Водяна пара. Вологість повітря
ІІ СЕМЕСТР
РОЗДІЛ І ІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 2. Атмосфера
Урок 38. Водяна пара. Вологість повітря
Практична робота № 8 (продовження)
Мета: ввести поняття “вологість повітря”, “хмарність”; навчити учнів розрізняти абсолютну і відносну вологість, розв’язувати задачі на визначення вологості; закріпити поняття “випаровуваність”; познайомити з роботою гігрометра; розвивати вміння учнів візуально визначати хмарність неба, давати характеристику хмарам, передбачати за хмарами зміну погоди;
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, фотографії хмар, таблиці на кожну парту.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Тест
1. Панівними вітрами в Україні є:
А) пасати; б) мусони; в) західні.
2. Мусони – це:
А) постійні вітри; б) сезонні вітри.
3. Літній мусон дме з:
А) моря на суходіл; б) суходолу на море.
4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:
А) барометр; б) гігрометр; в) анемометр.
5. Вітер – це:
А) рух повітря
Б) рух повітря в різних напрямах;
В) рух повітря в горизонтальному напрямі з місць низького тиску до місць високого тиску.
6. Нічний бриз дме з:
А) моря на узбережжя; б) узбережжя на море.
7. Напрям і сила вітру залежать від:
А) розміщення областей високого і низького тиску;
Б) абсолютної висоти місцевості;
В) кута падіння сонячних променів.
8. Великі повітряні вихори зі зниженим тиском у центрі називаються:
А) пасатами; б) циклонами; в) мусонами; г) антициклонами.
9. У Північній півкулі повітря в антициклоні закручується:
А) за годинниковою стрілкою; б) проти годинникової стрілки.
10. Пасати в Північній півкулі мають напрям:
А) з північного заходу на схід;
Б) з півночі на південний захід;
В) з північного сходу на південний захід.
11. Повітряна маса, що переважає в Україні:
А) екваторіальна; б) субекваторіальна; в) тропічна; г) помірна.
12. Сила вітру залежить від:
А) різниці атмосферного тиску; б) пір року; в) рельєфу.
Графічне завдання
Що таке роза вітрів? Побудувати розу вітрів за даними:
Варіант І
Напрямок вітру | Пн | Пн-Сх | Пн-Зах | Пд | Пд-Сх | Пд-Зах | Зах | Сх |
Кількість днів | 3 | 1 | 5 | 4 | 4 | 6 | 6 | 2 |
Варіант ІІ
Напрямок вітру | Пн | Пн-Сх | Пн-Зах | Пд | Пд-Сх | Пд-Зах | Зах | Сх |
Кількість днів | 5 | 4 | 5 | 2 | 2 | 4 | 5 | 3 |
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Щоб намочити класну дошку, необхідно затратити не менше 10 г води. Та мине кілька хвилин – і дошка буде сухою. Куди ж подінеться вода? Вона перетвориться на не видимі оку крапельки пари. І такої не видимої оку пару в земній атмосфері дуже багато. Можна сказати, що ми живемо на дні величезного повітряно – водяного океану. Правда, воду ми не бачимо, вона ніби розчинена в повітрі, як цукор у склянці води. Але під час дощу ми переконуємося в її існуванні.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Вода, що входить до складу атмосфери, знаходиться в ній у трьох агрегатних станах.
Питання. Яких?
Більша частина води (86 %) надходить до атмосфери з поверхні Світового океану, 14 % – за рахунок випаровування із суходолу.
Робота зі словником. Випаровування – це перехід води з рідкого чи твердого стану в газоподібний.
Випаровування залежить передусім від температури повітря і меншою мірою – від вітру.
Робота з підручником. Не видимої оку водяної пари в тропосфері величезна кількість, тому можна говорити про вологість повітря. Вологість повітря визначається кількістю водяної пари в ньому. В 1 м3 повітря може міститися за різних температур неоднакова кількість водяної пари.
Питання. Який висновок можна зробити про кількість водяної пари в повітрі за різних температур?
Якщо повітря містить у собі граничну кількість водяної пари (наприклад, за температури +10 °С – 9 г води), то воно насичене нею. Але якщо повітря формується над сухою поверхнею, то кількість водяної пари в ньому значно менша.
Робота зі словником. Кількість водяної пари в грамах, яка міститься в 1 м3 повітря, називається абсолютною вологістю.
Водяна пара невидима. Побачити її можна тоді, коли крапельки зливаються, утворюються туман, роса, іній, наморозь.
Завдання. Відгадати загадки
1. Сивий кінь на весь світ заліг.
2. На долину, на поділ
Ліг великий сивий віл.
Надійде теля червоне –
Геть того вола прогоне.
3. Сірий, білий, волохатий,
Одягнув дерева й хати,
У долині тихо ліг,
Доїдає сніг. (Туман)
Щоб знати, якою буде погода, необхідно знати відношення кількості вологи, що знаходиться в повітрі, до тієї кількості, яку воно може містити за певної температури. Цей показник називається відносною вологістю.
Робота зі словником. Відносна вологість – це відношення (%) кількості вологи, що є в повітрі, до тієї кількості, яку воно може містити за певної температури.
Відносна вологість насиченого повітря – 100 %. Якщо, наприклад, за температури +10° у повітрі лише 4,5 г води, тобто половина того, що могло б міститися, то відносна вологість дорівнює 50 %.
Завжди вологість висока над екватором, бо там цілий рік висока температура і велике випаровування з океанів. Висока відносна вологість повітря в полярних районах через низькі температури.
Робота з підручником
Вологість повітря вимірюють гігрометром.
Географічний практикум
За даними таблиці визначити:
– Скільки води може міститися в повітрі за температури +20 °С? (17 г)
– За температури +30 °С абсолютна вологість повітря – 15 г/м3. Визначте відносну вологість.
– По радіо передали: за температури +10 °С відносна вологість повітря 50 %. Скільки грамів води міститься в 1 м3 такого повітря?
– Скільки літрів води може міститися в повітрі класної кімнати об’ємом 100 м3, якщо його температура +20 °С? (1,7 л)
– Як називається процес перетворення води на водяну пару? (Випаровування)
Хмари – це той самий туман, але утворюється він високо над землею.
Проблемне питання,. Яка причина утворення хмар? Хмари за температури нижче 0° складаються з кристаликів льоду.
Хмари мають різні форми, які залежать від умов їх утворення, висоти, вітру. Усі види хмар за формою об’єднуються в три основні групи. Купчасті хмари з’являються на висоті 1000-2000 м, іноді вони дуже розвиваються вгору і вершини їх можуть сягати 8-10 км.
Якщо потоки теплого повітря піднімаються швидко, то купчаста хмара також швидко розростається у висоту, основа її стає темною і здається, що вона ось-ось бризне дощем. Таку хмару називають купчасто-дощовою, або зливовою.
Загадка. Без крил, а літає, ніхто не б’є, а плаче.
Шаруваті хмари схожі на туман, що піднявся над земною поверхнею. Трапляється, що вони суцільно затягують усе небо.
Сонячного дня іноді можна побачити ніби розкидані по небу сліпучо-білі волокна або пір’їни – перисті хмари. Ці найвищі і найтонші хмари утворюються у верхній тропосфері і складаються з дрібних кристаликів льоду. Хмари нагадують мереживо. Утворюються на висоті 7-10 км.
К. Паустовський сказав: “Хмари – це точні сигнали про погоду. Це небесна азбука Морзе. Уся справа в тім, щоб уміти їх розпізнавати”.
Питання. Що мав на увазі К. Паустовський? Як можна за хмарами визначити, яким буде завтрашній день?
Робота з таблицею
Назва | Висота | Погода |
Купчасті | 2000-3000 м | Зливи, грози, град |
Перисті | Вище 6000 м | Зміна погоди |
Шаруваті | 200 м | Довготривалі, обложні дощі |
Робота з фотографіями. Усі види хмар визначають за атласом хмар, у якому вміщено фотографії і малюнки усіх видів хмар.
Спостереження за хмарністю ведуть на око. Коли небо вкрите хмарами – 10 балів. Закрито півнеба – 5 балів.
Значна частина поверхні земної кулі майже завжди вкрита хмарами. Найбільше хмарних днів буває в помірному поясі і над екватором, найменше – над посушливими районами і пустелями.
Хмари відбивають і вбирають більшу частину сонячного тепла, і водночас вони затримують тепло, яке від земної поверхні надходить до атмосфери.
Хмарного літнього дня звичайно холодніше, ніж ясного, бо денна хмарність перешкоджає нагріванню земної поверхні. Ясної ж ночі холодніше, ніж хмарної, бо хмарність уночі послабляє охолодження поверхні нашої планети. Хмари наче вкривають земну поверхню і затримують тепло. Тому різниця між денною і нічною температурами повітря за ясної погоди більша, ніж за хмарної.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
Завдання. Скласти діаграму, що показує залежність хмарності від напряму вітрів протягом березня (припустімо, що в березні 8 днів дули західні вітри. З них 5 днів були хмарними, 2 – мали змінну хмарність і 1 – був ясний. На кресленні в західному напрямі відкласти 5 заштрихованих квадратів, 2 наполовину заштрихованих і 1 незаштрихований).
Тест
Варіант І | Види хмар | Варіант ІІ |
1 | Купчасті | 4 |
2 | Перисті | 5 |
3 | Шаруваті | 1 |
Вміст водяної пари в повітрі | ||
4 | 2 г | 2 |
5 | 5 г | 3 |
6 | 9 г | 8 |
7 | 30 г | 6 |
Які хмари:
– Здебільшого з’являються влітку приблизно о 10-11 годині на висоті 1-2 км?
– Схожі на туман, що піднявся над земною поверхнею?
– Можуть піднятися до 8-10 км і нагадувати величезні гори?
– Складаються з дрібних кристалів льоду і нагадують мереживо?
– Часто восени або весною густою заволокою вкривають небо на висоті 1,5-2 км?
Скільки може вміститися води в повітрі за температури:
– 0 °С?
– 10 °С?
– -10 °С?
– 30 °С?
Відповіді. Варіант І: 1, 3, 1, 2, 3, 5, 6, 4, 7; варіант ІІ: 4, 1, 4, 4, 5, 1, 3, 8, 2, 6.
Завдання. Використовуючи календар погоди, намалювати діаграму хмарності за вересень (закінчується вдома).
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...