ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ

Related posts:

1. Екологічне виховання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання 3.3.7 Екологічне виховання Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія грунтів і вирубування лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і […]...
2. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ, енвайронменталіст – фахівець з питань навколишнього середовища (еколог, учений-гігієніст, фахівець з ландшафтної архітектури, працівник служби санітарії і комунальної гігієни тощо). Прихильник бережливого ставлення до навколишнього середовища, учасник Руху за охорону природи (архіт. споруд, істор. пам’ятників та ін.)....
3. Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
4. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
5. СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) Екологія – охорона природи СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) – сприйняття певною особою в процесі виховання в колективі з раннього дитячого віку сусп. норм бережливого ставлення до природи....
6. Прогнозування екологічне Прогнозування екологічне – науково обгрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів […]...
7. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
9. АНШЛАГ ПРИРОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи АНШЛАГ ПРИРОДООХОРОННИЙ – усне або письмове оголошення (останнє часто художньо оформлене), яке закликає до бережливого ставлення до природи або повідомляє про певні обмеження чи заборону деяких видів природокористування....
10. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
11. Контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища Контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища – один із видів управлінської діяльності в цій галузі, спрямований на збирання, вивчення й оцінку інформації про виконання природоохоронних заходів, дотримання вимог екологічного законодавства для вжиття в разі необхідності запобіжних, відновлювальних і каральних заходів. Державний К. у г. о. н. п. с. здійснюють Ради народних депутатів та місцеві […]...
12. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
13. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
14. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
15. ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – ландшафтно-біол. або фіз. “заборона”, пов’язана з фактичним чи передбачуваним, прогнозованим шкідливим впливом певного госп. проекту, заходу на довкілля або технол. процеси в суміжних галузях господарювання....
16. МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. […]...
17. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
18. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
19. ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ – див. Обгрунтування проекту екологічне....
20. КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. К. е. – складова частина світової […]...
21. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
22. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
23. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
24. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
25. ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – відносно функц. взаємозамінність популяцій видів однієї трофічної групи у проведенні потоку енергії в екосистемі. Один з основних механізмів забезпечення екол. надійності. Принцип Д. е. широко застосовують у техн. пристроях для забезпечення їхньої надійності. У разі Д. е. вид, що зник чи знищений, як правило, змінюється на функц. близький […]...
26. Екологічне правопорушення Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок. Е. п. є підставою для застосування до винних у його скоєнні фізичних і юридичних осіб юридичної відповідальності – адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної. Різновидами Е. п. є відповідні адміністративні проступки і кримінальні злочини. Зміст Е. п., що тягне за собою […]...
27. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища – вид діяльності, який полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Мета У. в г. о. н. п. с.- реалізація норм чинного законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення ефективних і комплексних заходів щодо охорони […]...
28. РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
29. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ – жива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього....
30. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ – нежива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього....