ВІОЛЕНТИ

Related posts:

1. ЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії трофічними рівнями й каналами; використання енергії організмами для продукування біомаси й підтримання життєдіяльності....
2. ЛАВИНА СНІГОВА Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) Л. с. Падіння Л. с. супроводжується утворенням передлавинної пов. хвилі, яка має найбільшу руйнівну дію....
3. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
4. ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, але викликають зміни у функціонуванні прир. (у т. ч. живих) систем. Відіграють значну, але ще недостатньо з’ясовану роль у процесах життєдіяльності. Взаємодія ел.-магн. полів інтенсивно вивчається....
5. ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю в умовах конкретного місця помешкання (біотопу)-, при цьому простір заповнюється з найбільшою повнотою. З П. М. випливає, що при культивуванні біол. […]...
6. ЕКОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕКОКЛІМАТ – комплекс потрібних для норм, життєдіяльності організму фіз.-хім. умов довкілля (т-ра, наявність кисню, води тощо)....
7. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
8. СКЛАД ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію....
9. ЖИВА РЕЧОВИНА Екологія – охорона природи ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність живих організмів біосфери, чисельно виражена елементарним хім. складом, масою та енергією. Поняття Ж. р. введене В. І. Вернадським. Див. також Біострома....
10. ВОДИ СТІЧНІ Екологія – охорона природи ВОДИ СТІЧНІ – 1) води, які перебували у виробничо-побутовому або с.-г. використанні, а також ті, що пройшли крізь забруднену територію (пром., с.-г., комунально-побутові стічні води); 2) води, що відводяться після використання у побутовій і виробничій діяльності людини. І ті, й ін. – одне з великих джерел забруднення довкілля....
11. ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах....
12. РЕОФІТИ Екологія – охорона природи РЕОФІТИ – рослини швидкоплинних річок або прибійної смуги морів. Часто Р. мають стрічкоподібну форму або вигляд міцно прикріплених до дна кущів. Екол. значення Р. полягає у створенні сприятливих умов для життєдіяльності водяних мешканців....
13. РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК – сукупність заходів і робіт з упорядкування русел річок для підтримання необхідного рівня води біля водозабірних споруд і створення умов, сприятливих для життєдіяльності водяних рослин і тварин, пароплавства, лісосплаву тощо....
14. РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ – циклічні коливання життєдіяльності організмів, пов’язані з циклічними ритмами в зовнішньому середовищі. Розрізняють добову ритміку, зумовлену зміною дня і ночі, річну ритміку, пов’язану з циклами сонячної активності....
15. АЕРОБИ Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за участю атм. кисню....
16. ДОЩ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи ДОЩ ДЕТРИТУ, “дощ трупів”- дрібні орг. частинки, що осідають з автотрофного ярусу моря і легко розкладаються, або утворені внаслідок відмирання організмів та за рахунок їхніх метаболітів. Так гетеротрофний ярус забезпечується поживними речовинами та енергією....
17. ХІОНОФІТИ Екологія – охорона природи ХІОНОФІТИ – деякі види водоростей, які розвиваються на ущільненому багаторічному снігу або льодових високогір’ях....
18. ГІДРОЕНЕРГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЕНЕРГІЯ – відновлювальна мех. енергія водного потоку. Г. за допомогою гідравлічних турбін на гідроелектростанціях (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) перетворюється на ел. енергію. Використання Г. дає змогу уникнути викидів небезпечних речовин, які у великих кількостях скупчуються на теплових електростанціях. Однак спорудження великих гідровузлів, і особливо водосховищу часто спричинює руйнування територій з […]...
19. ІНВАЗІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЗІЯ – 1) зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами; 2) вторгнення на певну територію не характерного для неї виду живого; 3) вкорінення в угруповання нових для нього видів....
20. ФРАТРІЯ Екологія – охорона природи ФРАТРІЯ – об’єднання близьких за походженням, але, можливо, фізіономічно різних класів рослинних формацій (ліс., чагарникові, трав’яні); Ф. звичайно займає цілісну територію, але може мати і розірваний ареал....
21. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
22. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
23. АРИДНІСТЬ Екологія – охорона природи АРИДНІСТЬ – сухість клімату, що спричинює недостачу вологи для забезпечення життєдіяльності організмів....
24. САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ – ліквідація забруднень абіотичними чинниками середовища і в ході життєдіяльності організмів....
25. ОРНІТОФАУНА Екологія – охорона природи ОРНІТОФАУНА – сукупність птахів, які населяють або населяли певну територію чи трапляються там у певний інтервал часу. В межах О. розрізняють види птахів, які гніздуються, осідлих, прольотних, зимуючих....
26. ТЕПЛОВІДДАЧА Екологія – охорона природи ТЕПЛОВІДДАЧА – виділення теплоти в навколишнє середовище організмами в процесі їхньої життєдіяльності....
27. УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ – сукупність видів, об’єднаних між собою певними взаємообов’язками, певною територією проживання і впливом комплексу умов існування. Можуть розглядатись окремо рослинні У., або фітоценози, і У. тварин, або зооценози....
28. ПАРК МІСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МІСЬКИЙ – посаджене або окультурене насадження в міській зоні, що займає досить велику територію (відмінність від скверу та бульвару) і використовується для відпочинку мешканців міста. Часто П. м. має самостійний орган адмін. управління....
29. СЕРІЯ Екологія – охорона природи СЕРІЯ – сукупність рослинних угруповань, що змінюють одне одного в часі та послідовно розвиваються на даній ділянці в напрямку до клімаксу....
30. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....