріального виробництва в Україні становив […]...
16. Федеральний бюджет Федеральний бюджет – бюджет центрального уряду в державах із федеративною формою державного устрою. Бюджетна система федеральної держави складається з трьох ланок: 1) Ф.6.; 2) бюджети членів федерації (у США – штатів, у ФРН – земель, у Швейцарії – кантонів тощо); 3) бюджети місцевих органів влади. Дві останні ланки бюджетної системи є формально незалежними і не […]...
17. Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім втіленої в них додаткової вартості. Категорію “К. п.” вперше обгрунтував К. Маркс. Оскільки складовими економічних відносин є техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності, то розвиток […]...
18. Нееквівалентний обмін Нееквівалентний обмін – обмін товарів, за якого ціни на них відхиляються від ринкової вартості і не забезпечують реалізації втіленої у них суспільно необхідної праці та корисності. Основний фактор Н. о. – встановлення монопольно високих цін і отримання монопольного надприбутку, що дає змогу перерозподіляти створену в суспільстві вартість на користь монополістів за рахунок інших виробників і […]...
19. Ліцензійна торгівля Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, яка здійснюється шляхом передання ліцензіарами іншим особам (ліцензіатам) права використання винаходів, технологічного досвіду, комерційних знань, товарних знаків, “ноу-хау” та ін. Кожний третій товар, що продається на ринках розвинених країн, виготовлений за міжнародними ліцензійними угодами. Ліцензіар продає ліцензію у тому разі, коли експорт продукції економічно невигідний або потребує […]...
20. Калькуляція собівартості Калькуляція собівартості – обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. До основних калькуляційних витрат належать: куплені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; паливо та електроенергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих працівників; додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; […]...
21. Інвестиції валові й чисті Інвестиції валові й чисті (від лат. investio – одягаю) – витрати на виробництво всіх інвестиційних товарів, що використовуються на заміщення зношених машин, устаткування, споруд, й будь-які інші чисті інвестиції, спрямовані на приріст виробничих фондів. Таким чином, до І. в. входить вся сума витрат, спрямованих на заміщення зношених виробничих фондів і приріст інвестицій у поточному році. […]...
22. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
23. Паливно-енергетичний комплекс Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 8. ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА § 41. Паливно-енергетичний комплекс Сукупність усіх видів енергетичних ресурсів і підприємств з їхнього видобутку, виробництва, транспортування, перетворення й використання з метою забезпечення споживачів різними видами енергії утворює паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). Підсистемами ПЕК є електроенергетика, газо-, нафто-, вуглеспоживання, ядерна енергетика (мал. 81). Від розвитку […]...
24. Маркетинг промисловий Маркетинг промисловий – процес взаємодії підприємств з організаціями-споживачами, які закуповують товари промислового призначення з метою наступного виробництва, використання для власних цілей чи перепродажу іншим споживачам. Організаціями-споживачами є інші промислові підприємства, підприємства гуртової та роздрібної торгівлі, державні установи тощо. На ринку організацій-споживачів менше покупців, менше реалізується угод і висока вартість однієї угоди, ринок географічно сконцентрований, низька […]...
25. Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах світу становила наприкінці 90-х від 15 до 20%. Сукупні заощадження у Західній Німеччині 1990 становили 1,9 трлн дол. Найнижчою Н. з. н. була у США, що пояснюється тривалим економічним піднесенням, […]...
26. Цехові витрати Цехові витрати – непрямі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість продукції (включаються в неї опосередковано). До таких витрат належать: заробітна плата штату управління цеху, амортизаційні відрахування, витрати на утримання і поточний ремонт будівель, споруд, на проведення дослідів, на заходи з охорони праці та ін. їх опосередковане включення в собівартість здійснюється шляхом розподілу […]...
27. Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
28. Дохід підприємства Дохід підприємства – грошові кошти, які отримують підприємства після виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт за вирахуванням зроблених при цьому витрат. Для підприємств будь-якої форми власності дохід завжди є різницею між валовим виторгом (“сумою продажу” – сумою грошей, отриманих підприємством від реалізації продукції) і вартістю спожитих засобів виробництва (амортизація, сировина, допоміжні матеріали, енергоносії тощо) та […]...
29. Страхова медицина Страхова медицина – форма соціального страхування, яка передбачає покриття витрат громадян на отримання медичних послуг за рахунок спеціальних страхових фондів, створених у добровільному або обов’язковому порядку. Джерелом таких витрат є кошти державного бюджету, внески найманих працівників і підприємців, а у кінцевому підсумку – праця найманих працівників. Так, у Швеції використовуються всі три джерела фінансування С. […]...
30. Євробюджет Євробюджет – централізований міждержавний фонд грошових засобів країн – членів ЄС та сукупність відносин економічної власності з приводу їх формування і використання. Функціонує з 1958. На нього припадає майже 80% ресурсів усіх міждержавних фондів країн ЄС, а саме: ресурси Європейського інвестиційного банку; бюджети Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС); Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). […]...
31. Невиробничі витрати підприємств Невиробничі витрати підприємств – витрати, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва. До них належать основні Н. в. п. – витрати на утримання та експлуатацію житлових будинків та основних фондів невиробничого призначення (заводські будинки відпочинку, дитячі дошкільні заклади, медпункти тощо) на збереження запасів товарів, відшкодування частини управлінських витрат. На балансі підприємств можуть також перебувати витрати […]...
32. Оцінка фінансової стійкості банку Оцінка фінансової стійкості банку – метод визначення фінансової стійкості банку залежно від витрат банку (умовно-змінних та умовно-постійних) з урахуванням обсягів його діяльності. До умовно-змінних витрат належать відсоткові, комісійні та інші банківські і не банківські операційні витрати; до умовно-постійних – витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів, адміністративно-управлінські витрати, амортизаційні відрахування та ін. Різниця між […]...
33. Вартість робочого місця Вартість робочого місця – сукупність витрат у грошовій формі на робочу силу, засоби і предмети праці. Найдорожчим елементом В. р. м. за сучасних умов є витрати на підготовку висококваліфікованої робочої сили. Вартість створюваної складної робочої сили у США наприкінці 80-х XX ст. в середньому перевищувала 400 тис. дол. (див. Вартість робочої сили). До В. р. […]...
34. Трансакційні витрати Трансакційні витрати – витрати, пов’язані з купівлею товарів і послуг (їх відчуженням-привласненням) і переданням прав власності. Найвичерпнішу класифікацію елементів Т. в. уклав американський економіст Д. Норт 1993 (а вперше цю категорію обгрунтував Р. Коуз 1937): 1) витрати на пошук інформації (про ціни, контрагентів, можливі зміни цін у майбутньому); 2) витрати, пов’язані з переговорами щодо умов […]...
35. Страховика витрати Страховика витрати – витрати, пов’язані з діяльністю страховика з виконання страхових операцій, з одного боку, і виконання ним ролі інвестора, з іншого. Перший вид витрат формує собівартість страхових послуг (операції, які становлять в середньому бл. 70-75% їх загального обсягу). Своєю чергою, серед них виділяють виплати страхових сум і страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування; […]...
36. Комплекс інвестиційний Комплекс інвестиційний – комплекс галузей народного господарства, які забезпечують його потреби передусім в основних фондах та споріднених з ними галузях (наприклад, промисловість будівельних матеріалів). До складу К. і. входять інвестори; компанії; підрядні будівельні і проектні підприємства та архітектурні організації; промисловість будівельних матеріалів; частина споріднених галузей, що постачають предмети праці для інвестиційного комплексу; машинобудівні підприємства; ринкова […]...
37. Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
38. КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ПІДРОСТИ ДОДАТКИ ДОДАТОК 2 КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ПІДРОСТИ 1. Вправи з розминки, що зміцнюють поставу: махи та обертання руками і ногами в суглобах, ривки руками вгору назад, у боки назад, нахили вперед (спина пряма). 2. Енергійна ходьба з розмашистими рухами рук. 3. Біг дрібними кроками з одночасним обертанням впе­ред зігнутими руками (кулаки притиснуті […]...
39. Виробничо-територіальний комплекс Виробничо-територіальний комплекс (ВТК) – форма просторової організації продуктивних сил суспільства, що виражає сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених галузей матеріального виробництва на конкретній території. За ступенем охоплення території ВТК поділяють на глобальні (народногосподарський комплекс держави), регіональні (територіально-господарський комплекс певного регіону) і локальні (економічний вузол). Своєрідними блоками ВТК є територіальні галузеві й міжгалузеві комплекси. Кожний із видів ВТК […]...
40. Принцип організації НДДКР в монополіях Принцип організації НДДКР в монополіях – основний принцип організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок у компаніях монополістичного типу, згідно з яким у головній науковій лабораторії ведуться дослідження середньо – і довготермінового характеру, віддача від яких очікується через 3-7 років, а невеликі дослідні групи в таких компаніях (їх відділеннях) виконують короткотермінові проекти, розраховані на 1-2 роки і […]...