ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК
ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК – необхідний для максимального використання наявного в природі узятку й запилення сільськогосподарських культур. Кожний бджоляр повинен заздалегідь спланувати В. п. на місця, де ростуть медоноси, знати їхнє розміщення, займану площу, час цвітіння, запас нектару.
Стаціонарна пасіка відрізняється від кочової тим, що вона рідко буває забезпечена добрим медозбором протягом усього бджільницького сезону. Найчастіше пасіки розташовані в тих місцях, де є один-два порівняно короткі узятки, після яких настає тривалий безузятковий
Щоб пасіка була рентабельною й отримувала достатньо товарного меду, її необхідно перевозити до інших квітучих медоносів. Для цього бджоляр вивчає послідовність цвітіння медоносів даної місцевості, а також тієї, на яку збирається В. п. Перевозячи пасіку від одного квітучого масиву до іншого й використовуючи при цьому узяток повністю, хазяїн забезпечує бджолам один сильний безперервний медозбір.
Кочівля пасік, крім того, зберігає організм бджіл від передчасного зношування, тому що значна віддаленість від квітучих медоносів змушує їх, гаючи час і сили, долати великі відстані в пошуках джерела
У добре спланованому бджільницькому господарстві за сезон буде проведено кілька кочівель: до ранньовесняних медоносів, ранньолітніх, літніх, пізньоосінніх.
Для використання узятку із садів підвозять і розташовують пасіки безпосередньо біля них або на їхній території. Побоюватися отруєння бджіл хімікатами не варто, тому що в цей період боротьба зі шкідниками садів уже не проводиться. У міжряддях садів можна висівати фацелію.
Перш ніж вивезти пасіку, бджоляр вибирає місце для її розміщення й вирішує деякі організаційні питання. Він повинен знати приблизний план обробок сільськогосподарських культур отрутохімікатами, з’ясувати епізоотичну обстановку тієї місцевості, куди збирається вивезти бджіл. Такі заходи захистять бджіл від усіляких неприємностей. Бджоляр також повинен попередити керівництво рослинницьких господарств про планований підвіз бджіл до масивів ентомофільних культур.
Вирішивши всі організаційні питання, бджоляр готується до В. п. Він видаляє з вуликів великовагові повномедові стільники й рамки з вощиною, скріплює рамки й забезпечує бджолам добру вентиляцію.
Перевезення п. бджоляр здійснює у вечірній час, після припинення літання бджіл. У прохолодну погоду п. можна перевозити в денний час, але закривши льотки вуликів до вильоту бджіл. При навантаженні на автомашину вулики ставлять льотками назад, по ходу руху. Із собою бджоляр бере лицьову сітку, димар, молоток і цвяхи, щоб, за необхідності, надати бджолосім’ям термінову допомогу.
Після прибуття на місце вулики вивантажують, установлюють їх на кілочки або підставки. Льотки відкривають тільки після того, як бджоли заспокояться.
Бджоляр повинен правильно розмістити вулики, інакше можуть відбутися зльоти, і в період медозбору одні сім’ї підсиляться, інші ослабнуть. Неправильне розміщення пасіки щодо масиву медоносів також може бути причиною сильного нальоту бджіл на чужі вулики. Правильно встановлювати вулики потрібно вздовж масивів медоносів, а не перпендикулярно до них.
Перед обльотом бджіл на новому місці рекомендується на прилітні дошки вуликів класти гілки або похилі дощечки. Це запобіжить значному злітанню бджіл.
Після перевезення пасіки бджоли часто бувають сильно озлоблені, й огляд сімей провести важко. Причиною такого стану бджіл можуть бути різкі удари під час перевезення, яскраве світло, що пробивається крізь дротяну сітку, блукання й нальоти бджіл. Щоб уникнути такого поводження бджіл, вулики розміщають серед кущів і дерев, і бджоли будуть значно спокійнішими.
Бджоляр також повинен чітко дотримуватися правил розміщення пасіки щодо сусідніх пасік. Не можна розміщати пасіки на шляху перельоту інших бджіл. Некоректне встановлення пасік може призвести до зльоту бджіл, сильної бійки між ними й навіть до загибелі деяких сімей.
При дотриманні цих правил бджоли активно працюватимуть на новому масиві медоносів.
Бджоляр повинен заздалегідь підшукувати новий квітучий масив, на якому надалі працюватимуть бджоли.