Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ВІТРАЖ
ВІТРАЖ
Культурологічний словник
ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або суцільне засклення фасаду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Фреска і вітраж у культових спорудах Розділ VI. Історичний жанр та його різновиди Тема 30. Фреска і вітраж у культових спорудах В архітектурних культових спорудах використовуються такі види монументального мистецтва, як фреска і вітраж. У них представлені релігійні сюжети й образи. – Роздивіться фрески на релігійні сюжети. Фреска – це живопис водяними фарбами по вологій або сухій штукатурці; художня техніка. Вітраж […]...
- СИНДРОМ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ” – подразнення слизових оболонок, підвищена втомлюваність, порушення травлення, безсоння, пов’язані із забрудненням повітря всередині житлових, виробничих та громадських приміщень....
- АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...
- МОНАСТИР Культурологічний словник МОНАСТИР (від грец. monasterion – місце, житло усамітнених) – громада ченців, які об’єдналися на основі тотожних релігійних поглядів, ідеалів для спільного проживання за особливими правилами, зафіксованими у монастирських статутах. М. називають також певним чином організований комплекс культових, житлових та господарських приміщень, обнесений огорожею чи стіною. М. існують у православних, католицьких, греко – католицьких, […]...
- АРКА Культурологічний словник АРКА (від лат. arcus – дуга, склепіння) – криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами – стовпами, колонами, пілонами....
- АНСАМБЛЬ Культурологічний словник АНСАМБЛЬ (франц. ensemble – разом) – в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва, А.: цілісність просторової композиції, пропорційність співвідношень частин і цілого, силует, пластика, колір. А. може створюватись водночас (за єдиним задумом і в одному стилі) або протягом тривалого часу (шляхом доповнення початкової композиції)....
- АБРИС Культурологічний словник АБРИС (нім. Abrifi – план, креслення) – контурний малюнок або креслення, зроблені від руки методом окомірної зйомки, безмасштабне креслення. В архітектурній практиці застосовують під час обмірних робіт як спосіб фіксації фасадів, планів, розрізів і деталей споруд. Поняттю А. відповідає термін “крокі”, більш поширений в архітектурній практиці в наш час. У літографії А. – […]...
- ВИПАЛЮВАННЯ Культурологічний словник ВИПАЛЮВАННЯ – техніка декорування виробів з дерева, рогу і шкіри; при цьому візерунок наносять на поверхню виробу розжареним металевим штампом або писаком....
- ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
- Поліпшення житлових умов Поліпшення житлових умов – створення сприятливіших житлових умов. Здійснюється на підставі закону. Такими, що потребують П. ж. у., визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижче рівня, встановленого виконкомом обласної, міської Ради народних депутатів; ті, що проживають у приміщеннях, які не відповідають встановленим санітарним і технічним вимогам; які проживають за договором піднайму житлового приміщення у будинках державного […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
- БАРБОТИН Культурологічний словник БАРБОТИН (франц. barbotine) – техніка декорування керамічного посуду: нанесення ангобом на стінки посудини легкого рельєфу, в рисах якого відбивається плавкість, краплеподібність фарби....
- МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М. віддавали архітектурі як основі синтезу мистецтв. Найяскравіше М. відбився в архітектурі приватних будинків-особняків, у зведенні ділових, промислових і торгових споруд, вокзалів, прибуткових будинків. Принципово новим в архітектурі М. була відмова […]...
- КАНЕЛЮРИ Культурологічний словник КАНЕЛЮРИ (від франц. cannelure – паз, жолобок) – 1) У трипільській кераміці (див. Трипільська культура) жолоби орнаменту, заповнені іншим кольором глини. 2) В архітектурі – вертикальні жолобки на пілястрі....
- ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ Культурологічний словник ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ (від лат. ordo – ряд, порядок) – порядок співвідношення несучих та несених частин будівлі. В архітектурі Стародавньої Греції склалися ордери: дорійський, іонійський, коринфський....
- АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ Культурологічний словник АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин А. о. склалися в архітектурі Стародавньої Греції (VI-IV ст. до н. е.) Основні різновиди А. о. […]...
- АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
- БАЗИЛІКА Культурологічний словник БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні […]...
- НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
- АРМАТУРА Культурологічний словник АРМАТУРА (лат. armatura – озброєння, спорядження) – 1) У будівництві – складова частина залізобетонних конструкцій. 2) В архітектурі класицизму – елементи скульптурного декору (зображення зброї, військового спорядження, прапорів тощо) на фасадах будинків, п’єдесталах монументів....
- ЗІККУРАТ Культурологічний словник ЗІККУРАТ – в архітектурі Месопотамії ступінчаста вежа з храмом на вершині. Найвідоміший зіккурат – Етеменанкі у Вавилоні з храмом бога Мардука на вершині, мав висоту близько 90 м....
- КАРІАТИДА Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї. Поширення набули в античній архітектурі та європейському будівництві XVII-XIX ст....
- ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
- ДЕКОРАТОР Культурологічний словник ДЕКОРАТОР (франц. Decorateur, від лат. decoro – прикрашаю) – Театральний художник, який малює і виготовляє декорації. Спеціаліст з оформлення, оздоблення будівель, приміщень....
- ГРАФІТІ Культурологічний словник ГРАФІТІ – написи та малюнки, виконані в давнину майстрами-будівельниками або відвідувачами на стінах архітектурних споруд, а також на різних предметах....
- НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ – середня кількість відходів, утворюваних на встановлену розрахункову одиницю (одна особа для житлових приміщень, 1 м2 площі для магазинів, ринків тощо за певний період часу – рік, добу). Н. н. в. визначається в одиницях маси або об’єму. Див. також Навантаження техногенне....
- Дерев’яна та мурована архітектура РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ. ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XIX століття – суперечлива доба в історії культури України. Умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на східних, так і на західних українських землях були досить складними. Проте історичне минуле України, чарівна природа, життя і побут народу, його культура, фольклор надихали багатьох великих митців […]...
- АТРІЙ Культурологічний словник АТРІЙ (лат. atrium) – закритий внутрішній двір у середній частині давньоіталійського й давньоримського житла, куди виходила решта приміщень. У центрі А. був басейн (імплювій), над яким залишався отвір (комплювій) для стікання дощової води....
- Цільові позики Цільові позики – позики, кошти яких спрямовуються на обумовлені конкретні цілі. Для забезпечення Ц. п. випускають цінні папери, переважно облігації, кошти від розміщення яких використовують на додаткове фінансування окремих галузей. У розвинених країнах Ц. п. переважно випускають місцеві органи управління для мобілізації фінансових ресурсів на будівництво доріг, мостів, громадських споруд і споруд з охорони навколишнього […]...
- ВІАДУК Культурологічний словник ВІАДУК (франц. viaduc, від лат. via – шлях і duco – веду) – міст через глибокий яр, балку, ущелину тощо, великої довжини, багатопрогінний, на високих опорах, переважно аркової, рідше балкової конструкції....
- ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
- БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ Культурологічний словник БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ – книги, які містять правило та опис порядку богослужінь, а також тексти для них. У православ’ї для треб (хрещення, вінчання, похоронної відправи тощо) використовується “Требник”, для проведення літургії та інших церковних служб використовується “Служебник”, “Часослов”, “Чиновник”, “Триодь” та інші Б. к....
- ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ Екологія – охорона природи ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ – заг. потужність очисних споруд в Україні станом на 01.01.97 становила 8281 млн м3, у т. ч. потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидались у поверхневі водні об’єкти, – 7836 млн м3. Порівняно з 1995 р. потужність очисних споруд зменшилась на 138 млн м3 (на […]...
- Класифікація освітлення, Освітлення Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини 2.1.5. Освітлення 2.1.5.1. Класифікація освітлення При освітленні виробничих приміщень використовують: – природне освітлення, котре створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу і яке змінюється залежно від географічної широти, пори року, доби, ступеня хмарності та […]...
- Освітлення Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини 2.1.5. Освітлення Вірно спроектоване та раціонально влаштоване освітлення виробничих приміщень справляє позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, підвищує ефективність та безпеку праці, знижує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність. Зір у всій системі органів чуття людини […]...
- НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – ступінь безпосереднього впливу відпочивальників, їхніх транспортних засобів, тимчасових житлових та ін. споруд на прир. територіальні або рекреаційні об’єкти. Н. р. виражають кількістю людей або людино-днів на одиницю площі об’єкта за певний проміжок часу (добу або рік). Розрізняють оптимальне і деструктивне Н. р. Так, для соснових лісів деструктивним навантаженням […]...
- БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера....
- АМБІЦІЯ Культурологічний словник АМБІЦІЯ (від лат. ambio – обходжу, домагаюсь) – надмірне захоплення своїм “я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. У осіб з цими рисами деформоване розуміння свого “я” і образів інших людей. Вони важкі у спілкуванні, колектив їх не приймає. А. як психологічна риса особистості перешкоджає її вихованню в дусі колективізму, розумному поєднанню у неї громадських і […]...
- НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
- ІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ІМПРЕСІОНІЗМ (франц. impressionisme, від impression – враження) – художній напрям у мистецтві й літературі останньої трет. XIX – поч. XX ст. Провідною метою мистецтва І. проголошував витончене відтворення суб’єктивних скороминущих вражень і спостережень, мінливих відчуттів і переживань художника. І. сформувався в пейзажному живописі у Франції (70-80 р. XIX ст.); художники-імпресіоністи збагатили живопис творчими […]...